Провадження № 11-кп/803/1923/25 Справа № 185/1851/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024040000001560 від 29 грудня 2024 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні відділу Дніпропетровської обласної прокуратури - ОСОБА_6 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карла Маркса Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки та поклавши на останнього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з обставинами, встановленими судом, ОСОБА_7 29 грудня 2024 року близько 17 години 44 хвилини, керуючи технічно справним автопоїздом у складі вантажного автомобіля «DAF 95 XF 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа «Kaiser S3803», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів СТХ N?646975 та відповідно СТО N? 834225 належать ОСОБА_9 , здійснював рух по проїзній частині дороги вул. Дніпровській з боку вул. Тернівської у напрямку вул. Мужньої у м. Павлограді Дніпропетровської області.
Під час руху по зазначеній ділянці проїзній частині дороги водій автопоїзду ОСОБА_7 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення суспільно небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров?я громадян, проявляючи неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни, за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, в зазначений час, а саме 29 грудня 2024 року близько о 17 годині 44 хвилини, наближаючись до регульованого перехрестя вул. Дніпровської і вул. Преображенської на якому у його напрямку був ввімкнутий червоний сигнал світлофору, що забороняє рух, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) та продовжуючи рух, виїхав на вказане перехрестя, де передньою правою частиною керованого ним автопоїзду допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , який перетинав проїзну частину дороги вул. Дніпровської справа наліво відносно його руху по пішохідному переході на зелений сигнал світлофору для пішоходів. Після наїзду на пішохода водій ОСОБА_7 , не зупиняючись, залишив місце дорожньо-транспортного пригоди.
Своїми діями водій ОСОБА_7 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 2.10, п. 8.7.3 е), 8.10 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено: п. 1.3. Учасники дорожнього руху зобов?язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. зобов'язаний: п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров?я; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту, 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред?явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д)повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об?їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). П. 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух. п. 8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Порушення п.п. 8.7.3 е) та 8.10 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_7 знаходиться у причинно-наслідковому зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:
- внутрішні: відкрита черепно-мозкова травма, уламкові переломи кісток склепіння та основи черепу ліворуч, розрив твердої мозкової оболонки в проекції розтрощення кісток, масивні розлитого характеру крововиливи під м?які мозкові оболонки лівої та правої півкуль головного мозку, множині відкої крові у в товщі речовини головного мозку, окупнення екно-червоної рідкої крові у кількості 5-7 мл у шлуночках головного мозку, закрита травма грудної клітини: перелом 3,4-го ребер грудної клітини праворуч по середньо-ключичній лінії без пошкодження пристінкової плерви, масивні інфільтруючи прелом ви задньої поверхні лівої та правої легень, відкритий уламковий перелом лівої нижньої кінцівки у верхній третині з розширенням великогомілкової та малогомілкової кісток;
- зовнішні: забійна рана зовнішнього кута лівого ока, рвана рана передньо-внутрішньої поверхні лівої гомілки у проекції верхньої третини; садна у загальній кількості 34-х: на шкірних покривах волосистої частини лівої надбрівної луги у проекції зовнішнього кута, на верхній повіці лівого ока по центру, на нижній повіці лівого ока по центру зовнішнього кута, на лівому крилі носу, на передньо-бічній поверхні грудної клітини ліворуч у проекції соска з розповсюдженням на бічну поверхню грудної клітини ліворуч у проекції 4-6-го міжребер?я, на задній поверхні лівого передпліччя у проекції середньої третини, нижньої третини, на тильній поверхні лівої кисті по центру (9), у проекції основних фалангах 2,3,4,5-го пальців, на шкіряних покривах передньої поверхні лівого колінного суглобу у верхній та нижній третинах, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, на зовнішній поверхні лівої гомілки в проекції нижньої третини; синці у загальній кількості 6-ти: на шкіряних покривах верхньої та нижньої повіки лівого ока з розповсюдженням на виличну ділянку, на задній поверхні лівого плеча у проекції нижньої третини з розповсюдженням на передньо-зовнішню поверхню, на задній поверхні правого передпліччя у проекції нижньої третини з розповсюдженням на правий променево-зап?ястний суглоб, на тильній поверхні правої кисті по центру, на шкіряних покривах у верхньо-внутрішнього та верхньо-зовнішнього квадрантів правої сідниці. Всі виявлені тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, за дуже короткий проміжок часу до настання смерті останнього, по ударному механізму, з великою силою, великою швидкістю від дії тупого твердого предмету (предметів) чи при уларі об такий (такі), та за своїм характером відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень в момент їх спричинення, та такими предметами були виступаючи частини рухаючогося транспортного засобу, з послідуючим механізмом при дорожньо-транспортної пригоді: удар виступаючими частинами рухаючогося автотранспорту, відкидання від рухаючогося автотранспорту з подальшим ударом та волочінням тіла об дорожнє покриття. Всі виявленні тілесні ушкодження перебувають у прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті останнього.
Смерть ОСОБА_10 , настала ІНФОРМАЦІЯ_2 близько о 17 годині 44 хвилини на місці дорожньо-транспортної пригоди від сумісної тупої травми тіла котра супроводжувалась відкритою черепно-мозковою травмою, уламковими переломами кісток склепіння та основи черепу ліворуч, розривами твердої мозкової оболонки в проекції розтрощення кісток, масивними розлитого характеру крововиливами під м?які мозкові оболонки лівої та правої півкуль головного мозку, множинними крововиливами в товщі речовини головного мозку, скупченням темно-червоної рідкої крові у кількості 5-7 мл у шлуночках головного мозку, закритою травмою грудної клітини: переломи 3,4-го ребер грудної клітини праворуч по середньо-ключичній лінії без пошкодження пристінкової плеври, масивними інфільтруючими крововиливами задньої поверхні лівої та правої легень, відкритим уламковим переломом лівої нижньої кінцівки у верхній третині з розтрощенням великогомілкової та малогомілкової кісток, забійною раною лівої надбрівної дуги, рваною раною передньо-внутрішньої поверхні лівої гомілки у верхній, численними саднами та синцями обличчя, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, що ускладнилось розвитком травматичного шоку.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. На переконання прокурора, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд не надав оцінки тим обставинам, що обвинувачений грубо порушив ПДР України, здійснив наїзд на пішохода, який рухався на регульованому пішохідному переході на зелене світло, та залишив місце ДТП, не надавши допомогу останньому. При цьому, суд не врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також його наслідки у вигляді загибелі людини. За вказаних обставин, на думку прокурора, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за встановлених судом обставин, а також кваліфікація його дій, в апеляційній скарзі прокурором з огляду на положення ст. 349 Кпк України не оскаржуються, а тому апеляційним судом не переглядаються.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого ОСОБА_7 колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено відповідно до вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність.
Так, призначаючи ОСОБА_7 основне покарання та звільняючи останнього від його відбування на підставі ст. 75 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, є особою пенсійного віку.
В якості обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд врахував щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та не встановив таких, які б в силу вимог ст. 67 КК України його обтяжували.
Надавши правову оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
З висновками суду першої інстанції про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства, за умови призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом визначеного судом іспитового строку колегія суддів погоджується.
Ті обставини, що ОСОБА_7 свою вину визнав, щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдані збитки, у сукупності з даними про відсутність судимостей, позитивну характеристику та вік обвинуваченого, дають підстави вважати недоцільним призначення покарання, яке належить відбувати реально.
Твердження прокурора про грубе нехтування ПДР України, непоправні наслідки злочину у вигляді загибелі людини, а також факт залишення обвинуваченим місця ДТП, хоча і мають місце, проте не є такими, що можуть істотним чином вплинути на висновки суду, оскільки подальша поведінка обвинуваченого свідчить про його щире каяття, відвертий жаль з приводу скоєного та намір виправити ситуацію.
З огляду на викладене, доводи прокурора про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого основного покарання за ч. 2 ст. 286 КК України, колегія суддів розцінює як необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що факт завдання потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили наслідки у вигляді ампутації кінцівки, хоча і має місце, проте не дає безумовних підстав для призначення ОСОБА_11 більш суворого покарання та більш тривалого іспитового строку, з огляду на обставини провадження та дані про особу обвинуваченого.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні відділу Дніпропетровської обласної прокуратури - ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, залишити змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4