13.08.2025 Єдиний унікальний номер 205/6004/25
Номер провадження: 2/205/3325/25
13 серпня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2023 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2 000 грн. (дві тисячі) 00 коп. щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 29 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Далі позивач зазначає, що весь цей час вона отримувала аліменти від відповідача, але вважає замалими задля необхідного та достатнього забезпечення гармонійного розвитку дитини та є недостатніми для матеріального утримання дитини. Дитина росте, потребує всебічного виховання, відвідування розвиваючих гуртків та спортивних секцій, одягу, взуття на всі сезони, харчування, а також, ліки у випадку хвороби дитини, тощо.
У зв'язку із чим, позивач звертається до суду та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд змінити розмір стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2023 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 2 000 грн. 00 коп. щомісячно на 5 000 грн. 00 коп. щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повнолітня дитини.
Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі,у зв'язку з необґрунтованістю та не доведеністю обставин на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, посилалася на обставини, що викладені в уточненій позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті позовні вимоги у їх остаточній редакції визнав, надавши до суду письмову заяву про завершення розгляду справи за його відсутності. У такій письмовій заяві просив стягувати з нього аліменти на утримання доньки у розмірі 5000 грн. 00 коп., з наступною індексацією відповідно до закону, і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2023 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2 000 грн. (дві тисячі) 00 коп. щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 29 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Означене судове рішення набуло чинності у передбаченому процесуальним законом порядку.
Судом також встановлено, що на час розгляду даної справи дитина проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні.
Доказів наявності аліментних зобов'язань відповідача перед іншими особами суду не надано. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Оскільки сторона позивача наполягає на неналежному виконанні відповідачем свого законодавче закріпленого обов'язку щодо утримання дитини, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.
У національному законодавстві України право дитини на утримання, що також прямо кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В даному випадку суд виходить з того, що відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб, має можливість самостійно визначати обсяг забезпечення себе роботою та відповідно отримання доходів від такої роботи, інших осіб на утриманні не має.
За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, в якому судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
За таких обставин, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, недоведеності суду наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, та беручи до уваги інші вказані обставини, що мають істотне значення, суд вважає, що є наявними підстави для задоволення позовних вимог та зміну способу стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме з 2 000 грн. 00 коп. до 5 000 грн. 00 коп. щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до повнолітня дитини.
У зв'язку із чим суд вважає, що визнання позову відповідачем у цій частині не суперечить закону та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору, такий обов'язковий платіж підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 55, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити в повному обсязі.
2. Змінити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2023 року по справі № 204/6455/22.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 грн. 00 коп. щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повнолітня дитини.
4. Виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, на виконання рішення суду від 24 січня 2023 року по цивільній справі № 204/6455/22, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відкликати.
5. Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
6. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп. на користь держави.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан