79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"26" серпня 2025 р. Справа № 914/3538/23
Суддя Західного апеляційного господарського суду Бонк Т.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» б/н від 20.08.2025 (вх. суду від 21.08.2025 № 01-05/2579/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2025 (повне рішення складено 01.08.2025, суддя Долінська О.З.)
у справі № 914/3538/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго», м. Львів
про: стягнення 617 436 622,89 грн,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.07.2025, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 01.08.2025, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» 552 956 488,11 грн. основної заборгованості, 14 511 643,93 грн. 3 % річних, 33 076 170,50 грн. інфляційних втрат та 824 644,12 грн. понесених витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду за вх. № 2141/25 від 19.05.2025 відмовлено.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Статтею 275 ГПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції, відповідно до яких суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Так, апелянт в тексті апеляційної скарги вказує, що нарахування позивачем плати за послуги з диспетчерського управління на експортовані обсяги електроенергії призводить до порушення міжнародних зобов'язань України та заявлена до стягнення позивачем сума здійснена без врахування експортованих обсягів.
Водночас, підсумовуючи наведені в апеляційній скарзі аргументи на сторінці 15 апеляційної скарги скаржник вказує, що «мотивувальну частину рішення господарського суду слід змінити із врахування доводів та аргументів, викладених в апеляційній скарзі щодо застосування положень міжнародного законодавства (в частині відмови у стягненні суми боргу)»
У прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить суд рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2025 у справі № 914/3538/23 - змінити, із врахування доводів та аргументів, викладених в апеляційній скарзі.
При цьому апелянт не зазначив, чи погоджується він з резолютивною частиною оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відтак апелянтом не було конкретизовано прохальну частину апеляційної скарги, не вказано, яке нове рішення, на думку скаржника, слід прийняти суду апеляційної інстанції після скасування рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2025 у справі № 914/3538/23.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням скаржнику строку для уточнення вимоги апеляційної скарги, зокрема, на думку скаржника, чи підлягає зміні резолютивна частина рішення суду та чи повністю чи частково підлягає зміні мотивувальна частина рішення, так як позовні вимоги у справі задоволено частково.
Крім того, скаржник просить суд апеляційної інстанції визначити суму судового збору за оскарження рішення у справі та відстрочити його сплату до прийняття судом постанови.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» про відстрочення сплати судового збору суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ч. 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Із системного аналізу змісту зазначеної норми убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов'язком суду.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору, однак лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
Оскільки предметом спору у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстави для відстрочення/розстрочення та звільнення від сплати судового збору у даній справі відсутні.
Вирішенні питання про можливість відстрочення сплати судового збору юридичній особі неодноразово розглядалося Верховним судом, зокрема в постанові від 24.03.2025 у справі №910/14968/22 (757/5860/24-ц повторно зазначив, що приписи пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже, у суду відсутня підстава для відстрочення сплати судового збору.
Оскільки, згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ст.7 Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684 гривень.
Враховуючи суперечності вимог апеляційної скарги, скаржнику необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги та зазначити суму, присуджену до стягнення, з якою він не погоджується (оспорювану).
Отже, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно сплатити суму судового збору, яка розраховується за формулою:
оспорювана сума*1,5%*150%*0,8 (враховуючи підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2 684,00 грн).
Крім того, скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду на 12 місяців з дня ухвалення постанови (за вх. № 2141/25 від 19.05.2025).
Вирішення питання про відстрочення виконання рішення має процесуальний (процедурний) характер незалежно від того, вирішується це питання в ухвалі чи в рішенні суду. Отже, під час оскарження рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання ставка судового збору, яка підлягає справлянню, має обраховуватися виходячи зі ставки судового збору, яка справляється за оскарження ухвали суду, тобто один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.03.2024 у справі № 908/629/23, від 07.03.2024 у справі № 905/1053/23 та від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18).
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставку судового збору встановлено у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлюється у розмірі 3 028,00 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00х0,8).
Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснення апелянту, що протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, останній мають право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду уточнену заяву щодо вимог апеляційної скарги, докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що розраховується за формулою: оспорювана сума (з урахуванням заяви про уточнення вимог апеляційної скарги)* 1,5% * 150% * 0,8 (враховуючи підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2 684,00 грн) та 2 422,40 грн судового збору за оскарження рішення в частині відмови у відстроченні виконання рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» б/н від 20.08.2025 (вх. суду від 21.08.2025 № 01-05/2579/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2025 у справі № 914/3538/23 - залишити без руху.
3. Скаржнику у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали уточнити вимоги апеляційної скарги; подати суду докази сплати судового збору, що розраховуються за формулою: оспорювана сума *1,5% *150% *0,8, та 2 422,40 грн судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у відстроченні виконання рішення у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Т.Б. Бонк