вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"15" серпня 2025 р. Cправа №910/532/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
представник позивача - Косянчук Л.Г.,
представник відповідача - Косунець Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", м.Вінниця
про стягнення 48 029,11 грн збитків та 151 375,00 грн штрафу за договором про постачання електричної енергії споживачу
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про стягнення 48 029,11 грн збитків та 151 375,00 грн штрафу за Договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №1317756 від 11.07.2024, які нараховані з посиланням на односторонню відмову відповідача від виконання своїх зобов'язань за укладеним правочином в частині постачання електричної енергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", як постачальником, та КП "Київблагоустрій" ВО КМР (КМДА), як споживачем, за результатами проведення закупівлі за процедурою запиту пропозицій постачальників згідно з вимогами Особливостей, які затверджені постановою Уряду №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та Закону України "Про публічні закупівлі" укладено Договір №1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, предметом закупівлі якого є електрична енергія, 09310000-5 за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника на загальну вартість 1211000,00 грн.
Так, відповідно до п.2.1. Договору № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу постачальник (відповідач) взяв на себе зобов'язання постачати споживачу (позивачу) у 2024 році електричну енергію, а споживач зобов'язався прийняти та оплати електричну енергію на умовах цього договору.
Пунктом 3.1 Договору встановлено термін поставки (передачі) товару до 31.12.2024 включно. Проте, 01 листопада 2024 року відповідач в односторонньому порядку припинив постачання електричної енергії КП "Київблагоустрій" ВО КМР КМДА.
Посилаючись на п.8.3 Договору, яким визначено, що у разі відмови постачальника в односторонньому порядку виконувати умови договору, постачальний сплачує споживачу штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості цього договору, визначеної у п.5.1.
На цій підставі позивачем нараховані та заявлені до стягнення штрафні санкції за відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" в односторонньому порядку виконувати умови договору в сумі 151 375,00 грн.
Окрім того, позивач вимагає стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" збитків в сумі 20 684,00 грн, посилаючись на те, що з 01.11.2024 його було переведено на постачання електричної енергії "постачальником останньої надії" згідно п.3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго". Постачальником "останньої надії" встановлено вартість 1 вКт*год. за договором постачання електричної енергії з урахуванням ПДВ встановлено 10,128444 грн (вартість 1 вКт*год. за Договором укладеним з відповідачем становила 7,234169 грн).
Ціна за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" встановлена у комерційній пропозиції №9 від 19.06.2024 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії". Вартість 1 вКт*год. з урахуванням ПДВ становить - 10,128444 грн, (вартість 1 вКт*год. за Договором укладеним з відповідачем становила - 7,234169 грн).
Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" взятих на себе зобов'язань за Договором № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу КП "Київблагоустрій" за період з 01.11.2024 - 10.11.2024 (термін надання послуг постачальником "останньої надії") завдано збитків у розмірі 27 345,11 грн (різниця між вартістю наданих послуг).
11.11.2024 КП "Київблагоустрій" ВО КМР (КМДА) за результатами проведення закупівлі за процедурою запиту пропозицій постачальників згідно з вимогами Особливостей, які затверджені постановою Уряду №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі",, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та ЗУ "Про публічні закупівлі" укладено Договір № 99 про постачання/закупівлю електричної енергії з ТОВ "Енерджі Маркетс Ассістант" предметом закупівлі якого є електрична енергія, 09310000-5 за ДК 021:2015.
Загальна вартість Договору становить 592 700,16 грн.(п.5.1 Договору). Вартість 1 вКт*год. - 7,3536 грн.
Розмір завданих КП "Київблагоустрій" збитків за період 11.11.2024 - 31.12.2024 за розрахунком позивача становить 20 684,00 грн (різниця між вартістю наданих послуг).
Позивач стверджує, що у зв'язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" взятих на себе зобов'язань за Договором №1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 11.07.2024 КП "Київблагоустрій" за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 завдано збитків у розмірі 48 029,11 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позовну заяву Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) б/н від 15.01.2025 разом з доданими до неї матеріалами направлено за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою суду від 24.02.2024 відкрито провадження у справі №910/532/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.03.2025.
05.03.2025 до суду надійшла заява представника Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) адвоката Косянчук Л.Г. б/н від 05.03.2025 (вх. канц. суду №01-34/2343/25 від 05.03.2025) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою суду від 06.03.2025 вказану заяву задоволено.
14.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" до суду надійшов відзив на позов, в якому останнє заперечило проти заявлених позовних вимог.
Так, щодо стягнення штрафних санкцій Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" зазначило, що відповідно до підпункту 15 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (в редакції від 27.08.2024) зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Оскільки Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №1317756, укладений відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії - електропостальником (відповідачем) та споживачем (позивачем), тому нарахування та стягнення штрафних санкцій позивачем відповідач вважає неправомірним і не підлягає задоволенню.
Щодо стягнення завданих збитків в сумі 48 029,11 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" позовні вимоги в цій частині також заперечило, посилаючись на те, що відповідно до п. 8.2. Договору, постачальник відшкодовує споживачу збитки, понесені споживачем у зв'язку з припиненням постачання електричної енергії споживачу оператором системи на виконання неправомірного доручення Постачальника.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" посилається на те, що не надавало жодного доручення ОСР щодо припиненням постачання електричної енергії споживачу передбаченого п. 14.4. Договору та розділом VII Правил.
З урахуванням вищезазначеного відповідач вважає, що посилання позивача на п.8.2. Договору є безпідставним. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" також вважає, що позивачем при здійсненні розрахунку збитків безпідставно взято до уваги тариф за Договором №1317756 в розмірі 7,2341688 грн.
За результатами розгляду справи, 25.03.2025, судом, зокрема прийнята ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 29.04.2025.
02.04.2025 та 04.04.2025 позивачем через систему "Електронний суд" подані до суду "заяви про виконання вимог суду". До вказаних заяв додані первинні документи, складені сторонами в рамках виконання Договору №1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 11.07.2024. Вказані документи долучено до матеріалів справи (а.с. 101-114).
За результатами розгляду справи, 29.04.2025, судом, зокрема прийнята ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 03.06.2025.
27.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" через систему "Електронний суд" до суду подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% (а.с.117-120).
За результатами розгляду справи, 03.06.2025, судом, зокрема прийнята ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 05.08.2025.
Під час слухання справи, 05.08.2025, представник позивача висловився про підтримку позову в повному обсязі.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" в судовому засіданні проти позову заперечив, однак визнав, що електроенергія з 01.11.2024 позивачу не постачалась, його перевели на "постачальника останньої надії" у зв'язку із невигідною для Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" ціною. Просив суд при прийнятті рішення врахувати клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про зменшення штрафних санкцій.
За результатами судового засідання, яке відбулось 05.08.2025, суд повідомив, що проголошення скороченого (вступної та резолютивної) частини судового рішення відбудеться 15.08.2025 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 15.08.2025 проголошено скорочене (вступна та резолютивна) частини судового рішення.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018 №429, а також виконує спеціальну функцію постачальника універсальної послуги на території Вінницької області відповідно до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268. Товариство постачає електричну енергію як за вільними цінами, так і за регульованими цінами.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії проводять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
11.07.2024 між позивачем - Комунальним підприємством "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Споживач) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Електропостачальник) за результатами проведення закупівлі за процедурою запиту пропозицій постачальників згідно з вимогами Особливостей, які затверджені постановою Уряду №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та Закону України "Про публічні закупівлі" укладено Договір № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу (далі - Договір), предметом закупівлі якого є електрична енергія, 09310000-5 за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника на загальну вартість 1 211 000,00 грн (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу у 2024 році електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.3. Договору).
Споживач бере зобов'язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені цим Договором (п. 5.4. Договору).
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника за умови надання Постачальником у строк до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта про прийняття-передання. Сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору можуть здійснювати документообіг у формі електронних документів, для підтвердження описаних у них господарських операцій із використанням системи "ВЧАСНО", окрім випадків передбачених цим Договором (п. 5.7. Договору).
01 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" припинило в односторонньому порядку постачання електричної енергії Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради.
В зв'язку із припиненням Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" постачання електричної енергії, на підставі листа за №1.5-5671 "Щодо припинення договірних відносин", з 01 листопада 2024 року Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради переведено на постачання електричної енергії "постачальником останньої надії" згідно п.3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
Договір №114 про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Постачальником "останньої надії" встановлено вартість 1 вКт*год. за договором постачання електричної енергії з урахуванням ПДВ в розмірі 10,128444 грн.
Натомість вартість 1 вКт*год. за Договором № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, становила 7,234169 грн.
Відповідно до п.3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Договір, який вважається укладеним відповідно до законодавства, може бути оформлений у вигляді паперового або електронного документа.
Відповідно до п.13.1 Договору №114 про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" від 10.12.2024 (з урахуванням змін внесених на підставі Додаткової угоди №1 від 10.12.2024) договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України з 01.11.2024 та діє в частині постачання електричної енергії до 10.11.2024.
Ціна за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" встановлена у комерційній пропозиції №9 від 19.06.2024 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії". Вартість 1 вКт*год. з ПДВ становить 10,128444 грн, (вартість 1 вКт*год. за Договором № 1317756 становила 7,234169 грн.).
Отже, враховуючи припинення відповідачем електропостачання позивача за Договором № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, КП "Київблагоустрій" за період з 01.11.2024 - 10.11.2024 (термін надання послуг постачальником "останньої надії") придбавало електроенергію за вищою ціною.
Здорожчання вартості електроенергії, а саме різниця між вартістю наданих послуг, які мав би в цей період надавати відповідач, однак надавав "постачальник останньої надії" за вищою ціною, склало 27 345,11 грн.
Окрім того, 11.11.2024 позивач - КП "Київблагоустрій" ВО КМР (КМДА) за результатами проведення закупівлі за процедурою запиту пропозицій постачальників згідно з вимогами Особливостей, які затверджені постановою Уряду №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та Закону України "Про публічні закупівлі" уклав Договір № 99 про постачання/закупівлю електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант", предметом закупівлі якого є електрична енергія, 09310000-5 за ДК 021:2015.
Загальна вартість Договору становить 592 700,16 грн (п.5.1 Договору). Вартість 1 вКт*год. склала 7,3536 грн.
Здорожчання вартості електроенергії, а саме різниця між вартістю наданих послуг, які мав би надавати відповідач, однак надавало Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" за вищою ціною склало за період 11.11.2024 - 31.12.2024, 20 684,00 грн.
Загальну суму різниці у вартості послуг, отриманих від постачальника "останньої надії" - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" в розмірі 48 029,11 грн, позивач вважає збитками, які заявляє до стягнення.
Окрім того, з посиланням на п. 8.3. Договору № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, яким передбачено, що в разі відмови Постачальника в односторонньому порядку виконувати цей Договір, Постачальник сплачує Споживачу штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості цього Договору, визначеної у п. 5.1. цього Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції в сумі 151 375,00 грн згідно розрахунку: вартість договору х розмір штрафних санкцій, зазначений в договорі = 1 009 166,67 х 15% х = 151 375,00 грн.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Для вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення заявлених до стягнення сум збитків та штрафних санкцій суду необхідно встановити факт неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту наявності збитків не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При вирішенні даного спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст.173, 174 ГК України).
В ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суд встановив, що між сторонами був укладений Договір № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався здійснювати постачання електричної енергії.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ст. 714 Цивільного кодексу України).
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до положень статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - Правила).
Пунктом 1.1.2 Правил (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Відповідно до пункту 3.1.1 Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
01 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" припинило в односторонньому порядку постачання електричної енергії Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради через невигідну для постачальника ціну.
Такі дії відповідача суд розцінює як порушення господарського зобов'язання, а саме умов Договору № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, та положень ПКЕЕ, у зв'язку з чим вказані дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" визнаються протиправними.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Згідно із частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками та їх розмір. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17 та від 02.02.2022 у справі № 913/182/21. Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі N 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За приписами ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, втрачена вигода, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Ураховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 623, 1166 ЦК України та ст. 224 ГК України.
Викладена правова позиція послідовно підтримується Верховним Судом. Зокрема, вона наведена в постанові КГС ВС від 13.12.2022 у справі № 910/20675/20.
Кошти на суму 48029,11 грн, сплачені внаслідок більшої вартості електроенергії, аніж вартість наданих послуг, які мав би надавати відповідач, за своїм правовим змістом є втраченим майном.
Їх сплата підтверджується:
- договором №114 про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 10.12.2024 з додатками;
- актом № 059077 купівлі-продажу електроенергії до Договору №114 про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 10.12.2024;
- платіжною інструкцією №718 оплата за електроенергію згідно Договору №114 від 10.12.2024;
- договором № 99 про постачання/закупівлю електричної енергії від 11.11.2024 з додатками;
- актом № 147424111 приймання передачі електричної електроенергії від 30.11.2024;
- актом № 147424121 приймання передачі електричної електроенергії від 20.12.2024;
- платіжною інструкцією №716 від 18.12.2024 на оплату за електроенергію згідно Договору № 99 від 11.11.2024;
- платіжною інструкцією №773 від 24.12.2024 на оплату за електроенергію згідно Договору № 99 від 11.11.2024.
Здійснивши аналіз наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, Господарський суд Вінницької області дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення (протиправної поведінки) відповідача, оскільки вказані втрати є результатом протиправної поведінки відповідача.
Позивач, уклавши з відповідачем Договір № 1317756, правомірно розраховував на придбання електроенергії за меншою ціною. Тому причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача є очевидним. Відповідач відсутність своєї вини не довів.
Вина відповідача полягає в тому, що одностороннє припинення надання послуг з електропостачання є незаконним, однак відповідач, усвідомлюючи можливість придбання позивачем електроенергії у інших суб'єктів господарювання за вищою ціною, припинив електропостачання позивачу, розуміючи, що таке припинення призведе до припинення до додаткових витрат.
Враховуючи встановлений факт неправомірного припинення відповідачем електропостачання на об'єкт позивача наявний причинний зв'язок між неправомірною поведінкою відповідача та негативними наслідками для позивача у вигляді необхідності понесення витрат на забезпечення постачання електричної енергії іншими постачальниками.
Суд враховує, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.
Разом з цим слід зазначити, що порядок забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Так, за приписами ст.45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п.56 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За приписами п.2.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
При цьому, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу (п.7.10 ПРРЕЕ).
Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в сумі 151 375,00 грн, суд відзначає наступне.
Як уже було зазначено вище, умовами пункту 8.3. Договору № 1317756 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, передбачено, що в разі відмови Постачальника в односторонньому порядку виконувати цей Договір, Постачальник сплачує Споживачу штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості цього Договору, визначеної у п. 5.1. цього Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції в сумі 151 375,00 грн згідно розрахунку: вартість договору х розмір штрафних санкцій, зазначений в договорі = 1 009 166,67 х 15% х = 151 375,00 грн.
Нарахування штрафних санкцій за вказане правопорушення суд визнає неправомірним, оскільки згідно постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії на період дії в України воєнного стану», зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 викладено висновок, що постанова №32 від 25.02.2022 прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Суд погоджується з доводами відповідача в цій частині щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій. Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 99% судом не розглядається в зв'язку з відмовою в задоволенні вказаних позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини першої статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
За приписами ст. ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
З урахуванням наведеного вище позов підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення збитків в сумі 48 029,11 грн за період з 01.11.2024 по 31.12.2024.
В стягненні 151 375,00 грн штрафних санкцій позивачу слід відмовити.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, розмір якого відповідно до положень ст.7 Закону України "Про судовий збір" не може бути меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3 028,00 грн.
Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42,45,46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91,123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в справі №910/532/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул.Пирогова, буд.131, м.Вінниця, Вінницька обл., 21037, ідентифікаційний код: 41835359) на користь Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул.Дегтярівська, буд.31, корпус 2, м.Київ, 03057, ідентифікаційний код: 26199708) 48029,11 грн збитків та 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 151 375,00 грн штрафу.
5. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
Повне рішення складено 25 серпня 2025 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - КП "Київблагоустрій" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (kyivblagoustrii@kyivcity.gov.ua);
4, 5 - ТОВ "Енера Вінниця" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (info@vin.enera.ua).