Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 серпня 2025 р. № 520/13353/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14000) про визнання протиправним та скасування постанови,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бомбер Юлії Анатоліївни від 15.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №75689741.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бомбер Юлії Анатоліївни від 15.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №75689741 є протиправною та такою, що порушує права позивача.
Ухвалою суду від 29.05.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 16.06.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувана позивачем постанова головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бомбер Юлії Анатоліївни від 15.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №75689741 є такою, що винесена в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, дійшов наступних висновків та мотивів.
Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 року по справі № 520/7494/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року скасувати в частині, якою судом відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виплатити йому грошове забезпечення за період з 05.08.2004 по 31.08.2004, з прийняттям нового судового рішення про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 суму грошового забезпечення у розмірі 386.10 грн за період з 05.08.2004 по 31.08.2004.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року скасувати в частині, якою судом відмовлено у задоволені вимог ОСОБА_1 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у даній справі середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, з прийняттям нового судового рішення про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у даній справі середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року в іншій частині змінити з підстав та мотивів його прийняття.
17.07.2024 року Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи, якими було зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 суму грошового забезпечення у розмірі 386.10 грн за період з 05.08.2004 по 31.08.2004 та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у даній справі середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України.
Також судом встановлено, що до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов виконавчий лист № 520/7494/21 виданий 17.07.2024 року Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні 14.08.2012 з військової служби по день ухвалення судом рішення у даній справі середній заробіток відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України.
02.08.2024 Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито примусові виконавчі провадження №75689998 (ідентифікатор доступу: ББ380ВА05Б4Г) і №75689741 (ідентифікатор доступу: БД6В356В3108) вищевказаної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі №520/7494/21.
18.02.2025 року державним виконавцем була направлена вимога до військової частини НОМЕР_1 про надання пояснень що до нарахування за весь час затримки повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні.
05.03.2025 року на адресу Відділу надійшла відповідь на вимогу державного виконавця з поясненням і розрахунком середнього заробітку.
21.03.2025 року на адресу Відділу надійшла відповідь від військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до розподілу стягувану ОСОБА_1 перераховано кошти в повному обсязі у розмірі 47100,44 грн .(платіжна інструкція №269 від 14.03.2025 року).
15.05.2025 року державним виконавцем керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження №75689998.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Також судом встановлено, що на виконання рішення суду від 21.06.2024 у справі №520/7494/21 Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 здійснено розрахунок середнього заробітку на виконання рішення суду з урахування наведених нормативно-правових актів.
Згідно Розрахунку: «Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 20389,51 грн/60 днів, та дорівнює 339,83 грн., середньомісячне грошове забезпечення складає 339,83 грн. *30 днів та дорівнює 10194,90 грн. Відповідно до абзацу 1 ст.117 Кодексу Законів про працю України сума до виплати складає 10194,90 грн. *6 місяців та дорівнює 61169, 40грн».
Зазначену суму нараховано та виплачено позивачу, з утриманням усіх податків і зборів відповідно до чинного законодавства (лист ГУ ДПС у Чернігівській області 1291/5/25-01-24-01-06 від 17.03.2025), в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №269 від 14 березня 2025 року.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ (далі Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Як встановлено судом, на виконання рішення суду від 21.06.2024 у справі №520/7494/21 Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 здійснено розрахунок середнього заробітку на виконання рішення суду з урахування наведених нормативно-правових актів.
Згідно Розрахунку: «Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 20389,51 грн/60 днів, та дорівнює 339,83 грн., середньомісячне грошове забезпечення складає 339,83 грн. *30 днів та дорівнює 10194,90 грн. Відповідно до абзацу 1 ст.117 Кодексу Законів про працю України сума до виплати складає 10194,90 грн. *6 місяців та дорівнює 61169, 40грн».
Зазначену суму нараховано та виплачено позивачу, з утриманням усіх податків і зборів відповідно до чинного законодавства (лист ГУ ДПС у Чернігівській області 1291/5/25-01-24-01-06 від 17.03.2025), в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №269 від 14 березня 2025 року.
За таких обставин, суд доходить висновку про, що рішення суду 21.06.2024 у справі №520/7494/21 виконано Військовою частиною НОМЕР_1 , а тому головний державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження, у зв'язку з чим підстави для визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14000) про визнання протиправним та скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.