22.08.2025 Справа№ 914/2246/25
Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши матеріали
за позовом: Спільного українсько - канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Савеля ЛТД» (81110, Львівська область, Львівський район, с. Зимна Вода, вул. Львівська, буд. 32; код ЄДРПОУ 20797555);
до відповідача: Львівської районної державної адміністрації Львівської області (79008, Львівська область, м. Львів, вул. Винниченка В., будинок 18; код ЄДРПОУ 44046683);
предмет позову: визнання права користування земельними ділянками, визнання незаконним та скасування розпорядження, -
До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Спільного українсько - канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Савеля ЛТД» до Львівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання права користування земельними ділянками, визнання незаконним та скасування розпорядження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2025 року справа передана в провадження судді Бургарт Т.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 липня 2025 року позовну заяву Спільного українсько - канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Савеля ЛТД» залишено без руху. Встановлено позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб:
- долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку у розмірі 4'844,80 грн або зазначення у позовній заяві підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, Спільного українсько - канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Савеля ЛТД». У випадку відсутності електронного кабінету зареєструвати такий відповідно до статті 6 цього Кодексу;
- долучення доказів, що підтверджують зазначені у позовній заяві обставини, зокрема рішення Виконавчого комітету Пустомитівської міської Ради народних депутатів № 313 від 08.06.1994.
05 липня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява (вх. № 20537/25) про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач виконав вимоги ухвали суду від 23 липня 2025 року.
Згідно наказу від 18 липня 2025 року № 05-15/11 "Про відрядження" суддя Бургарт Т.І. перебувала у відряджені терміном 6 календарних днів з 27 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року, в подальшому, згідно з наказу від 18 липня 2025 року № 05-14/162 "Про надання відпустки" суддя Бургарт Т.І. перебувала у щорічній відпустці тривалістю 10 робочих днів з 04 серпня 2025 року по 15 серпня 2025 року.
Розглянувши матеріали справи, суддя встановив наявність підстав для заявлення самовідводу, які не були відомі на момент винесення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим зазначає наступне.
І.
Відповідно до частини 3 статті 6 ГПК України, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно частини 6 статті 32 ГПК України, результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 19 статті 32 ГПК України).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Львівської області, затверджених рішенням зборів суддів від 31 березня 2025 року (протокол № 4), засади використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Львівської області (далі - Засади) розроблені на виконання пункту 1.4.8. розділу І Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 р. № 39 (далі - Положення), з метою врегулювання порядку функціонування автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Засад, засади є обов'язковими при роботі в автоматизованій системі Господарського суду Львівської області.
Згідно з пунктом 7 розділу 3 Засад, у разі повторного звернення з позовною заявою чи заявою до суду, яка була повернута без розгляду, в порядку ст.ст. 174, 321 ГПК України, така позовна заява чи заява передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу), що виніс ухвалу про повернення її без розгляду.
У разі, якщо одну і ту саму позовну заяву та заяву повернуто кількома суддями, то при наступному надходженні такої позовної заяви вона розподіляється судді, який здійснив повернення першим, а у випадку відсутності цього судді - в порядку черговості (пункт 9 розділу 3 Засад).
Після винесення ухвали від 23 липня 2025 року про залишеня позовної заяви без руху суддею встановлено, що позивач за останні 5 місяців 2025 року вже неодноразово звертався з аналогічним позовом до Господарського суду Львівської області. При цьому, щоразу при зверненні до суду позивач не долучав до матеріалів позовної заяви документів, які б підтверджували сплату судового збору.
Зокрема, аналогічна позовна заява була предметом розгляду у справі № 914/559/25. Вдповідно до протоколу автоматизваного розподілу справи між суддями від 03 березня 2025 року, справу передано в провадження судді Рима Т.Я.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року суддя залишив позовну заяву без руху у зв'язку з допущенням недоліків, зокрема, через несплату судового збору. Позивач на виконання вимог зазначеної ухвали суду усунув допущені недоліки та сплатив судовий збір, однак надалі ухвалою суду від 07 травня 2025 року позов залишено без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в підготовче засідання.
29 травня 2025 року до Господарського суду Львівської області надійшла аналогічна позовна заява Спільного українсько - канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Савеля ЛТД» до Львівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання права користування земельними ділянками, визнання незаконним та скасування розпорядження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2025 року справа передана в провадження судді Матвіїва Р.І.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року, позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з чим позивачу надано 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Надалі у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 02 червня 2025 року, позовну заяву ухвалою суду від 25 червня 2025 року повернуто позивачу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2025 року справа передана в провадження судді Бургарт Т.І. При цьому, як вбачається із вказаного протоколу, суддя Матвіїв Р.І. не був виключений та приймав участь в автоматизованому розподілі цієї судової справи між суддями.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що передача повторно поданої позовної заяви судді Бургарт Т.І. замість її розподілу судді Матвіїву Р.І., який постановив ухвалу про повернення цієї заяви, не узгоджується з вимогами пункту 7 розділу ІІІ Засад автоматизованого розподілу судових справ.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
ІІ.
Крім того, слід зазначити, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачає право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це положення закріплює «право на суд», одним із елементів якого є наявність суду, що відповідає критеріям незалежності і безсторонності.
Поняття «незалежний суд» охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (рішення у справі «РінГайсен роти Австрії»). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Fey проти Австрії» та рішення у справі «Wettstein проти Швейцарії»).
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно безсторонності якого з точки зору стороннього спостерігача кого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи викладені норми національного законодавства, положення міжнародних актів, а також усталену практику Європейського суду з прав людини щодо стандартів незалежності та неупередженості суду, суд переходить до оцінки конкретних обставин цієї справи з метою встановлення, чи були дотримані зазначені гарантії у даному провадженні.
У цьому контексті заслуговують на увагу обставини процесуального руху позовної заяви, які можуть мати значення для оцінки добросовісності сторін та дотримання принципу справедливого судочинства.
Зокрема, суд звертає увагу, що систематичне подання позивачем ідентичних позовів із повторюваними процесуальними недоліками, які були усунуті лише після зміни судді, у поєднанні з порушенням порядку повторного розподілу справ, створює у розсудливого стороннього спостерігача враження про можливу спробу вплинути на формування складу суду. За таких умов виникає обґрунтований сумнів у неупередженості судового розгляду, навіть за відсутності будь-яких інших обставин, які б могли свідчити про особисту упередженість конкретного судді.
Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі(частина 1 статті 39 ГПК України).
Згідно з частиною 9 статті 39 ГПК України, питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, з огляду на встановлені обставини, призначення судді Бургарт Т.І. головуючим суддею у справі № 914/2246/25 за протоколом автоматизованого розподілу від 21 липня 2025 року відбулося з порушенням процесуального порядку, що відповідно до частини першої статті 35 ГПК України є підставою для відводу. Крім того, з урахуванням суб'єктивного критерію безсторонності та необхідності забезпечення довіри сторін до суду, подальший розгляд цієї справи у складі суду, визначеному 21 липня 2025 року, може викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді.
Зважаючи на викладене, відповідно до частини 1 статті 38 ГПК України, суддя вважає, що визначений склад суду не може розглядати відповідну справу.
Наслідки відводу суду (судді) визначені статті 40 ГПК України, , а саме у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 35, 37, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Відвести суддю Бургарт Тетяну Ігорівну від розгляду справи № 914/2246/25.
2. Справу № 914/2246/25 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Бургарт Т.І.