Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/8973/2025
м. Київ Справа № 752/18927/22
10 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвоката Балкового Руслана Леонідовича на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Чередніченко Н.П., у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,-
У грудні 2022року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просила суд встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації шлюбу в період з 2018 року по 25 квітня 2022 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено.
Встановлено юридичний факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу із 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвокат Балковий Руслан Леонідович подав апеляційну скаргу,в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішенняГолосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з 07 вересня 2007 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року (справа № 336/9368/21).
За час шлюбу у подружжя народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Незважаючи на рішення суду про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продовжували проживати однією сім'єю, як чоловік та жінка, вели спільний побут, виховували дітей, планували спільний відпочинок, проживали разом за адресою АДРЕСА_1 ., що підтверджується наданими актами.
Посилаючись на те, що у 2018 році вони перебували в зареєстрованому шлюбі, виховували двох дітей, спільно проживали, ОСОБА_1 вважає, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 по суті є неможливим, а задоволення вимог ОСОБА_2 є порушенням принципу одношлюбності, закріпленого у ст. 25 СК України. Таку ж позицію викладеноа у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19). Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц (провадження № 61-38901св18).
У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника ОСОБА_2 адвокат Вторнікова Наталія Олександрівна просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року - без змін.
Зазначає що, починаючи з 2018 року заявниця і загиблий ОСОБА_4 фактично проживали однією сім'єю, виконували обов'язки подружжя, вели спільне господарство, мали спільний побут, спільний бюджет і спільні витрати, разом відпочивали, разом відвідували родинні свята та зустрічі, будували плани на майбутнє. Всі родичі та близькі друзі сприймали їх, як подружжя. Враховуючи дані обставини та сталі тривалі сімейні відносини із загиблим, заявниця вважала за доцільне звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Звертає увагу суду на те, що із рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду 16 листопада 2021 року, посилаючись на те, що шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, сумісне життя не склалося, подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача.
А наданий ОСОБА_1 до апеляційної скарги акт від 25 вересня 2024 року на підтвердження фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у період часу з 23.10.2021 по 25.04.2022, складений не уповноваженим на те органом чи уповноваженою особою та підписаний невстановленими особами, а отже, не може вважатися допустимим, достовірним і достатнім доказом.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвокат Балковий Руслан Леонідович підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Представник заявника ОСОБА_2 адвокат Вторнікова Наталія Олександрівна просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року - без змін.
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 участь свого представника в судове засіданні не забезпечив. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності заінтересованої особи: ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвокат Балковий Руслан Леонідовичзаяви клопотання про виклик і допит свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою підтвердження фактичних обставин викладених в апеляційній скарзі щодо факту спільного проживання, ведення сумісного побуту, проживання сім'єю в шлюбі, і факт проживання однією сім'єю і після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .Про долучення до матеріалів справи запит до ПРАТ «ВФ Україна» за для отримання журналу вхідних та вихідних дзвінків між номерами телефонів НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ) і НОМЕР_2 ( ОСОБА_1 ), а також фотографії ОСОБА_1 , договір про виготовлення надгробної споруди, акт приймання-передачі виконаних робіт, товарні чеки, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 після розірвання шлюбу продовжували спільне проживання за однією адресою, вели спільне господарство та здійснювали спільні витрати. Після загибелі ОСОБА_4 саме ОСОБА_1 організувала його поховання, узяла на себе усі турботи, пов'язані з церемонією прощання, а також офіційно отримала посмертну державну нагороду - орден Богдана Хмельницького .
Протокольною ухвалою від 10 липня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотань представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвоката Балкового Руслана Леонідовича.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвоката Балкового Руслана Леонідовича та представника заявника ОСОБА_2 адвоката Вторнікової Наталії Олександрівни, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Просила суд встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації шлюбу в період з 2018 року по 25 квітня 2022 року.
Вимоги заяви обгрунтовувала тим, що вона із 2018 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до моменту його смерті. ОСОБА_4 був військовослужбовцем, який загинув під час виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Шлюб між ними офіційно не був зареєстрований, оскільки не було такої потреби. За час проживання однією сім'єю як чоловік та дружина, за адресою: АДРЕСА_2 , - вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов'язки. В період спільного проживання у них народилась донька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, де вона вказана матір'ю дитини, а ОСОБА_4 - батьком.
Факт їхнього спільного проживання без реєстрації шлюбу також підтверджується рішенням суду(ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя у справі № 335/2055/22 від 18.04.2022про надання дозволу на проведення обшуку в квартирі), де встановлено, що вона, ОСОБА_2 , є співмешканкою гр. ОСОБА_4 .
Про їхні відносини з ОСОБА_4 , як чоловіка та дружини, свідчать спільні фотокартки.Факт їхнього проживання як подружжя та ведення спільного господарства можуть підтвердити свідки.
ОСОБА_4 був військовослужбовцем та помер під час несення військової служби, вона, як його дружина (фактична), має право на виплату коштів за загиблого військовослужбовця, як член його сім'ї, а також на пільги, передбачені для дружини загиблого військовослужбовця.
Оскільки факт їхнього спільного проживання як сім'ї не встановлено, тому вона не може претендувати на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів (члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця), (п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року), а також не може претендувати на пільги для членів сім'ї військовослужбовців, визначених ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 16, 17, 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено. Встановлено юридичний факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу із 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що наявні у справі докази свідчать про те, що заявниця ОСОБА_2 проживала із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу із 2018 року по день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , та в період цих відносин у них народилась донька, в свідоцтві про народження якої у добровільному порядку ОСОБА_4 був записаний батьком.
Приймаючи до уваги те, що встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як жінки та чоловіка, про який просить заявник, породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявнику для вжиття заходів щодо отримання виплат у зв'язку із смертю ОСОБА_4 та вчинення необхідних процесуальних дій відповідно до чинного законодавства, як законного члена сім'ї, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 та встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 однією сім'єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Як передбачено частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20).
Із змісту заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, необхідно ОСОБА_2 для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Постановою № 168 визначено, що сім'ям загиблих осіб (загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення з цим позовом) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Законом України № 3515-IX від 09 грудня 2023 року, зокрема, стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладена у новій редакції.
При цьому, частиною першою статті 16-1 вказаного Закону (тут і далі - у редакції Закону України № 3515-IX від 09 грудня 2023 року) встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Разом із тим, відповідно до частини четвертої статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини першої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Як передбачено пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
При цьому, відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
За відомостями, які є відкритими та публічними, з веб-сайту Судової влади вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року (справа № 336/9368/21) розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 07 вересня 2007 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис - № 555.
Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі № 336/9368/21, що набрало законної сили, вказують на те, що з 07 вересня 2007 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . За час шлюбу у подружжя народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 57, 58, 59).
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.
Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу із 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , не міг не знати, що згідно із судовим рішення у справі № 336/9368/21 попередній шлюб ОСОБА_4 з ОСОБА_1 був розірваний лише у лютому 2022 року.
Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі № 336/9368/21, заперечення ОСОБА_1 проти факту, про встановлення якого просить ОСОБА_2 , свідчать про те, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
З урахуванням спору про право заява ОСОБА_2 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у порядку окремого провадження не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвоката Балкового Руслана Леонідовича слід задовольнити частково, оскаржуване рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року - скасувати та залишити заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, без розгляду, роз'яснивши заявнику, що вона вправі подати позов на загальних підставах.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвоката Балкового Руслана Леонідовича задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02 лютого 2023 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_2 і право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: