19 серпня 2025 року м. Харків Справа № 904/902/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (вх.№1532П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричук О.А., дата складання повного рішення - 11.06.2025, у справі №904/902/25
за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", м. Полтава,
про стягнення 23 581, 80грн
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення пені в розмірі 23 581, 80грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів №287 від 23.10.2024 в частині своєчасної поставки товару позивачу.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на користь Військової частини НОМЕР_1 23 581, 80грн пені, 3 028грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, чим порушив умови укладеного Договору. Здійснивши перерахунок пені суд першої інстанції встановив, що розмір вимог позивача не перевищує розрахований судом, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 11.06.2025, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025 року у справі №904/902/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог. У разі визнання позовних вимог обґрунтованими, просить зменшити розмір штрафних санкцій на 80 відсотків від заявленої до стягнення суми.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем не надано доказів направлення заявки на поставку товару. Позивач стверджує, що направив заявку 24.10.2024 та визначив у ній дату поставки товару - 30.10.2024, проте, такого порядку визначення дати поставки договором не передбачено.
У той час, як пунктом 5.3. договору передбачено, що товар повинен бути поставлений протягом 1 доби з дня отримання заявки, а пунктом 5.1 договору визначено, що кінцевою датою поставки товару є 25.12.2024. Таким чином, відповідачем своєчасно поставлено товар.
Відповідач також вважає, що судом першої інстанції проігноровано його заяву про зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на відсутність у позивача збитків та обставини справи.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025, для розгляду справи №904/902/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025 у справі №904/902/25. Призначено справу до розгляду на "19" серпня 2025 р. об 11:30 годині.
Копії ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження вручені сторонам у справі у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої сторони є.
31.07.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що документи надіслані поштою на електронну адресу постачальника згідно додатків до відзиву на апеляційну скаргу. На думку позивача, поведінка відповідача підтверджує факт отримання заявки: постачальник сам 12.11.2024 звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду про заміну товару. Позивач зазначає, що надіслав заявку 24.10.2024 з вимогою поставити товар до 30.10.2024, тобто, фактично дав постачальнику 6 днів на виконання замість 1 дня, передбаченого договором.
На думку позивача, враховуючи, що відповідачем не наведено виняткових обставин, за яких можливе зменшення пені, а також не надано доказів надмірності заявлених штрафних санкцій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зменшення неустойки.
Щодо подання додаткових доказів суду апеляційної інстанції, позивач посилається на те, що не міг передбачити, що відповідач може надавати недостовірні відомості та заперечувати факт отримання заявки.
З огляду на викладене, просить долучити до матеріалів справи додаткові докази: роздруківки з електронної пошти про надсилання документів позивачу, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
18.08.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025 залишити без змін.
18.08.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість представника відповідача у засіданні адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.08.2025 не скористались, їх представники не з'явились.
Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 сторони були повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не визнає наведені відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи повідомлені ним причини неявки у судове засідання поважними, виходячи з такого.
Так, відповідач є юридичною особою і не позбавлений права і можливості забезпечити або свою участь в судовому засіданні в порядку статті 56 Господарського процесуального кодексу України (самопредставництво) або через свого представника.
У клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем вказано про участь його представника у засіданні адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, однак, по-перше, відповідачем не надано доказів, що він не має інших представників в порядку самопредставництва або шляхом укладення відповідного договору; по-друге, що він не може забезпечити участь інших своїх представників в судовому засіданні у даній справі; і по-третє, що представник відповідача - адвокат Плугатирьов В.В., який звернувся з клопотанням про відкладення, не може взяти участь у судовому засіданні у справі №904/902/25 в режимі відеоконференції, з огляду на те, що розгляд справи №904/902/25 призначено на 19.08.2025 на 11:30 годину, а засідання адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - на 19.08.2025 на 10:00 годину.
Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач не посилається на причини, з яких суд у даній справі не може розглянути апеляційну скаргу за відсутності у судовому засіданні свого представника.
З огляду на викладене, судова колегія відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і, враховуючи клопотання позивача про розгляд скарги за відсутності його представника, здійснює розгляд скарги в даному судовому засіданні.
Вирішуючи питання прийняття наданих позивачем додаткових доказів, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач посилається на те, що, звертаючись з позовом до суду, не міг передбачити, що відповідач буде заперечувати отримання заявки на поставку товару.
Судова колегія зазначає, що відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тобто, учасники справи мають подати суду першої інстанції наявні у них докази на підтвердження своїх доводів.
Разом з тим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не приймає надані позивачем додаткові докази, оскільки позивач, звертаючись з позовом до суду, на власний розсуд реалізує свої процесуальні права і самостійно визначає обсяг документів, що подається ним на підтвердження доводів і вимог позовної заяви, і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, в електронній системі закупівель "Прозоро" було оприлюднено документацію спрощеної закупівлі: Оголошення про проведення спрощеної закупівлі код згідно ДК 021:2015:03210000-6 - "Зернові культури та картопля" (далі - Оголошення), додаток №1 Форма: "Цінова пропозиція", додаток №2 Відомості про учасника та додаток №3 Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі
Відповідно до Оголошення, очікувана вартість товару становить 1 167 833, 33грн; кількість, обсяг поставки товару - відповідно до додатку №3 Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі: Картопля - 45 500кг.
07 жовтня 2024 від ТОВ "ІСПОЛІН-ПЛЮС" надійшла "Цінова пропозиція", в якій відповідач зазначив, що ознайомлений з технічними та іншими вимогами Замовника, та зазначив, що готовий виконати умови Замовника за ціною - 1 083 810, 00грн.
18 жовтня 2024 року переможцем спрощеної закупівлі визначено відповідача, який надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію - 1 083 810, 00грн. Згідно з протоколом вирішено оприлюднити в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
23 жовтня 2024 року, відповідно до затвердженої тендерної документації та проведеної спрощеної закупівлі, між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання №287 від 23.10.2024 року (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого відповідач як постачальник зобов'язався у 2024 році поставити позивачу як замовнику товар, а саме: картоплю 1- го сорту "Пікассо", код ДК 021:2015 - (03210000-6 - "Зернові культури та картопля" (далі - Товар), а замовник - прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору.
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором (пункт 6.3.1. договору), найменування товару, його асортимент, якість, кількість та ціна за одиницю визначено у специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1.2. договору). Одержувачем Товару та місцем поставки (передачі) товару є військова частина НОМЕР_1 (пункт 5.2 договору).
У відповідності до пункту 5.1 договору, Поставка Товару здійснюється партіями, за письмовою заявкою Замовника, направленою Постачальнику електронною поштою. Письмова заявка направляється Замовником з електронної адреси Замовника на електронну адресу Постачальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді сканованого листа в pdf форматі. Одночасно, Замовник в телефонному режимі може повідомити Постачальника за телефоном НОМЕР_3 про направлення йому письмової заявки на його електронну адресу Сторони узгодили, що надсилання скан-копій листів в реформаті за їх електронними адресами прирівнюється обміну письмовими документами між сторонами.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 24.10.2024 на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено заявку №3738 від 24.10.2024 про поставку до 30.10.2024 45 000кг товару.
Листом №11/07/12 від 12.11.2024 Постачальник запропонував укласти додаткову угоду між сторонами та замінити товар, визначений договором, а саме 1-й сорт картоплі "Пікассо" на аналогічний "Бельмондо".
Сторони дійшли згоди укласти додаткову угоду №1 від 22.11.2024 до договору №287 від 23.10.2024 (далі - додаткова угода) та замінити предмет поставки за договором на картоплю 1-го сорту "Бельмондо".
Також Сторони передбачили та домовились про те, що дана додаткова угода не звільняє від відповідальності Постачальника за несвоєчасне виконання зобов'язань з моменту підписання Договору №287 від 23.10.2024 року (пункт 5 додаткової угоди).
У відповідності пункту 5.3 Договору, відвантаження Товару здійснюється силами Постачальника у кількості, зазначеній у заявці Замовника. Товар повинен бути поставлений Замовнику протягом 1 (однієї) доби з дати отримання письмової заявки Замовника.
Місцевим господарським судом встановлено, що згідно заявки від 24.10.2024 №3738, постачання 45 000кг товару мало відбутись в строк до 30.10.2024.
Товар був поставлений 25.11.2024 у кількості 19 515кг у відповідності до видаткової накладної №3027/662 від 25.11.2024, 27.11.2024 - у кількості 3 000кг відповідно до видаткової накладної №2792/633 від 27.11.2024 та 29.11.2024 у кількості 22 985кг у відповідності до видаткової накладної №2906/634.
З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови Договору, визначені пунктом 5.1.
