Справа № 757/20916/22-к
Провадження № 1-кп/761/1814/2025
07 серпня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового розгляду ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши під час судового розгляду в залі суду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та повернення застави у кримінальному провадженні № 12021200450000585 від 18.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12021200450000585 від 18.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Захисником подано клопотання, в якому він просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також повернути спадкоємцю заставодавця сплачені грошові кошти у розмірі 181 600 грн, які було внесено як застава на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19.08.2021 у справі № 591/5952/21.
Обвинувачений у судовому засідання клопотання підтримав, просив його задовольнити та розглянути за відсутності його захисника.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання захисника у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися судом при застосуванні запобіжного заходу, зменшення встановлених ризиків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого Зарічного районного суду м. Суми від 19.08.2021 у справі № 591/5952/21 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 181 600 гривень.
У подальшому, на виконання вказаної ухвали батьком обвинуваченого ОСОБА_5 внесено заставу у визначеному розмірі та ОСОБА_4 звільнено з-під варти.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
Суд зазначає, що з моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у виді застави.
Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.
Так, у своєму клопотанні захисник вказує, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, про наявність яких стверджувала сторона обвинувачення, оскільки строк дії покладених у зв'язку із внесенням застави обов'язків сплив, а сам обвинувачений за весь час застосування до нього запобіжного заходу належним чином виконував покладені на нього обов'язки.
Проте, суд зазначає, що належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків саме по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу.
Більш того, сумлінне виконання обвинуваченим таких обов'язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що застосований запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому, будь-яких доказів того, що ризики, які слугували підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, наразі перестали існувати суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі кримінального провадження відповідає меті досягнення дієвості кримінального провадження, а відтак клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 201, 331, 372, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1