26.08.2025 м. Дніпро Справа № 908/1542/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/1542/24 (суддя Давиденко І.В.), повний текст рішення складено 21.10.2025
за позовом Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день», м. Запоріжжя
про стягнення 132077,35 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
23.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» про стягнення 132077,35 грн основної суми боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за період листопада 2021 року - січня 2024 року включно за типовим індивідуальним договором № 72225521 від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за фактично спожиті послуги з теплопостачання, в зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/1542/24 у задоволенні позову відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Концерн «Міські теплові мережі» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у даній справі та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована незгодою позивача - Концерну «Міські теплові мережі» з рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024, яким було відмовлено у задоволенні позову до ТОВ «Новий день» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не врахував фактичні обставини справи.
Апелянт зазначає, що між ним та ТОВ «Новий день» було належним чином укладено договір про надання послуг з теплопостачання в формі публічного договору приєднання, оприлюдненого 02.10.2021, відповідно до вимог статей 13 та 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач не обрав іншу модель договірних відносин у визначений законом строк, тому договір вважається укладеним з 01.11.2021.
ТОВ «Новий день» користується та володіє нежитловими приміщеннями загальною площею 165,03 мІ у житловому будинку по вул. Південноукраїнській, 9 у м. Запоріжжі, який підключений до централізованого теплопостачання. Приміщення відповідача технічно приєднані до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, відтак є опалюваними у розумінні Методики № 315. Відповідач не надав доказів офіційного відключення приміщень від системи опалення в порядку, встановленому наказом Мінрегіону №169 від 26.07.2019.
Розрахунок спожитої теплової енергії здійснено відповідно до Методики № 315 на основі показань будинкового приладу обліку та з урахуванням площі приміщень відповідача. Наприклад, у листопаді 2022 року обсяг теплової енергії для приміщення площею 51,2 мІ становив 0,487992 Гкал. Аналогічний розрахунок здійснено і для інших періодів на основі об'єктивних вихідних даних.
Також усі рахунки були сформовані згідно з нормативно затвердженими тарифами (рішення виконкому ЗМР № 374) та правилами (наказ Мінрегіону № 23), із зазначенням абонентського номера, що дозволяє чітко ідентифікувати споживача.
Крім того, апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду у справі № 910/12510/17, згідно з якою споживач не звільняється від оплати теплової енергії навіть за відсутності індивідуального договору, якщо факт постачання доведено. Також вказує на преюдиційне значення обставин, встановлених у справі № 908/710/24, де підтверджено, що приміщення відповідача є частиною будинку з єдиною системою опалення.
На підставі вищевикладеного Позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки:
- договір вважався укладеним відповідно до законодавства;
- послуга фактично надавалась;
- споживач не був відключений від системи теплопостачання;
- розрахунки були проведені відповідно до чинних нормативно-правових актів.
У зв'язку з цим позивач просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ «Новий день» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, посилаючись на відсутність належних доказів укладення договору та надання послуг на його підставах.
В апеляційній скарзі позивач наводить розрахунки сум нарахувань за послуги теплопостачання з листопада 2021 по січень 2024 року, проте не надає доказів фактичного надання послуг за так званим постійним тарифом та формули їх розрахунку, причому нарахування здійснюються щомісяця, включно з неопалювальним сезоном, що суперечить місцевій практиці і вимогам закону «Про житлово-комунальні послуги», згідно з яким плата за послуги має складатися лише з оплати фактично наданих послуг у опалювальний сезон і абонплати в інший період, тому такі нарахування є безпідставними та порушують законодавство.
