Справа №761/25346/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5135/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
13 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадження №72024001520000019 - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024001520000019 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 КК України, а саме: на автомобіль MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001520000019 та накласти арешт на майно, що тимчасово вилучене 14.06.2025 за результатом проведення обшуку легкового автомобіля MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , а саме: легковий автомобіль MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_8 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Апелянт вказує на те, що в ході виконання доручення слідчого працівниками ГУ «Д» ДЗНД СБ України встановлено, що організатор угрупування «Lux Groups» ОСОБА_9 використовує для перевезення ввезених поза митним контролем товарів автомобіль MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 .
В судове засідання прокурор та представник власника майна не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за № 72024001520000019 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_9 створено злочинну групу до складу якої входить більше шести осіб кожен з яких має свою роль в злочинному механізмі який направлений на здійснення незаконного переміщення (контрабанди) через державний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю бердових ювелірних виробів, діамантів, та швейцарських годинників, з метою ухилення від сплати митних та інших загально обов'язкових платежів, що в подальшому призводить до нанесення державі збитків у великому розмірі. Крім - того, угрупуванням здійснюється реалізація незаконного ввезеного товару за готівку (гривня, долар США, Євро), або крипто валют через власний магазин «Lux Groups».
В ході виконання доручення слідчого працівниками ГУ «Д» ДЗНД СБ України встановлено, що організатор угрупування «Lux Groups» ОСОБА_9 використовує для перевезення ввезених поза митним контролем товарів наступний транспортний MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 . Встановлено, що право власності на вказаний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_8 .
Таким чином, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення - товарів ввезених поза митним контролем на територію України в тому числі ювелірних виробів виникла необхідність у проведенні обшуку MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 .
14.06.2025 детективом на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 , що на праві власності зареєстровано за ОСОБА_8 .
Під час проведення обшуку MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 вилучено вказаний автомобіль, також встановлено що доступ до нього унеможливлено, авто зачинено, однак всередині знаходяться речі та документи, що мають значення для кримінального провадження.
17.06.2025 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024001520000019 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 КК України, а саме: на автомобіль MERCEDES-BENZ V 300 D з держаним номерним знаком НОМЕР_1 .
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки на них міститься інформація, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інформація, яка має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, з метою досягнення дієвості цього провадження, проведення експертиз.
15.06.2025 на підставі ст. 98 КПК України детективом БЕБ винесено постанову про визначення зазначеного майна речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.
24.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024001520000019 від 04.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 201-3 КК України.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на те, що у клопотанні належним чином не доведено той факт, що вказане майно, про арешт якого наполягав прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 72024001520000019 від 04.09.2024. З урахуванням тих даних, що диспозиція ч. 2 ст. 201-3 КК України передбачає відповідальність за контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів (крім підакцизних товарів та електричної енергії), вчинена у значному розмірі, проте як зазначено в клопотанні, убачається з матеріалів, товари переміщувалися поза митним контролем, за допомогою залізничного транспорту. Дані про використання автомобіля, інші відомості про відповідність автомобіля ознакам ст. 98 КПК України щодо речових доказів не встановлені. Таким чином відсутні підстави, уважати що майно є доказом в межах кримінального провадження.
Також слідчий суддя звернув увагу на суто формальний характер постанови детектива від 15.06.2025 року, копія якої долучена до матеріалів клопотання, яка також не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України, яким нібито відповідає майно.
Отже, матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що вказане майно є доказом кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється досудове розслідування.
Також слідчий суддя врахував, що клопотання прокурора не містить жодних доказів того, що такий обсяг втручання у власність виправдовує завдання кримінального провадження.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих прокурором матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даному провадженні прокурор не навів достатніх підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно не вбачається.
Також, при вирішенні клопотання прокурора про арешт майна, не встановлено доказів, як і не надано таких даних прокурором, які б свідчили про необхідність застосування такого виду обмеження права власності з метою уникнення негативних наслідків для кримінального провадження.
В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, що жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення у даному кримінальному провадженні, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення дані щодо якого внесені до ЄРДР, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокуроравідділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4