У пункті 7.3. Договору передбачено що, за порушення строків передачі Товару з Постачальника стягується пеня у розмірі 0, 1 відсотка від вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення передачі за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Пеня, що передбачена даним пунктом Договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.
Позивачем нарахована пеня за період з 31.10.2024 по 21.11.2024 за 22 календарних дні, що становить 23 581, 80грн (1 071 900, 00грн х 22 х 0, 1% = 23 581, 80).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений сторонами у справі Договір, який є за своєю правовою природою договором поставки, підписаний представниками сторін у справі, підписи скріплено печатками.
За умовами Договору, поставка товару здійснюється партіями, за письмовою заявкою Замовника, направленою Постачальнику електронною поштою. Письмова заявка направляється Замовником з електронної адреси Замовника на електронну адресу Постачальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді сканованого листа в pdf форматі.
Позивачем до позовної заяви додано копію заявки №3738 від 24.10.2024 про здійснення поставки картоплі 1-го сорту "Пікассо" в кількості 45 000кг 30.10.2024, однак, доказів надсилання вказаної заявки відповідачу позивачем суду першої інстанції не надано.
Отже, встановлення місцевим господарським судом обставини надсилання позивачем заявки відповідачу не відповідає матеріалам справи.
Крім того, за умовами договору (пункт 5.3.), товар повинен бути поставлений замовнику протягом 1 доби з дати отримання письмової заявки замовника.
Проте, матеріали справи не містять відомостей щодо дати отримання відповідачем заявки позивача.
Відтак, із матеріалів справи не вбачається дати, коли відповідач мав поставити товару позивачу за заявкою №3738 від 24.10.2024.
А посилання позивача на необхідність поставки товару у конкретну зазначену ним дату - 30.10.2024 не узгоджується з положеннями договору.
Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилися умови пункту 5.1. договору, яким визначено, що кінцевий термін поставки товару - 25.12.2024.
Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується позивачем, Товар був поставлений 25.11.2024 у кількості 19 515кг у відповідності до видаткової накладної №3027/662 від 25.11.2024, 27.11.2024 - у кількості 3 000кг відповідно до видаткової накладної №2792/633 від 27.11.2024 та 29.11.2024 у кількості 22 985кг у відповідності до видаткової накладної №2906/634. Тобто, у межах строку, визначеного договором.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку про недоведеність доводів позовної заяви щодо прострочення виконання зобов'язання відповідача зі своєчасної поставки товару за заявкою №3738 від 24.10.2024.
Судова колегія відхиляє доводи позивача щодо непослідовної поведінки відповідача і вчинення ним дій, спрямованих на укладення додаткової угоди для зміни товару саме після отримання заявки №3738 від 24.10.2024.
Укладена сторонами у справі додаткова угода не містить жодних посилань на заявку позивача, попередні домовленості тощо. А саме по собі посилання у додатковій угоді, що остання не звільняє від відповідальності постачальника за несвоєчасне виконання зобов'язання з моменту підписання договору не встановлює факту і тим паче, дати порушення відповідачем зобов'язання.
Як і лист відповідача, надісланий позивачу, вих.№11/07/12 від 12.11.2024 не містить жодних посилань на заявку №3738 від 24.10.2024 і неможливість здійснення поставки товару позивачу саме за цією заявкою.
Поставка відповідачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, в яких має місце посилання на договір №287 від 23.10.2024; посилання на заявку відсутнє.
Поставку здійснено у межах визначеного договором кінцевого строку - 25.12.2024.
Судова колегія зазначає, що підставою для нарахування пені за умовами договору є порушення строків передачі товару, однак, у даному випадку позивач не довів суду належними та допустимими доказами факту та дати порушення відповідачем зобов'язання за заявкою №3738 від 24.10.2024, на яку посилається позивач, відтак, підстави для нарахування пені відсутні.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" слід задовольнити, рішення Господарського суду Полтавської області від 25.03.2025 у справі №904/902/25 - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 23 581, 80грн відмовити повністю.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, суд не надає оцінки доводам апелянта щодо зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача; витрати відповідача за подання апеляційної скарги покладаються також на позивача.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, 2 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025 у справі №904/902/25 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 23 581, 80грн відмовити повністю.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (код ЄДРПОУ 33667686, 36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Героїв "Азову", буд. 17, прим. 2) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633, 60грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 26.08.2025.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко