Справа № 761/20584/22
Апеляційне провадження
№ 33/824/1568/2023
31 травня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Позднякова Петра Вікторовича на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року (суддя Аббасова Н.В.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Постановою судді визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 14 вересня 2022 року о 12 годині 55 хвилин в м. Києві по вул. Ю. Іллєнка, 3, керував транспортним засобом Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Поздняков П.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник Поздняков П.В. зазначає, що складання лікарем-наркологом висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 відбулось без відібрання в останнього біологічних зразків (сечі), а відтак твердження лікаря-нарколога стосовно того, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, внаслідок вживання стимуляторів (амфетамін) є необґрунтованим.
Захисник Поздняков П.В. зазначає, що ОСОБА_2 дійсно певний час фізично не міг здати біологічні зразки (сечу) та пропонував відібрати в нього інше біологічне середовище, а саме кров, однак отримав відмову. Разом з тим, коли ОСОБА_2 все таки зміг надати лікарю для дослідження біологічне середовище (сечу), останній відмовився проводити лабораторне дослідження, оскільки вже склав висновок про перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп'яніння. При цьому, працівник поліції також розпочав складання протоколу про адміністративне правопорушення ще до завершення огляду ОСОБА_1 лікарем-наркологом.
Захисник Поздняков П.В. вважає, що висновок лікаря-нарколога є неналежним доказам на підтвердження факту перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного
сп'яніння, оскільки складений виключно на підставі огляду ОСОБА_2 без проведення клінічних досліджень.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Позднякова П.В., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення лікаря-нарколога ОСОБА_3 , переглянувши відеозапис досліджуваних подій, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 239592 від 14 вересня 2022 року, в цей день о 12 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Ю. Іллєнка, 3, керував транспортним засобом Skoda Karoq, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18. Своїми діями
ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.1).
ОСОБА_1 підписав протокол, не надавши будь-яких письмових пояснень.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено висновок КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 004931 від 14 вересня 2022 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів (амфетамін) (с.с.2).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Відповідно до приписів п. п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).
Відповідно до п.2.9.а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність осіб за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану наркотичного сп'яніння, та фіксація результатів огляду.
Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4).
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення
координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3).
Частинами 1 - 3 статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Враховуючи відсутність спеціальних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, для огляду на стан наркотичного сп'яніння, огляд водія, у якого наявні ознаками наркотичного сп'яніння, проводяться у закладі охорони здоров'я.
Наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 1160 від 7 вересня 2021 року Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» визначено як заклад охорони здоров'я, якому надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із витребуваного суддею місцевого суду акту медичного огляду ОСОБА_1 , вбачається, що лікарем-наркологом ОСОБА_3 проведено огляд зовнішнього вигляду ОСОБА_1 , а саме стану його одягу, шкіри, наявності пошкоджень та перевірено поведінку ОСОБА_1 , а саме стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовну здатність, вегетативно-судинні реакції, дихання, пульс, артеріальний тиск, зіниці, ністагм при погляді вбік, рухове сферу, міміку, ходу, точні рухи, наявність тремтіння повік, язика, пальців рук, запах алкоголю з рота, а також опитано ОСОБА_1 щодо перенесених травм, про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій. Згідно результатів такого огляду лікарем встановлено, що поведінка ОСОБА_1 напружена, ейфорична, балакуча та нестійка, присутня змазаність мови, шкіра та слизові блідого кольору, пульс 87 уд./хв., артеріальний тиск - 179/119, зіниці очей розширені, реакція на світло млява, наявне тремтіння повік, язика, пальців рук. При проведенні огляду лікар-нарколог ОСОБА_3 виявив у ОСОБА_1 клінічні ознаки наркотичного сп'яніння, які відповідали клінічним ознакам, зазначеним у розділі F15.0 глави V Психічні та поведінкові розлади Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10). На підставі виявлених при проведенні огляду у ОСОБА_1 клінічних ознак наркотичного сп'яніння, лікар-нарколог ОСОБА_3 встановив діагноз - стан сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів (амфетамін) (с.с.21).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису «239592», долученого до протоколу про адміністративне правопорушення (с.с.4), вбачається, що водій
ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху, а саме перетин подвійної суцільної смуги дорожньої розмітки (01:05 хв. відеозапису).
Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили в останнього ознаки стану наркотичного сп'яніння та запропонували у встановленому законом порядку пройти огляд у лікаря-нарколога, на що той погодився (12:40 хв. відеозапису).
По прибуттю до КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» разом із працівниками поліції, ОСОБА_1 надав згоду на проведення огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, після чого його було опитано лікарем-наркологом ОСОБА_3 , проведено вимірювання артеріального тиску, пульсу та отримано його згоду на відібрання біологічного середовища (сечі) (34:55 хв. відеозапису).
Протягом тривалого часу ОСОБА_1 не здавав зразки біологічного середовища, зазначаючи про неможливість це зробити з природних причин та просив відібрати у нього інші біологічні зразки (кров), разом з тим коли він все таки здав відповідні зразки через дві години по приїзду до лікарні, лікар-нарколог повідомив йому про завершення огляду та встановлення діагнозу за результатами проведеного клінічного огляду (59:05 хв. відеозапису).
З метою всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у судове засідання в суд апеляційної інстанції викликався лікар-нарколог ОСОБА_3 , який 14 вересня 2022 року проводив огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та складав відповідний висновок.
Лікар ОСОБА_3 у апеляційному суді пояснив, що при проведенні огляду виявив у ОСОБА_1 клінічні ознаки наркотичного сп'яніння, зазначені у Міжнародній класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10), на підставі чого ним було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, внаслідок вживання стимуляторів. Після цього він, у присутності поліцейського, ознайомив ОСОБА_1 із встановленим ним діагнозом та, з метою уточнення наявних речовин, що спричинили стан наркотичного сп'яніння, запропонував ОСОБА_1 здати зразок біологічного середовища (сечу) на лабораторне дослідження, однак останній протягом двох годин ухилявся від здачі сечі, так і не здавши необхідний обсяг біологічного матеріалу.
Лікар ОСОБА_3 зазначив, що заключний діагноз ОСОБА_1 був встановлений саме на підставі сукупності клінічних ознак наркотичного сп'яніння, виявлених у нього під час огляду, які повністю відповідали клінічним ознакам, встановленим у відповідному розділі МКХ-10.
Також, лікар ОСОБА_3 пояснив, що лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) стан сп'яніння не встановлює стан сп'яніння, а проводиться виключно з метою уточнення наявних в організмі особи речовин, що викликали стан сп'яніння.
На уточнююче питання захисника з приводу того, чи пропонували ОСОБА_1 здати кров замість сечі, лікар-нарколог зазначив, що кров, у якості біологічного матеріалу для дослідження, може бути використана виключно у разі, якщо обстежувана особа перебуває без свідомості, а, оскільки ОСОБА_1 перебував у свідомості, підстав для відбору крові в нього не було.
Надані лікарем-наркологом пояснення повністю узгоджуються із переглянутим в судовому засіданні відеозаписом досліджуваних подій, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог Інструкції, а саме п. 4, 15 розділу ІІІ, метою огляду особи у закладі охорони здоров'я є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. За результатами огляду на стан сп'яніння встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
За змістом п. 8 Інструкції, лабораторне дослідження біологічного середовища стан сп'яніння не встановлює, а проводиться з метою виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
При цьому, згідно п.п. 12-13 Інструкції предметом дослідження біологічного
середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Отже, лікар-нарколог ОСОБА_3 , встановивши за клінічними ознаками факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів, та небажання ОСОБА_1 здавати біологічне середовище (сечу), обґрунтовано відмовив у проведення лабораторного дослідження шляхом відібрання іншого біологічного середовища, а саме крові.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 239592 від 14 вересня 2022 року знайшли своє підтвердження під час судового розгляду і підстав для задоволення апеляційної скарги під час апеляційного перегляду справи не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови судді під час апеляційного перегляду не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Позднякова Петра Вікторовича залишити без задоволення, постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт