Березівський районний суд Одеської області
21.08.2025
Справа № 494/823/25
Провадження № 2/494/454/25
21.08.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/823/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, -
17.04.2025 року до Березівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.
Ухвалою суду від 29.04.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У своїй заяві позивач посилається на те, що 27.02.2018 року рішенням Березівського районного суду Одеської області по справі №494/1048/17 шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано та стягнуто з останнього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Однак, з моменту винесення рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини змінились обставини, а саме збільшились ціни на продукти харчування, одяг, медицину, інші побутові послуги та товари, тому визначений судом розмір аліментів не забезпечує потреби та інтереси дочки. Дитина відвідує курси з англійської мови, більшість платежів за навчання здійснює позивач, також витрачає кошти на оренду житла, крім орендної плати ОСОБА_2 самостійно сплачує за комунальні послуги. Відповідач є фізичною особою-підприємцем, в силу своєї підприємницької та трудової діяльності має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 20000.00 грн., стягнення аліментів у твердій грошовій сумі може забезпечувати більш кращу можливість утримувати дитину на гідному та достатньому рівні для повноцінного розвитку та проживання. У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 просить змінити спосіб стягнення аліментів та їх розмір, що стягуються з відповідача на її користь, на утримання дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 20000.00 грн. щомісячно з моменту набрання рішенням законної сили та до повноліття дитини.
26.06.2025 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому вказав, що вимога про зміну способу аліментів є необґрунтованою та безпідставною. Так, позивач наводить перелік сум та цифр щодо витрат на утримання дитини, однак щодо вартості курсів з англійської мови не підтверджує вказані дані договором, також не налає рахунки про сплату вартості за навчання. Вищевказане ставить під сумнів достовірність та належність витрат саме на користь дитини ОСОБА_5 . Щодо витрат на оренду квартири, до потреб дитини такі витрати відносяться опосередковано. Станом на 25.04.2025 року за відповідачем рахувалась заборгованість по сплаті аліментів, однак ОСОБА_3 вказану заборгованість сплатив у повному обсязі. Крім сплаченої суми аліментів, відповідач щомісяця перераховував приблизно 5000.00 грн на утримання дитини. ОСОБА_3 сумлінно виконував та виконує свій обов'язок щодо сплати аліментів в значно більшій мірі ніж це передбачено рішенням суду, що в сукупності перевищує 10000.00 грн на місяць. Так, в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває справа №947/22438/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Ухвалою суду від 02.08.2024 року було вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони стосовно нерухомого майна, а саме квартири та транспортних засобів, внаслідок чого відповідач позбавлений права володіти та розпоряджатися майном, яке знаходиться в статусі спірного та жодним чином не впливає на покращення матеріального стану ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_2 не вказує про наявність у її власності автомобіля. Позивач посилається на нібито збільшені доходи відповідача отримані від підприємницької діяльності, однак ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність, таким чином матеріальний стан останнього погіршився, тому вимога щодо збільшення розміру аліментів є безпідставною та недоречною. У зв'язку з викладеним представник відповідача просить відмовити у позовних вимогах у повному обсязі (а.с.8-13 т.2).
04.08.2025 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, вказала, що відповідач припинив свою підприємницьку діяльність після звернення стороною позивача до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини. Згідно податкових декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2019-2025 року, відповідач за вказаний період отримував значні доходи. Посилання відповідача на бездоказовість витрат позивача є безпідставними та умисно спрямованими на знецінення її реального внеску у забезпечення належних умов життя та розвитку спільної дитини. Так, більшість наданих документів безпосередньо підтверджують витрати на продукти харчування, одяг, засоби гігієни ті інші повсякденні потреби дитини, без яких забезпечення належного рівня життя є неможливим. Ці витрати не мають характеру надмірності, є регулярними та обґрунтованими. Також відповідач знає, що дитина відвідує курси з англійської мови, оскільки особисто перераховував кошти на рахунок вчителя англійської мови. Забезпечення дитини житлом є базовою потребою, таким чином, витрати на оренду є спрямованими на забезпечення належних житлових умов для дитини. Наявність факту розгляду спору про поділ майна не є обставиною, яка могла б спростовувати реальний добрий майновий стан відповідача. Посилання сторони відповідача на сплачену заборгованість лише підтверджує, що він має належний фінансовий стан та відповідні ресурси для виконання великих за сумою грошових зобов'язань. Представник позивача просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с.138-140 т.2).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.08.2025 року позов підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні.
Відповідач у судове засідання 21.08.2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Заслухавши представника позивача, дослідивши відзив який надійшов від представника відповідача, додаткові пояснення представника позивача, вивчивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Згідно із ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народженням серії НОМЕР_1 від 30.11.2013 року (а.с.20 т.1).
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 27.02.2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.21-22 т.1).
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини.
При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 17).
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.
Частина 2 статті 184 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Визначаючи розмір аліментів суд бере до уваги, як стан здоров'я і матеріальне становище дитини, так і стан здоров'я, матеріальне становище відповідача.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 192 СК України, встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно податкових декларацій платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за 2022-2025 роки, відповідач за вказаний період отримував значні доходи (а.с.222-239 т.1).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається сформованої 07.04.2025 року, що ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність (а.с.72).
ОСОБА_3 являється особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 27.03.2025 року (а.с.67).
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду і пов'язує таку заміну із способом їх присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.183,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Врахувавши право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача із частки заробітку на тверду грошову суму.
Розгляд справ судами має здійснюватися з дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України).
Рішення суду повинне бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 17 листопада 2021 року в справі № 755/5684/18-ц).
При визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 20000,00 грн. на дитину, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами такий розмір аліментів, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок по утриманню дитини покладено у рівній мірі на обох батьків з урахуванням дотримання балансу відповідних їх прав та обов'язків.
Отже, при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину.
Щодо наданих письмових пояснень позивача, відносно розрахунку витрат на дитину щомісяця, суд до уваги не бере, оскільки дані розрахунки не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами, долучені до матеріалів справи численні квитанції про придбання продуктів харчування, витрат на пальне, придбання одягу та витрат на розважальні заходи судом не беруться до уваги, оскільки з наданих квитанцій на вбачається, що витрати здійснювались саме на дитину.
Судом встановлено, що відповідач визнає свій батьківський обов'язок, щодо надання матеріальної допомоги та прийняття участі у вихованні дитини та не відмовляється від його виконання і вказує, що надає матеріальну допомогу на утримання дочки у розмірі більше 10000,00 грн. щомісячно.
Разом з тим, судом із досліджених доказів про доходи відповідача встановлено можливість відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини у більшому розмірі ніж стягнуто згідно рішення суду від 27.02.2018 року, однак враховуючи те, що ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність у квітні 2025 року та має інвалідність третьої групи, тому суд вважає, що стягнення аліментів у розмірі 20000.00 грн. буде обтяжувати становище останнього.
Суд рахує, що позивачем не доведено можливість відповідачем сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 20000.00 грн., тому виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку рахує за необхідне стягувати аліменти у розмірі 10000.00 грн. На думку суду, вказаний розмір аліментів буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам дитини, не є завищеним та не буде порушувати прав та інтересів відповідача. Підстави для стягнення аліментів у розмірі 20000.00 грн., із врахуванням поданих позивачем та відповідачем доказів, який заперечував проти заявленої суми, в судовому засіданні не встановлені.
Враховуючи все вищезазначене в сукупності, суд вважає, що проявом принципу добросовісності та справедливості у спірних відносинах, виходячи в першу чергу з інтересів дитини, інших встановлених судом обставин, буде часткове задоволення позовних вимог та зміни розміру аліментів, які стягуються з позивача у розмірі 10000.00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з відповідним висновком зазначеним в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006.
Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.
У зв'язку із зміною способу стягнення аліментів із частки заробітку на тверду грошову суму, стягнення аліментів, яке здійснюється на підставі рішення Березівського районного суду Одеської області від 27.02.2018 року у справі №494/1048/17 слід припинити після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-184, 191 СК України,ст. ст.12, 13, 18, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів визначений Березівським районним судом Одеської області від 27.02.2018 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити його у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.08.2025 року.
Суддя І.А. Римар