вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" серпня 2025 р. Cправа № 902/707/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача - адвоката Єфременко О. О.,
представника відповідача - Попатенко С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/707/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдинг" (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд 1., м.Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676)
до: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці (місцезнаходження: вул.Стрілецька, буд 87 м.Вінниця., Вінницька область, 21015, ідентифікаційний код юридичної особи: 08320218)
про стягнення 425115,88 грн
28.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці про стягнення коштів у розмірі 425' 115,88 грн, в тому числі: основний борг - 396' 629,22 грн, пеня - 20' 516,05 грн, три проценти річних - 2' 021,17 грн, інфляційні втрати - 5' 949,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниці (далі - Відповідач, Споживач) 10.09.2024 року було укладено договір № 01-7339/24-БО-Т постачання природного газу.
На виконання умов зазначеного Договору, Позивач, у період вересень-грудень 2024 року, передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 2' 879' 712,72 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Позивач стверджує, що оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 2' 483' 083,50 грн (що підтверджується виписками по рахунку Позивача), чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1 Договору. Станом на момент пред'явлення позову Відповідач має основну заборгованість, в розмірі 396' 629,22 грн.
В зв'язку з прострочення відповідачем строку сплати основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 справу № 902/707/25 розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 03.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 02.07.2025 об 11:30 год та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
04.06.2025 позивач отримав, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.27 т.1).
04.06.2025 відповідач отримав, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.27 т.1).
12.06.2025 до Господарського суду Вінницької області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 34-37 т.1).
Відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» в стягненні 425'115,88 гривень повністю.
Відповідач вказує, що вартість спожитого природного газу згідно актів приймання-передачі природного газу за вересень 2024 року, за жовтень 2024 року, за листопад 2024 року, за грудень 2024 року складає 2'879'712,72 грн., що перевищує загальну вартість договору на 396'629,22 грн., оскільки відповідно до пункту 4.3. договору, загальна вартість договору становить 2'483 083,50 грн. з ПДВ.
Відповідач стверджує, КЕВ м. Вінниця оплату на суму 2'483 083,50 грн. здійснена своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1869 від 17 жовтня 2024 року, № 2131 від 15 листопада 2024 року, № 2544 від 15 грудня 2024 року, № 2579 від 16 грудня 2024 року.
Натомість, акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року з якого стало зрозуміло про перевищення загальної суми договору на 396'629,22 грн. підписано лише 13 січня 2025 року, тобто наступного календарного року.
Отже, посилаючись на статтю 3, частини першу та другу статті 23, пункт 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України відповідач вважає, що заборгованість в розмірі 396'629,22 грн. відшкодувати було неможливо оскільки вона перевищувала загальну вартість договору та відповідно на неї відсутнє фінансування від розпорядників коштів вищого рівня.
13.06.2025 до Господарського суду Вінницької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» надійшла відповідь на відзив (а.с.49-54 т.1).
Позивач з викладеними у відзиві доводами не погоджується та вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть братись судом до уваги.
На переконання позивача посилання відповідача на відсутність відповідних бюджетних асигнувань на 2025 рік для виконання зобов'язань за 2024 рік перед позивачем, не виключає вину відповідача, оскільки ним не додано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували подання на затвердження проекту кошторису на 2025 рік з сумою відповідних зобов'язань, відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, або ініціювання коригування свого кошторису на 2025 рік, для включення до нього відповідних спірних сум заборгованості. Та про те, що такі суми не були затверджені.
З посиланням на пункти 2.4.-2.5. та 6.2. Договору позивач стверджує, що перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.
В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5.цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
17.06.2025 до Господарського суду Вінницької області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці надійшли заперечення по відзив (а.с. 56, 57 т.1).
Відповідач посилаючись на Указ Президента України № 64/2022, яким введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому неодноразове його продовження відповідними указами Президента України, які затверджувалися Верховною Радою України вважає, що стягнення з відповідача пені - 20'516,05 грн., трьох процентів річних - 2'021,17 грн., інфляційних втрат - 5 949,44 грн. у повному обсязі становитиме непомірний тягар та не сприятиме належному виконанню покладених на нього функцій для забезпечення обороноздатності країни в умовах воєнного стану.
13.08.2025 до Господарського суду Вінницької області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці надійшло клопотання про долучення доказів (а.с. 71, 72 т.1).
13.08.2025 до Господарського суду Вінницької області від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці надійшло клопотання про зменшення розміру пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат (а.с. 71 - 81 т.1).
15.08.2025 суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про долучення до матеріалів справи доказів наданих відповідачем.
На визначену судом дату, 02.07.2025, з'явились повноважні представники сторін.
В судовому засіданні суд постановив ухвалу, занесену до Протоколу судового засідання про відкладення судового засідання до 12:00 год 25.08.2025.
В судове засідання, призначене на 25.08.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача підтримав позов.
Представник відповідача проти задоволення прозову заперечив.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні, 25.08.2025, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.
10.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниці укладено Договір № 01-7339/24-БО-Т постачання природного газу (далі за текстом - «Договір постачання») (а.с. 12-17 т.1).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачання Постачальник зобов'язується поставити Cпоживачеві природний газ (далі також газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Згідно пункту 2.1. Договору постачання Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу з вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно), в кількості 150,00000 тис. куб. метрів (сто п'ятдесят тисяч куб. м), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.):
Розрахунковий періодЗамовлений обсяг, тис. куб. м
вересень 20248,00000
жовтень 202425,00000
листопад 202450,00000
грудень 202467,00000
ВСЬОГО150,00000
Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (підпункту 2.1.1. Договору постачання).
За умовами пункту 2.4. Договору постачання Перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.
В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (пункту 3.1. Договору постачання).
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункту 3.5. Договору постачання).
В пункті 4.1. Договору постачання сторони встановили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Відповідно до пункту 4.3. Договору постачання загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 2069 236,25 грн, крім того ПДВ - 413 847,25 грн, разом з ПДВ - 2'483'083,50 грн (два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі вісімдесят три грн 50 коп.).
Згідно пункту 5.1. Договору постачання, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
За умовами пункту 5.3. Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.
Відповідно до підпункту « 2)» пункту 6.2. Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом внесення змін до Договору (підписанням додаткової угоди).
За умовами підпункту « 3)» пункту 6.2. Договору постачання споживач зобов'язаний самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі перевищення обсягів використання газу, зазначених в пункті 2.1 цього Договору, без їх коригування додатковою угодою.
В пункті 7.2. Договору постачання сторони визначили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 13.1. Договору постачання даний Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
На виконання зобов'язання за Договором постачання позивач поставив відповідачу 173,95991 тис. куб. м. на загальну суму 2' 879' 712,72 грн. з ПДВ, в тому числі:
- у вересні 2024 року - 8,53708 тис. куб. м. на загальну суму 141'321,86 грн, з ПДВ;
- в жовтні 2024 року - 29,94026 тис. куб. м. на загальну суму 495'627,68 грн., з ПДВ;
- у листопаді 2024 року - 61,26511 тис. куб. м. на загальну суму 1'014'175,72 грн., з ПДВ;
- в грудні 2024 року 74,21746 грн. на загальну суму 1'228'587,46 грн. з ПДВ.
Вказане підтверджується Актами приймання-передачі природного газу за вересень 2024 року від 11.10.2024 (а.с. 6 т.1), за жовтень 2024 року від 12.11.2024 (а.с.6 т.1), за листопад 2024 року від 12.12.2024 (а.с.7 т.1), за грудень 2024 року від 13.01.2025 року (а.с. 7 т.1).
Оплата за поставлений природний газ було здійснено Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниці на суму 2'483'083,50 грн., в тому числі за поставлений газ:
- у вересні 2024 року на суму 141'321,86 грн;
- в жовтні 2024 року на суму 495'627,68 грн;
- у листопаді 2024 року на суму 1'014'175,72 грн;
- в грудні 2024 року 831'958,24 грн.
На підтвердження оплати за відповідачем за поставлений газ позивачем надано реєстр документів від 21.04.2025 (а.с.10, 11 т.1).
Заперечуючи проти позову Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці зазначає, що акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року, з якого стало зрозуміло про перевищення загальної суми договору на 396'629,22 грн підписано лише 13 січня 2025 року, тобто наступного календарного року.
На переконання відповідача, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці є бюджетною установою, яка фінансується виключно з державного бюджету України, то з врахуванням приписів статті 3, частини першої та другої статті 23, пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України заборгованість в розмірі 396'629,22 грн відшкодувати було неможливо, оскільки вона перевищує загальну вартість договору та відповідно на неї відсутнє фінансування від розпорядників вищого рівня.
Суд критично ставиться до позиції відповідача зважаючи на наступне.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 523 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до частини другої та третьої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу (частина перша статті 264 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 265 ГК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина перша, друга статті 712 ЦК України).
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (частина перша статті 714 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно частини першої статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами частини першої статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно частини першої статті 599 ЦК України та частини першої статті 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1 БК України бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (пункт сьомий частини першої статті другої БК України).
Згідно частини першої статті 4 БК України бюджетне законодавство складається з:
1) Конституції України;
2) цього Кодексу;
2-1) Бюджетної декларації;
3) закону про Державний бюджет України;
4) інших законів, що регулюють бюджетні відносини, передбачених статтею 1 цього Кодексу;
5) нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 цієї частини статті;
6) нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 цієї частини статті;
6-1) прогнозів місцевих бюджетів;
7) рішень про місцевий бюджет;
8) рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5, 6 і 7 цієї частини статті.
Відповідно до пункту 10 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМ України від 289.02.2002 року № 228 (далі за текстом «Положення № 228») головні розпорядники забезпечують організацію та координацію роботи відповідальних виконавців, розпорядників нижчого рівня із складання проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів на плановий бюджетний період та складання таких документів за бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.
Проекти кошторисів складаються усіма установами на плановий бюджетний період, якщо такі установи функціонували до початку бюджетного періоду, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку поточного бюджетного періоду, кошториси складаються і затверджуються для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного періоду в загальному порядку. Кошториси установ, які протягом бюджетного періоду реорганізовані або підпорядкування яких змінено згідно із законодавством, складаються і затверджуються в загальному порядку, в тому числі за новим підпорядкуванням (пункт 14 Положення № 228).
Під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Під час визначення обсягів видатків у проекті кошторису установи повинен забезпечуватися режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю. Мінфін має право визначати на кожний рік порядок врахування у кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок непогашення бюджетних зобов'язань установ (пункт 20 Положення № 228).
Враховуючи наведенні положення, встановивши, наявність заборгованості за спожитий природний газ, відповідач не був позбавлений можливості звернутись до розпорядника бюджетних коштів з пропозицією враховувати об'єктивну потребу в коштах, виходячи з необхідності здійснення видатків на погашення кредиторської заборгованості.
Відповідачем не надано доказів відповідного звернення до відповідного розпорядника бюджетних коштів.
Також суд погоджується з позицією позивача, що саме відповідач, відповідно до наведених вище положень Договору постачання, зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (частина перша статті 617 ЦК України).
Відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №916/1345/18).
Щодо стягнення пені нарахованої відповідно до пункту 7.2. Договору постачання
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.2. Договору постачання у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Акт приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року підписано сторонами 13.01.2025 року. З врахування положень пункту 5.1. Договору постачання, остаточний розрахунок за поставлений газ в грудні місяці 2024 року мав бути здійснений відповідачем 17 лютого 2025 року.
Здійснивши власний розрахунок пені за порушення зобов'язання відповідача строку остаточного розрахунку за поставлений природний газ здійснений позивачем суд встановив, що розмір пені заявлений до стягнення - 20'516,05 грн відповідає приписам частини першої статті 549 ЦК України та положенням підпункту 7.3.3. Договору постачання.
Щодо зменшення розміру пені
Загальний розмір пені заявлений до стягненням позивачем становить 20'516,05 грн.
Згідно частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (стаття 233 ГК України).
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22
Приймаючи рішення про зменшення розміру пені, суд взяв до уваги такі обставини:
- позивачем не наведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов'язань відповідачем;
- покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.
Отже, з урахуванням недопущення зловживання правом, у відповідності до засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 90 % від правомірно заявленої позивачем суми (20'516,05 грн.) і таким чином стягненню підлягає 2'051,61 грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування статті 625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно з якими при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункт 4 постанови КМУ № 1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Здійснивши власний розрахунок правильності нарахування заявленої суми на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд дійшов до висновку про правомірність вимоги про стягнення 5'949,44 грн., в зв'язку з чим позов у цій частині слід задовольнити.
Щодо стягнення 3 % річних
Як вже зазначалось боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши обрахунок 3% річних, враховуючи здійснені відповідачем оплати, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано до стягнення 2'021,17 грн - 3% річних, в зв'язку з чим позов у цій частині слід задовольнити.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці підлягають задоволенню частково.
Щодо судових витрат
Відповідно до пункту другого частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5' 101,39 грн (а.с.19 т.1).
Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення.
Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16.
Враховуючи правомірність заявлених вимог судовий збір у розмірі 5' 101,39 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці про стягнення заборгованості в розмірі 425'115,88 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці (місцезнаходження: вул. Стрілецька, буд. 87 м. Вінниця., Вінницька область, 21015, ідентифікаційний код юридичної особи: 08320218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676) кошти в розмірі 406'651,44 грн, в тому числі: основний борг в розмірі 396'629,22 грн, пені в розмірі 2'051,61 грн, три проценти річних 2'021,17 грн, інфляційні втрати 5'949,44 грн.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці (місцезнаходження: вул. Стрілецька, буд. 87 м. Вінниця., Вінницька область, 21015, ідентифікаційний код юридичної особи: 08320218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5' 101,39 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 26 серпня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи