19 серпня 2025 р.Справа № 440/4675/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 р. (постановлену суддею Алєксєєвою Н.Ю.) по справі № 440/4675/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (в подальшому - ГУПФУ в Полтавській області), у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 14.07.2020 р.; зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 р. у справі № 1640/2295/18, за період з 01.01.2018 р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 14.07.2020 р.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів з огляду на порушення строків виплати пенсії; зобов'язано ГУПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 р. у справі № 1640/2295/18, за період з 01.01.2018 р. по 14.07.2020 р.
02.02.2021 р. рішення суду набрало законної сили.
22.02.2021 р. судом видано виконавчий лист.
Окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 р. заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено, а саме: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області вчинені при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20; зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: неналежному виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20. Про результати розгляду та виконання цієї ухвали повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом 30 календарних днів з дня отримання окремої ухвали.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 р. заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю у справі та подання звіту про виконання судового рішення задоволено, а саме: зобов'язано ГУПФУ в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20.
Окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 р. заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Полтавській області, щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20 в частині зобов'язання виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 р. у справі № 1640/2295/18, за період з 01.01.2018 р. по 14.07.2020 р. Повідомлено Пенсійний фонд України та Міністерство соціальної політики України про бездіяльність ГУПФУ в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20. Надіслано окрему ухвалу Пенсійному фонду України та Міністерству соціальної політики України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону ГУПФУ в Полтавській області. Встановлено строк для надання відповіді на окрему ухвалу упродовж тридцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 р. заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю у справі та подання звіту про виконання судового рішення задоволено частково, а саме: зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20; в іншій частині заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
24.02.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому просив: визнати затримку у більш 4-х років по виплаті ГУ ПФУ в Полтавській області грошової компенсації з боку відповідача відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3785/23 від 24.05.2023 р., надмірною з урахуванням правової позиції ЄСПЛ в Рішенні по справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 р., (п. 53) - затримка, яка становила один рік і чотири місяці, у виплаті грошової компенсації, призначеної судовим рішенням, винесеним проти державного органу, Суд визнав надмірною; визнати відповідача ГУПФУ в Полтавській області, який є територіальним органом Пенсійного фонду України, відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегіальним органом сумісно з Пенсійним фондом України та Міністерством соціальної політики України, які були належним чином поінформовані Полтавським окружним адміністративним судом у адміністративної справі № 440/4675/20 окремою ухвалою від 08.04.2024 р. про протиправну бездіяльність їх структурного підрозділу - ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невиконання рішення суду від 08.04.2024 р. у справі № 440/4675/20 та до чиїх повноважень та завдань, як колегіального органу належить забезпечення виконання вказаного судового рішення; визнати факт невиконання окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 р. по справі № 440/4675/20 про визнання дій протиправними з боку колегіального органу - ГУ ПФУ в Полтавській області, шляхом невжиття ефективних заходів до усунення зазначених в ухвалі порушень закону через бездіяльність керівника Пенсійного фонду України, керівника Міністерства соціальної політики України, дії яких солідарно з діями відповідача не відповідають та порушують вимоги частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 р., яка проголошує - Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції (995_004) та практиці Суду, та що призвело за фактом до порушення п. 9 ст. 129 Конституції України, щодо обов'язковості судового рішення, а тому підпадає під дії статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, через невжиття заходів щодо належного виконання окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 р. по справі № 440/4675/20; з урахуванням незаперечних обставин у справі № 440/4675/20, які виникли після судового розгляду з вини відповідача, після 02.02.2021 р., у зв'язку з продовженням надмірно тривалого загального провадження, визнати зловживання відповідачем процесуальними правами, дії якого суперечать завданню адміністративного судочинства, та у зв'язку з виникненням нових обставин у справі, керуючись нормою міжнародного права, що передбачає - «Існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди (див. згадані вище рішення у справах Скордіно, пп.203-204, та Вассермана, п. 50). Суд вважає таку презумпцію особливо незаперечною у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов'язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу», тому є підстави у зв'язку з надмірно тривалим невиконанням рішення суду у справі № 440/4675/20 з вини відповідача в рамках загального провадження стягнути на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим судом на підставі норм міжнародного права, а саме - Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 10.03.2011 р. (пп. 38, 100) та Рішення Європейського Суду з прав людини "Кечко проти України" від 08.11.2005 р. (п. 26), де Суд констатував, - Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див. mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (980_045), № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-III), Рішення Європейського Суду з прав людини від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України", де Суд присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди, а також згідно до вимог статей 17, 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 р.; розглянути заяву позивача, щодо стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування моральної шкоди на користь позивача, у сфері публічно-правових відносин, керуючись ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини, тому як якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68); для забезпечення виконання рішення суду у справі №440/4675/20 відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з застосуванням практики Європейського суду з прав людини, не зважаючи на аргумент відповідача про відсутність необхідного фінансування на рахунки відповідача та включення грошової компенсації доплати по пенсії в реєстр заборгованості виплат, зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області, як боржника, за яким є відповідальний державний орган (центральний орган виконавчої влади - Міністерство соціального політики України сумісно з Пенсійним фондом України), передати виконання рішення суду іншому компетентному державному органу, який має вплив (контроль) на чинники, які затримують чи перешкоджають повному й вчасному виконанню рішення суду, а саме безпосередньо до Пенсійного фонду України сумісно з Міністерством соціального політики України, державним органам, яки меж іншим контролюють та відповідають за професійну, а тому соціально-правову діяльність відповідача в питанні пенсійного страхування з урахуванням висновку у п. 27 постанови Верховного Суду від 06.08.2019 р. по справі № 160/3586/19, де суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань; визнати дії відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області такими, що непередбачені Конституцією та законами України, як умисними та які підпадають під вимоги Кримінального кодексу України, щодо завдання на протязі тривалого часу з боку суб'єкта владних повноважень (ГУПФУ) істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян (до яких належить позивач) або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що призвело до нанесення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, згідно до статей 364, 367, 382 Кримінального кодексу України, що вимагає з боку суду розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення для забезпечення правового статусу держави Україна або постановлення окремої ухвали, в порядку ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, стосовно порушення відповідачем законодавства, яке містить на теперішній час в межах загального провадження ознаки кримінального правопорушення, на що зверталася увага державним виконавчим органом (виконавче провадження ВП № 64782087) у порядку Закону України «Про виконавче провадження» в повідомленні державного виконавця від. 25.11.2021 р. за вих. 02.1.18/23675, яке було направлено до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами боржника.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного від 27.03.2025 р. заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - ГУПФУ в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 440/4675/20 залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 р.: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 р. по справі № 440/4675/20 скасовано; справу № 440/4675/20 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного від 25.06.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного від 25.06.2025 р.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача від 05.01.2025 р., подана відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 05.05.2024 р. подано інформацію про результати виконання рішення суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20 та копію розрахунку компенсації ОСОБА_1 .
Крім того, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 р. зокрема, зобов'язано ГУПФУ в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання ухвали звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20.
На виконання вищезазначеної ухвали суду відповідачем до Полтавського окружного адміністративного суду 16.07.2024 р. подано інформацію про результати виконання рішення суду від 19.10.2020 р. у справі № 440/4675/20.
Проте, в матеріалах справи відсутні процесуальні рішення суду першої інстанції щодо вищезазначеної інформації відповідача, поданої на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 р.
Тобто, на теперішній час відсутні будь-які рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, у зв'язку з чим судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, без надання оцінки вищевказаним обставинам.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 205, 238, 240, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 р. по справі № 440/4675/20 скасувати.
Справу № 440/4675/20 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 25.08.2025 року