Матеріали справи містять акти, які підтверджують, що в нежитловому приміщенні за адресою вул. Південноукраїнська, 9 в м. Запоріжжя, відсутні опалювальні прилади, стояки опалення ізольовані, а саме приміщення опалюється переносними електрокамінами. Система опалення нежитлового приміщення спільна з житловим будинком, але трубопроводи опалення прокладені під стелею, ізольовані та зашиті, а теплові втрати відсутні або мінімальні через утеплення приміщення. Позивач застосував до розрахунку заборгованості (формулу 13 Методики № 315), яка передбачена для будівель без індивідуального опалення, однак для спірного приміщення мали бути застосовані формули 3, 14 або 15, що враховують особливості приміщень з транзитними трубопроводами та індивідуальним опаленням. При цьому апелянт не надав доказів чи розрахунків, що підтверджують теплові втрати через ізоляцію стояків або обсяг спожитої теплоенергії саме в цьому приміщенні, а відповідач не має доступу до необхідних вихідних даних для коректного контррозрахунку. Отже, розрахунки позивача є необґрунтованими, не відповідають Методикам та фактичному стану приміщення, що ставить під сумнів правильність нарахованої заборгованості.
Надання послуг регулюється нормами Цивільного кодексу України як двосторонній правочин, що передбачає обов'язок виконавця надати послугу, а замовника її оплатити, за умови фактичного надання таких послуг. Підтвердженням факту їх надання є первинні бухгалтерські документи (акти надання послуг), які повинні містити обов'язкові реквізити та фіксувати реальну господарську операцію, що вплинула на майновий стан сторін.
У цій справі позивач не надав жодного акту наданих послуг, підписаного відповідачем або оформленого в односторонньому порядку, а також не довів факту передачі таких актів відповідачу щомісяця в період з листопада 2021 по січень 2024 року, що ставить під сумнів факт надання послуг та унеможливлює підтвердження заборгованості на суму 132 077,35 грн, згідно з вимогами закону та судовою практикою.
Крім того, позивач порушив вимоги щодо щомісячного безоплатного надання рахунків, передбачені Правилами № 830 та статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії», оскільки доказів надання таких рахунків також не було надано. Відсутні податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, або інші первинні документи, які підтверджували б факт здійснення господарських операцій, що свідчить про неналежний облік ПДВ позивачем.
Відповідач подав до виконкому Запорізької міської ради заяви про визнання підвальних приміщень транзитними, що має вплив на порядок нарахування оплати та може призвести до перерахунку вартості послуг у бік зменшення.
Транзитні труби повністю ізольовані, приміщення мають окремі входи, що виключає надходження теплого повітря з інших частин будівлі. Відповідач змушений користуватись електроопаленням, що свідчить про відсутність послуги теплопостачання.
Позивач застосував формулу розрахунку, яка не враховує специфіку неопалюваних та ізольованих приміщень відповідача, що призводить до спотворення реальних обсягів споживання теплової енергії.
Отже, відповідач наполягає, що позивач не довів факт надання послуг, не виконав законодавчих вимог щодо обліку і звітності, а нарахування заборгованості є неправомірним, і просить суд: перевести справу у спрощене провадження з викликом сторін; залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Концерн «Міські теплові мережі» є суб'єктом господарювання, який діє на підставі Статуту та відповідних ліцензій у сфері виробництва, транспортування і постачання теплової енергії, що віднесена до сфери природних монополій. Основною метою діяльності підприємства є надійне і безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, отримання прибутку та задоволення соціально-економічних інтересів трудового колективу.
Відповідно до чинного законодавства України, зокрема Законів «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про природні монополії», «Про житлово-комунальні послуги» та постанов Кабінету Міністрів України, у тому числі № 1198 та № 869, теплопостачання може здійснюватися лише на підставі договору, що укладається між виконавцем послуги та споживачем.
У даній справі відповідачем є ТОВ «Новий день», яке відповідно до договору оренди нерухомого майна № 609 від 23.11.2000 та на підставі акту приймання-передачі користується нежитловим приміщенням № 60 площею 51,20 м2 у підвальному поверсі будинку по вул. Південноукраїнській, 9 у м. Запоріжжі. Право власності на частку цього приміщення (17/25) підтверджується записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи відсутність документального підтвердження відключення приміщення від системи централізованого опалення, а також те, що приміщення розташоване у багатоквартирному житловому будинку, позивач зазначає, що воно є опалюваним, відповідно до визначення у Методичних рекомендаціях та Законі України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
02.10.2021 на сайті Концерну «Міські теплові мережі» було оприлюднено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання і набирає чинності через 30 днів після публікації.
Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем з 01.11.2021 вважається укладеним індивідуальний договір № 72224651, оскільки наявний факт отримання послуги відповідачем, що згідно з положеннями договору є акцептуванням його умов.
Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався надавати послугу теплопостачання відповідної якості, а відповідач своєчасно і повною мірою оплачувати її. Розрахунок обсягу спожитої теплової енергії здійснюється згідно з показниками вузла комерційного обліку, яким обладнаний будинок № 9 на вул. Південноукраїнській, або розрахунково за відсутності таких показників.
Позивач посилається на те, що за період з листопада 2021 року по січень 2024 року надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 132 077,35 грн. Наявність заборгованості за вказаний період підтверджується наданим розрахунком, рахунками та витягами з обліку нарахувань.
Відповідач фактично користувався відповідною послугою, однак своїх зобов'язань з оплати не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Оцінюючи доводи учасників справи та висновки суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до принципів змагальності сторін та обов'язку доведення обставин, які сторони вважають підставами своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Концерну «МТМ». Основною підставою такого рішення стало, на переконання суду, недоведення позивачем факту постачання теплової енергії у заявлених обсягах до нежитлового приміщення № 60 у будинку по вул. Південноукраїнській, 9 у м. Запоріжжі в період з листопада 2021 року по січень 2024 року. Суд вказав, що надані акти обстеження, фотоматеріали і рахунки не підтверджують фактичного теплоспоживання, оскільки спірне приміщення є ізольованим від системи теплопостачання, не має тепловіддаючих приладів, а трубопроводи зашиті й не забезпечують обігріву.
Нарахування позивачем вартості теплової енергії пропорційно площі приміщення на основі даних будинкового лічильника суд визнав неправомірним, посилаючись на те, що відповідно до Методики № 315 розподіл повинен враховувати фактичне теплообмінне споживання. З цієї ж причини суд вказав, що сама наявність трубопроводів у приміщенні не є доказом отримання послуги, а відтак, підставою для нарахування плати.
Проте колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання - це правовідносини між суб'єктами господарювання, у межах яких одна сторона зобов'язана вчинити певну дію господарського характеру на користь іншої (наприклад, передати майно, сплатити кошти, надати послугу), а інша - має право вимагати виконання цих дій. Такі зобов'язання виникають, зокрема, з договорів або у випадках, передбачених законом.
У сфері теплопостачання відносини регулюються:
- Законом України «Про теплопостачання» - діяльність у сфері теплопостачання здійснюється на підставі договорів;
- Законом України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з яким:
- надання послуг можливе лише на договірних засадах (ст. 12);
- якщо співвласники багатоквартирного будинку не обрали модель договірних відносин, договір про надання послуг укладається автоматично як публічний договір приєднання (ч. 5 ст. 13, ч. 7 ст. 14);
- такий договір вважається укладеним через 30 днів з моменту його опублікування на офіційному сайті.
У даному випадку Концерн «МТМ» 02.10.2021 оприлюднив індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води як на своєму офіційному вебсайті, так і на сайті органу місцевого самоврядування, що відповідає вимогам закону. Оскільки протягом 30 днів з моменту публікації співвласниками не було обрано іншу модель організації договірних відносин та не укладено інший договір, зазначений публічний договір набрав чинності з 01.11.2021.
Згідно з п. 4 оприлюдненого договору, фактом приєднання до його умов є вчинення споживачем дій, що свідчать про згоду з умовами договору, зокрема: сплата рахунків, отримання послуги або подання заяви-приєднання. Таким чином, правовідносини між виконавцем та відповідачем урегульовані чинним публічним договором приєднання, укладеним шляхом мовчазної згоди та конклюдентних дій, без потреби у підписанні письмового документа, що узгоджується зі ст. 205 ЦК України.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами існував чинний і обов'язковий для виконання публічний договір приєднання, який відповідач фактично акцептував, користуючись послугами. Відтак, посилання відповідача на відсутність укладеного договору є безпідставними та не спростовують факту існування зобов'язань за надану послугу.
Посилання Відповідача на відсутність заяви-приєднання або письмової форми відхиляються судовою колегією, оскільки публічний договір у сфері ЖКП укладається шляхом приєднання.
Хоча представник відповідача стверджує, що в опалюваному приміщенні відсутня система опалення, документи вказують на наявність спільної системи теплопостачання з будинком. Нежитлове приміщення відповідача вбудоване в житловий будинок за адресою м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 9, підключений до централізованої системи теплопостачання, і технічно приєднане до внутрішньобудинкової мережі обладнаної комерційним приладом обліку теплової енергії. Тобто має сумісну із будівлею систему опалення.
Таким чином, приміщення ТОВ «Новий день» відповідає визначенню опалюваного приміщення або такого, що бере участь у загальному теплопостачанні будівлі, тому споживач не звільняється від обов'язку оплати за послуги згідно з укладеним договором.
Положення пунктів 3, 8, 8.9. Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, а також ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», встановлюють таке:
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється виключно в опалювальний період.
Опалювальний період - це визначений відрізок часу, протягом якого теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати споживачів тепловою енергією для опалення.
Рішення про початок і завершення опалювального періоду приймає орган місцевого самоврядування. Таке рішення ухвалюється з урахуванням: кліматичних умов; будівельних норм і правил; правил технічної експлуатації теплових установок і мереж; державних санітарних норм і правил.
Таким чином, факт постачання теплової енергії вважається правомірним лише в межах офіційно визначеного опалювального періоду, і споживач зобов'язаний оплачувати отриману послугу теплопостачання, якщо вона надавалась у межах цього періоду згідно з рішенням органу місцевого самоврядування.
На виконання рішення Запорізької міської ради № 382 від 23.10.2021 «Про початок опалювального сезону 2021-2022 років» - Концерном «МТМ» з 01.11.2021 було розпочато опалювальний період у житлових будинках незалежно від форм власності та відомчої належності та не житлових будівлях підприємств, установ і організацій.
На виконання рішення Запорізької міської ради № 410 від 31.10.2022 «Про початок опалювального сезону 2022-2023 років» - Концерном «МТМ» з 02.11.2022 було розпочато опалювальний період у житлових будинках незалежно від форм власності та відомчої належності та не житлових будівлях підприємств, установ і організацій.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 126 від 29.03.2022 - 31.03.2022 у м. Запоріжжя було закінчено опалювальний сезон.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 186 від 27.03.2023 - 31.03.2023 у м. Запоріжжя було закінчено опалювальний сезон.
На виконання рішення Запорізької міської ради № 665 від 09.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років у місті Запоріжжя» - Концерном «МТМ» з 15.11.2023 було розпочато опалювальний період у житлових будинках незалежно від форм власності та відомчої належності та не житлових будівлях підприємств, установ і організацій.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 87 від 27.03.2024 було закінчено опалювальний період 2023-2024 років у місті Запоріжжя (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР та додані до заяви).
Право на відключення від централізованого опалення є передбаченим законом, але можливе лише за дотримання відповідної процедури, у порядку, визначеному наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 169 від 26.07.2019.
Відповідач не надав жодного доказу про своє офіційне відключення від внутрішньобудинкової системи теплопостачання у порядку, визначеному наказом Мінрегіону № 169 від 26.07.2019, не надав доказів встановлення в приміщенні індивідуального опалення.
Враховуючи колективний характер споживання теплової енергії у багатоквартирному будинку, індивідуальне бажання власника нежитлового приміщення не може бути підставою для звільнення від сплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач зобов'язаний оплачувати фактично отриману теплову енергію щомісяця. Верховний Суд у справі № 910/12510/17 також зазначив, що навіть за відсутності індивідуального договору факт постачання тепла є достатньою підставою для виникнення обов'язку зі сплати.
Щодо порядку розрахунку заборгованості колегія суддів зазначає наступне:
Наразі у тарифі на теплову енергію окремо визначені умовно-постійна та умовно-змінна частини такого тарифу.
Умовно-змінна частина тарифу - це плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Розмір цієї частини тарифу залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам. Ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал) та нараховується лише протягом опалювального періоду.
Умовно-постійна частина тарифу - це плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої покриваються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії. Розмір цієї частини тарифу залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам. Ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину) та нараховується для місячної оплати протягом року.
Розрахунок теплової енергії було проведено відповідно до Методики № 315 на основі даних загальнобудинкового приладу обліку з урахуванням площі приміщення відповідача.
У відповідності до п. 24 Правил № 830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється відповідно до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315». Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358 внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, які набули чинності 28.01.2022.
Доводи про нібито недослідження судом формули розрахунку та облікових даних є безпідставними. Як убачається з матеріалів справи, Позивачем до матеріалів справи долучено Акти зняття показників приладу обліку теплової енергії Pollu Stat EX № 65160183 за листопад 2021 - січень 2024 за споживачем по вул. Південноукраїнська, 9 з усіма необхідними параметрами та показниками приладу обліку для визначення розрахунків теплової енергії (а. с. 52-54).
Надані позивачем рахунки містять всі необхідні реквізити (а. с. 11, 14, 141), включаючи абонентський номер, що підтверджує правильність ідентифікації споживача. Розрахунки позивача здійснені на підставі об'єктивних вихідних даних (обсяг будинкового споживання, площа приміщення, затверджений тариф, алгоритм розрахунку), а відповідачем не подано жодних альтернативних розрахунків чи експертних висновків, які могли б поставити під сумнів правильність нарахувань.
Рахунки за постачання теплової енергії направлялись Концерном «МТМ» споживачу в електронному вигляді через систему, до якої Відповідач мав доступ (а. с. 31). Вимоги щодо обов'язкової форми вручення рахунку законодавством не встановлені, а його ненадання не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вартість наданих послуг.
Інженерні особливості централізованої системи опалення свідчать, що тепло поширюється не лише через радіатори, а й через трубопроводи, стояки, перекриття та внутрішні перегородки. Відповідно до ДБН В.2.5-67:2013, теплообмін в будівлі відбувається в межах загального теплового балансу, а отже повна ізоляція одного приміщення без офіційного відключення технічно неможлива. Комісійний акт обстеження від 24.01.2024 підтвердив, що приміщення відповідача є частиною єдиної системи теплопостачання, трубопроводи системи опалення проходять через нього, і приміщення отримує тепло, хоч і опосередковано.
З урахуванням вказаного, судом першої інстанції не враховано публічний характер договору на надання комунальних послуг, принцип обов'язкової оплати за фактично спожиті послуги, а також проігноровано надані позивачем документи, які підтверджують приєднання приміщення до системи теплопостачання.
Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку про наявність факту надання Позивачем теплової енергії Відповідачу, чинність публічного договору приєднання та правомірність дій Позивача щодо нарахування заборгованості.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає обґрунтованими, доводи відповідача безпідставними, а висновки суду першої інстанції помилковими, що дає підстави для скасування рішення Господарського суду Запорізької області та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 275 ГПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Частина 1 ст. 277 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково з ухваленням нового рішення або зміною рішення: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлені апеляційною інстанцією обставини, зокрема факт належного приєднання відповідача до системи централізованого теплопостачання, відсутність відключення в установленому законом порядку, надання послуг теплопостачання, здійснення нарахувань відповідно до Методики № 315, а також наявність правовідносин між сторонами на підставі публічного договору приєднання, спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність факту споживання теплової енергії, не врахувавши при цьому положення чинного законодавства, судову практику Верховного Суду та інженерні особливості функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» обґрунтованою, а рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 таким, що підлягає скасуванню. З прийняттям нового судового рішення про задоволення позову Концерну «МТМ» у повному обсязі.
7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
Згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача - ТОВ «Новий день».
Керуючись статтями 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/1542/24 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» (69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 9, код ЄДРПОУ 24513402) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137 код ЄДРПОУ 32121458) 132077,35 грн (Сто тридцять дві тисячі сімдесят сім гривень 35 копійок) заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, 2422,40 грн (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн (Три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги на рішення.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов