Дата документу 04.08.2025 Справа № 335/6928/24
Єдиний унікальний №335/6928/24 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/243/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 04 серпня 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , та прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 лютого 2025 року, якою задоволено частково клопотання слідчого, погоджене прокурором, про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене 13 лютого 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: облікову документацію на 6 арк.; листівки у кількості 10 штук та залишено без задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі блакитного кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 ; мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, в корпусі синього кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_10 та з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі зеленого кольору, в чохлі з малюнком, ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_14 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 ; грошові кошти в сумі 800 гривень; грошові кошти в сумі 9820 гривень; банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_16 ; скретч картку оператора ТОВ «лайфселл»; грошові кошти в сумі 1200 гривень та 200 доларів США; мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, в корпусі чорного кольору, з чохлом чорного кольору, з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_17 .
Захисник - адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , та прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 лютого 2025 року, якою задоволено частково клопотання слідчого, погоджене прокурором, про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене 13 лютого 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: облікову документацію на 6 арк.; листівки у кількості 10 штук та залишено без задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі блакитного кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 ; мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, в корпусі синього кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_10 та з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі зеленого кольору, в чохлі з малюнком, ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_14 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 ; грошові кошти в сумі 800 гривень; грошові кошти в сумі 9820 гривень; банківську картку «Ощад Банк» № НОМЕР_16 ; скретч картку оператора ТОВ «лайфселл»; грошові кошти в сумі 1200 гривень та 200 доларів США; мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, в корпусі чорного кольору, з чохлом чорного кольору, з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_17 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування докази, а також виходячи з обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання та накладення арешту на облікову документацію та листівки, оскільки у слідчого судді є підстави вважати, що вилучені речі відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, можуть містити у собі інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Що стосується вимоги про накладення арешту на все інше майно, то слідчий суддя вважав, що клопотання в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки слідчим не надано належних та допустимих доказів того, що вказані мобільні телефони, грошові кошти, банківська картка та скретч картка відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тобто мають ознаки речового доказу у кримінальному провадженні, по якому на даний час здійснюється досудове розслідування.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.
В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_6 зазначає, що клопотання слідчого не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.170 КПК України, оскільки в клопотанні слідчий фактично не зазначив підставу та мету такого арешту щодо кожного вилученого предмету.
На думку апелянта, із обставин, які зазначені в клопотанні, неможливо встановити чи мають вилучені предмети відношення до цього кримінального провадження та чи дійсно вони відповідають ознакам речового доказу.
Зауважує, що клопотання не містить відомостей, які підтверджують право власності на вилучене майно, чи свідчать про володіння, користування, розпорядження третіми особами вилученим майном.
Окрім того, зазначає, що клопотання про арешт майна було повернуто прокурору для усунення недоліків, проте жоден з недоліків їм так і не було усунено.
Звертає увагу, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі погодився з тим, що прокурор пропустив строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна після усунення недоліків.
Вважає, що майно, яке було вилучено в ході обшуку, після того як слідчий пропустив строк, встановлений судом на усунення недоліків та не звернувся в суд із клопотанням, відразу набуло статусу майна, яке підлягає негайному поверненню. Суд мав право розглядати клопотання по суті та вирішувати долю вилученого майна тільки за умови, якщо б слідчий звернувся в межах встановленого суддею строку, а не навпаки.
В апеляційній скарзі прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині залишення без задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги прокурор зазначає, що додані до клопотання матеріали містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на майно необхідно накласти арешт, з метою збереження речових доказів.
На думку прокурора, ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог КПК України.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, прокурором зазначено, що оскаржувану ухвалу органом досудового розслідування отримано лише 10 березня 2025 року.
Згідно з ухвалою слідчого судді, слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_8 , звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, а саме на: мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі блакитного кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 ; мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, в корпусі синього кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_10 та з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі зеленого кольору, в чохлі з малюнком, ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_14 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 ; облікову документацію на 6 арк.; грошові кошти в сумі 800 гривень; листівки у кількості 10 штук; грошові кошти в сумі 9820 гривень; банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_16 ; скретч картку оператора ТОВ «лайфселл»; грошові кошти в сумі 1200 гривень та 200 доларів США; мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, в корпусі чорного кольору, з чохлом чорного кольору, з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_17 , яке вилучене 13 лютого 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шовковична, буд. 6-а.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024080000000174 від 15 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Запоріжжя, а також інших областей України група осіб створила та підтримує діяльність борделю, який замасковано під видом масажного салону з умовною назвою «Mens Club». В даному салоні дівчата за грошову винагороду від 1600 гривень за пів години, до 8900 гривень за півтори години, в повністю оголеному вигляді надають чоловікам послуги еротичного масажу. Під час даного масажу дівчина, шляхом вчинення певних дій, доводить чоловіків до оргазму.
13 лютого 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України.
13 лютого 2025 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за участю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі блакитного кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 ; мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, в корпусі синього кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_10 та з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі зеленого кольору, в чохлі з малюнком, ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_14 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 ; облікову документацію на 6 арк.; грошові кошти в сумі 800 гривень; листівки у кількості 10 штук; грошові кошти в сумі 9820 гривень; банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_16 ; скретч картку оператора ТОВ «лайфселл»; грошові кошти в сумі 1200 гривень та 200 доларів США; мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, в корпусі чорного кольору, з чохлом чорного кольору, з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_17 .
У клопотанні слідчий зазначила, що вказані речі мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки містять у собі інформацію про обставини вчинення злочину та можуть бути здобуті в результаті вчинення вказаних злочинів, у зв'язку із чим вона звернулась до суду із клопотанням про їх арешт.
Так, вилучені мобільні телефони є знаряддям вчинення злочину та в них може міститися інформація, яка має значення для досудового розслідування; грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом; облікова документація та листівки містять у собі інформацію про прийом клієнтів, обслуговування приміщення, графіки чергувань, рух грошових коштів; на банківську картку перераховувались грошові кошти, отримані від діяльності масажних салонів.
Слідчий зазначила, що на вказані речі необхідно накласти арешт, оскільки у подальшому для встановлення всіх обставин у кримінальному провадженні необхідно буде провести тимчасові доступи по банківським рахункам, комп'ютерно-технічні експертизи мобільних телефонів, огляди флеш-носіїв.
ОСОБА_7 та її представник - адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
04 серпня 2025 року адвокат ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що він апеляційну скаргу підтримує та просить здійснювати розгляд цього провадження без його участі та участі ОСОБА_7 .
Прокурор у судове засідання також не з'явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. 04 серпня 2025 року прокурор надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що він наполягає на задоволенні його апеляційної скарги та просить здійснювати розгляд цього провадження без його участі. Окрім того, прокурор повідомив, що в червні 2025 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скеровано до Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя для розгляду по суті (ЄУН 335/5854/25).
Клопотань про відкладення розгляду провадження учасники процесу не надсилали.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді за відсутністю власника майна, її представників та прокурора, належним чином повідомлених про день, час та місце проведення апеляційного розгляду, так як відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що останні задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з вимогами ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст.173 КПК України, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Перевіривши наявні матеріали провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя в цілому вищевказаних вимог закону дотримався, та дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно у рамках цього кримінального провадження.
Як убачається з наданих суду матеріалів, у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024080000000174 від 15 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.302, ч.2 ст.303, ч.1 ст.209 КК України.
13 лютого 2025 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України.
13 лютого 2025 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за участю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено вищевказане майно.
17 лютого 2025 року слідчий звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про арешт вищевказаного майна.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17 лютого 2025 року слідчий суддя повернув вищевказане клопотання прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, зазначивши, що клопотання не відповідає вимогам ст.171 КК України.
26 лютого 2025 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням із заступником начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 про арешт вищевказаного майна після доопрацювання.
Звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий обґрунтував необхідність накладення арешту на вилучене під час обшуку вищевказане майно тим, що вилучені речі, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy А-14, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy А-14, в корпусі блакитного кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , IМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 ; мобільний телефон Redmi Note 10 Рrо, в корпусі синього кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕI1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_10 та з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Galaxy А-14, в корпусі зеленого кольору, в чохлі з малюнком, ІМЕI1: НОМЕР_12 , IМЕІ2: НОМЕР_13 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_14 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 , мобільний телефон іРhone 15 Рrо Мах, в корпусі чорного кольору, з чохлом чорного кольору, з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_17 , скретч картка оператора ТОВ «лайфселл» - є знаряддями вчинення кримінального правопорушення та на вищевказаних мобільних телефонах можуть міститися відповідні листування та дзвінки з клієнтами, які відвідували або хотіли відвідати масажний салон, особами жіночої статі, які надавали послуги чоловікам, організаторами та особами, які допомагали обслуговувати приміщення для його функціонування, адміністраторами, а також іншими підозрюваними та особами, причетними до вчиненого злочину;
- грошові кошти в сумі 800 гривень, грошові кошти в сумі 9820 гривень, грошові кошти в сумі 1200 гривень та 200 доларів США - які набуті кримінально протиправним шляхом, а саме за надання інтимних послуг;
- облікова документація на 6 арк.; листівки у кількості 10 штук - у вказаних документах, рекламних листівках та чорнових записах міститься інформація та відповідні записи, які підтверджують прийом клієнтів для надання інтимних послуг, обслуговування приміщення, графіки чергувань повій та адміністраторів, рух грошових коштів отриманих злочинним шляхом за надання відповідних послуг;
- банківська картка «ОщадБанк» № НОМЕР_16 - на вказані банківські картки клієнти масажного салону перераховували грошові кошти за отримані інтимні послуги, а також особи, причетні до вчинення злочину, перераховували грошові кошти організаторам.
На підтвердження доводів клопотання слідчому судді наданий витяг з ЄРДР за №12024080000000174, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.2 ст.28 ч.2 ст.302, ч.1 ст.209 КК України; копію ухвали слідчого Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 29 січня 2025 року про надання дозволу на проведення обшуку, протокол обшуку від 13 лютого 2025 року; постанову про визнання речових доказів від 13 лютого 2025 року, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 13 лютого 2025 року.
Слідчим в клопотанні зазначено, що метою накладення арешту на вилучене майно є збереження речових доказів та проведення подальших тимчасових доступів за банківськими рахунками та встановлення зв'язків у частині грошових транзакцій з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, проведення необхідних комп'ютерно-технічних експертиз з метою отримання відомостей щодо листування, телефонних зв'язків з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, відомостей щодо організації та утримання місця розпусти.
В свою чергу, речовими доказами, відповідно до вимог ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
В той же час, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що вказані мобільні телефони з сім-картками; грошові кошти; банківська картка; скретч картка певного оператора, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тобто мають ознаки речового доказу у кримінальному провадженні, по якому здійснювалось досудове розслідування, оскільки в матеріалах клопотання відсутні відомості про осіб, яким належать вилучені мобільні телефони, зокрема хто саме користувався вказаними телефонами, де саме були вилучені вказані телефони. У зв'язку із тим, що у клопотанні слідчого відсутні ПІБ та контакті дані осіб, у яких вилучені мобільні телефони, у суду була відсутня можливість викликати їх в судове засідання для розгляду клопотання про арешт майна, як власників майна. Вилучена у ході обшуку банківська карта є платіжним інструментом у вигляді пластикової картки, що використовується для здійснення платіжних операцій з рахунку. Картка має лише номер, а не інформацію про перераховані на неї кошти. Скретч картка не містить у собі будь-якої інформації, у тому числі щодо дзвінків між особами, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень. До клопотання не долучено відомостей про особу, якій належать вилучені у ході обшуку грошові кошти, з клопотання слідчого неможливо встановити, у якої особи під час обшуку були вилучені грошові кошти, або ж де саме були вилучені вказані грошові кошти.
На спростування таких висновків слідчого судді в апеляційній скарзі прокурора належного обґрунтування не наведено, а містяться лише загальні формулювання про те, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на майно необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів.
Разом з цим, як вже вказано вище, до клопотання додано: витяг з ЄРДР за №12024080000000174, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.2 ст.28 ч.2 ст.302, ч.1 ст.209 КК України; копію ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 29 січня 2025 року про надання дозволу на проведення обшуку, протокол обшуку від 13 лютого 2025 року; постанову про визнання речових доказів від 13 лютого 2025 року, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 13 лютого 2025 року.
В свою чергу, у вищевказаному протоколі обшуку вказано, що вилучений мобільний телефон - Redmi Note 10 Pro, в корпусі синього кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_10 та з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_11 належить ОСОБА_11 , яка приймала участь у вказаній слідчій дії; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі зеленого кольору, в чохлі з малюнком, ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_14 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 належить ОСОБА_12 , яка також приймала участь у вказаній слідчій дії.
Чи мають відношення до цього провадження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з самого клопотання та доданих до нього матеріалів встановити неможливо.
Також, з цих матеріалів, зокрема і з протоколу обшуку, неможливо встановити належність інших телефонів та майна, у накладенні арешту на які відмовлено слідчим суддею, зокрема і на банківську картку.
Окрім того, в повідомленні про підозру щодо ОСОБА_7 зазначена інша банківська картка (а ніж та, що вилучена під час вищевказаного обшуку), на яку, як встановлено органом досудового розслідування, клієнтом місця розпусти перераховувались грошові кошти за надані йому у цьому місці послуги сексуального характеру.
Висновки слідчого судді про те, що прокурором не було доведено, що вищевказане майно було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі сліди кримінальних правопорушень або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та грошові кошти здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, тобто, не доведено, що вказане майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, не спростовані прокурором у встановленому законом порядку.
Твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що мобільні телефони з сім-картками; грошові кошти; банківська картка; скретч картка певного оператора є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі сліди вчинених кримінальних правопорушень або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та грошові кошти здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, не є слушними, оскільки на підтвердження цих доводів суду доказів не надано.
Тому, на думку колегії суддів, слідчий суддя оскаржуваною ухвалою обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на зазначене майно.
Отже, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на матеріалах провадження.
Разом з цим, з огляду на обставини кримінальних правопорушень, які розслідувались, та виходячи з матеріалів, доданих до клопотання, слідчий належним чином та у відповідності до вимог ст.170-173 КПК України обґрунтував необхідність та можливість накладення арешту на все інше майно, вказане у клопотанні, а саме на облікову документацію та листівки.
А тому і в цій частині оскаржену ухвалу слідчого судді колегія суддів вважає також законною та обґрунтованою.
Доводи адвоката ОСОБА_6 про необґрунтованість накладеного арешту на облікову документацію та листівки, на думку колегії суддів, не є переконливими та спростовуються наявними матеріалами провадження.
Вищевказане вилучене майно, а саме: облікова документація та листівки, відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки, з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення, яке розслідувалось, містить/може містити відомості про обставини кримінального правопорушення та може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, для перевірки чого було необхідне, серед іншого, проведення відповідних експертних досліджень.
Доводи адвоката ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.170 КПК України, оскільки в клопотанні слідчим не зазначено назву документів та опис листівок, які вилучено в ході обшуку, а зазначено лише їх кількість, не є слушними, оскільки клопотання слідчого містить необхідні для його розгляду в цій частині відомості, передбачені ст.171 КПК України.
Як зазначено вище, 13 лютого 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.302, ч.2 ст.303 КК України, та саме за місцем тимчасового проживання останньої проводився вищевказаний обшук, під час якого була вилучена облікова документація та листівки з рекламою еротичного масажу, що поза сумнівом може мати доказове значення для цього провадження.
З огляду на вказане, доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що в клопотанні немає відомостей, що підтверджують права власності на вилучене майно, чи свідчать про володіння, користування, розпорядження третіми особами вказаним майном, не є переконливими.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на вищевказане майно, з метою його збереження як доказу, що має значення для встановлення обставин провадження.
На думку колегії суддів, накладення вищевказаного арешту було необхідним заходом забезпечення цього кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, на час розгляду клопотання були наявні обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики того, що у разі не накладення вказаного арешту існувала можливість приховування, пошкодження, псування, знищення тощо до закінчення досудового розслідування.
Посилання адвоката ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що після повернення клопотання прокурору жоден з недоліків так і не було усунено, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються змістом самого клопотанням про арешт майна в зазначеній частині.
З приводу доводів апелянта про те, що майно, яке було вилучено в ході обшуку, після того як слідчий пропустив строк, встановлений судом на усунення недоліків та не звернувся до суду із клопотанням, відразу набуло статусу майна, яке підлягає негайному поверненню; суд мав право розглядати клопотання по суті та вирішувати долю вилученого майна тільки за умови, якщо б слідчий звернувся в межах встановленого суддею строку, а не навпаки, колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Вказана норма закону, виходячи з її змісту, не передбачає неможливості розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна в разі порушення строків звернення з таким клопотанням до суду після усунення недоліків, а лише регулює дії органу досудового розслідування та прокурора у випадку недотримання ними встановленого суддею строку щодо тимчасово вилученого в особи майна.
За умови доведеності прокурором передбачених ст.170 КПК України підстав для накладення арешту на майно, факт порушення встановленого законом строку звернення з клопотанням після доопрацювання до суду само по собі не являється достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі слушно зазначив, що нормами КПК України не визначено, яке процесуальне рішення повинен прийняти слідчий суддя у разі пропуску строку слідчим та прокурором на усунення недоліків клопотання про арешт майна, у зв'язку із чим дійшов висновку, що вказана обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про можливість розгляду клопотання про арешт майна по суті.
Порушень вимог кримінального процесуального законодавства з боку слідчого судді під час розгляду клопотання не убачається.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
В свою чергу, вказана ухвала слідчого судді містить всі відомості, передбачені ст.173 КПК України, та є належним чином вмотивованою, а доводи апелянтів про протилежне суперечать змісту самої ухвали.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання повно і всебічно з'ясував обставини, які мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення, та свої висновки належним чином вмотивував.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах, правильності висновків слідчого судді не спростовують.
Окрім того, як встановлено колегією суддів, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні №12024080000000174 завершено, обвинувальний акт щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 16 червня 2025 року направлено до Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя.
Отже, в подальшому всі питання щодо арештованого майна має вирішувати суд першої інстанції у встановленому законом порядку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою і підстав для її скасування, а відповідно і для задоволення поданих апеляційних скарг не убачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , та апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 лютого 2025 року, якою задоволено частково клопотання слідчого, погоджене прокурором, про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене 13 лютого 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: облікову документацію на 6 арк.; листівки у кількості 10 штук та залишено без задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_3 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі блакитного кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 ; мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, в корпусі синього кольору, в чохлі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_10 та з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_11 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A-14, в корпусі зеленого кольору, в чохлі з малюнком, ІМЕІ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 з сім-карткою мобільного оператора ВФ «Україна» НОМЕР_14 та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 ; грошові кошти в сумі 800 гривень; грошові кошти в сумі 9820 гривень; банківську картку «ОщадБанк» № НОМЕР_16 ; скретч картку оператора ТОВ «лайфселл»; грошові кошти в сумі 1200 гривень та 200 доларів США; мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, в корпусі чорного кольору, з чохлом чорного кольору, з сім-карткою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_17 , залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4