25 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 760/2882/25
провадження № 51-3281 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , у якій вона не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду та порушує питання про її перегляд у касаційному порядку.
Мотиви Суду
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Частиною 4 ст. 424 КПК України закріплено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що ОСОБА_4 оскаржує ухвалу Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, якою ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб за результатами апеляційного розгляду залишено без зміни.
Враховуючи наведені вище положення кримінального процесуального закону, оскаржене судове рішення не може бути предметом перегляду Верховного Суду, а тому у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3