26 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 760/5746/24
провадження № 61-10431ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,
встановив:
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд: припинити право власності ОСОБА_1 на 1/16 частку житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/16 частку житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 ;стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості належної йому 1/16 частки у спільному майні (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 168 509, 00 грн шляхом виплати грошових коштів з депозитного рахунку ТУ ДСА у м. Києві, внесених ОСОБА_2 згідно з квитанцією ТВБВ № 10026/084 від 07 березня 2024 року.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Повернуто ОСОБА_2 грошові кошти, внесені на депозитний рахунок суду у розмірі 168 509, 00 грн, які внесені ОСОБА_2 на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 07 березня 2024 року за наступними реквізитами: отримувач Солом'янський районний суд м. Києва, рах. отрим. НОМЕР_1 , код отримувача НОМЕР_2, призначення платежу компенсація ОСОБА_1. 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/16 частку житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/16 частку житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості належної йому 1/16 частки у спільному майні (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 168 509, 00 грн, шляхом виплати (видачі) грошових коштів з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, внесених ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду згідно з квитанцією ТВБВ № 10026/084 від 07 березня 2024 року (на рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, код отримувача НОМЕР_2; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; отримувач Солом'янський районний суд м. Києва).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції в сумі 1 685, 09 грн та витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 2 058, 51 грн.
12 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Предметом позову у цій справі є вимоги майнового характеру про припинення права власності відповідача на 1/16 частку житлового приміщення, визнання за позивачем права власності на 1/16 частку житлового приміщення та стягнення з позивача на користь відповідача грошової компенсації вартості належної йому 1/16 часткиу спільному майні.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, ринкова вартість 1/16 частки спірного житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 становить 168 509, 00 грн.
Ураховуючи наведене, ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року та про заборону відчуження і передачі в іпотеку спірної квартири.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко