Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
25 серпня 2025 року Справа № 520/1450/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військово-лікарняної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 20» (просп. Героїв Харкова, буд. 179, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61068, код ЄДРПОУ 34017656) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат, Кравченко Сергій Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарняної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 20», в якому просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати Постанову Військово - лікарняної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 20» , код ЄДРПОУ 34017656, адреса: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 179) від 04.12.2024 року, прийняту у формі Довідки від 04.12.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 визнано придатним до проходження військової служби в лавах ЗСУ.
2. Зобов'язати Військово - лікарняну комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 20» , код ЄДРПОУ 34017656, адреса: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 179) повторно провести медичний огляд (обстеження) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 щодо визначення ступеню придатності до військової служби відповідно до приписів чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна. Оскільки при проведенні ВЛК в порушення вимог п.3.4 Положення № 402, не було отримано результати загального аналізу крові, сечі та не проведено ЕКГ, не досліджено кров на цукор, ВЧТ не виміряно, висновок винесено через декілька хвилин після відібрання крові, інші аналізи не відбирались, не враховано, що позивач скаржився лікарям ВЛК з приводу постійного головного болю та головокружіння, задишку, запаморочення, підвищення артеріального тиску, швидку втому, біль в ділянці серця. Також, лікарі не звернули увагу, на надані додатково медичні документи, передбачених п.3.4 Положення № 402, ВЛК винесла Постанову, якою визнала позивача придатним для проходження військової служби із хворобою серця та системи травлення, що є суттєвим фактором на який повинна була звернути увагу ВЛК. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що за результатами медичного огляду позивача ОСОБА_1 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 04.12.2024 видана довідка №202/1/538, відповідно до якої позивач визнаний придатним до проходження військової служби
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду від 04.12.2024, ОСОБА_1 проведено загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg»), антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-НСV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном (RW); визначено групу крові та резус-фактор, проведено рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ, проведено флюорографію органів грудної клітки; в графі біохімічний аналіз крові: вміст глюкози, вміст білірубіну, вміст АЛТ, вміст загального білка, значиться результат - 6.5.
Позивач був оглянутий лікарями терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, дерматовенерологом, психіатром та стоматологом, зроблено висновок, що позивач здоровий та придатний до військової служби.
За результатами проведеного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 зробила висновок про придатність позивача до військової служби.
Доводячи порушення порядку проведення медичного огляду, визначеного главою 3 розділу II Положення № 402, позивач вказував на відсутність в картці обстеження та медичного огляду даних про результати клінічних аналізів, додаткового обстеження крові на глюкозу та не проведено ЕКГ, ВЧТ не виміряно, висновок винесено через декілька хвилин після відібрання крові, інші аналізи не відбирались.
Вважаючи, що такими діями відповідачів порушені його права, під час проведення процедури огляду ВЛК, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Приписами частини п'ятої статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша та друга статті 1 Закону № 2232-XII).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За змістом частини першої статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина третя статті 2 Закону №2232-XII).
За змістом частини дванадцятої статті 2 Закону №2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту або Національної гвардії України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
Статтею 70 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (далі - Закон №2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відтак, на виконання частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
За приписами пункту 1.1 розділу І Положення №402 визначено, що це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд військовослужбовців та військовозобов'язаних, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
Пунктом 1.1 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3) (п.1 Розділу ІІ Положення №402).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Главою 3 Розділу ІІ Положення №402 визначено порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
У відповідності до пункту 3.4 Розділу ІІ Положення №402 визначено, що перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Під час дії правового режиму воєнного стану: ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями. ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.
Згідно з п.3.8 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що Постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
За приписами п. 20.3 розділу ІІ Положення №402 передбачена, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Придатний" (зокрема, до військової служби, до військової служби за контрактом та до служби у військовому резерві;), "Непридатний", "Потребує", "Тимчасово непридатний" тощо.
Як встановлено судом з матеріалів справи, спірним у даній справі є постанова військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , прийнята у формі довідки ВЛК №202/1/538 від 04.12.2024.
Зі змісту вказаної довідки з'ясовано, що на підставі статті: 47-В, 39-В, 61-В, 64-В, 54-В, графи IIІ Розкладу хвороб, графи 2-4, 6-10, 12 ТДВ позивач визнаний придатний до військової служби.
При розгляді цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду (постанова від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, постанова від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18 ) про те, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Отже суд враховує, що при розгляді позову щодо оскарження рішення лікарських комісій, суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку (самостійно не оцінюючи медичну частину висновків).
Позивач вказує на те, що оскаржуване рішення відповідача винесене внаслідок його неналежного медичного огляду, а саме: в порушення вимог п.3.4 Положення № 402, не було отримано результати загального аналізу крові, сечі, не проведено ЕКГ, не досліджено кров на цукор, ВЧТ не виміряно, висновок винесено через декілька хвилин після відібрання крові, інші аналізи не відбирались.
Як вказувалось вище, із наданої до суду картки від 04.12.2024 судом встановлено, що позивач оглянутий лікарями терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, дерматовенерологом, психіатром та стоматологом, зроблено висновок, що позивач здоровий та придатний до військової служби.
Водночас, у наданій медичній картці відмітки щодо результатів додаткових методів обстеження, вказаних у п.9 картки - міститься таблиця з біохімічним аналізом крові, в якій зазначено показники рівня глюкози, білірубіну, АЛТ та загального білка, однак результат визначено лише щодо одного з цих показників.
Ухвалою суду від 09.06.2025 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію довідки №202/1/538 від 04.12.2024 прийняту відносно ОСОБА_1 , картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 відповідно до додатку 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а також копії всіх матеріалів про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом із тим, відповідачем на якого, як на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доведення правомірності прийнятих ним рішень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №420, зокрема щодо методів дослідження. Враховуючи, що позивачу вже більше 40 років, йому підлягали обов'язковому проведенню вимірювання внутрішньоочного тиску та дослідження крові на вміст глюкози, однак дані щодо таких досліджень відсутні.
Крім того, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого законом покладено обов'язок доведення правомірності своїх дій та рішень, не надано доказів того, що позивач на зазначені аналізи та обстеження направлявся.
За таких обставин, у суду відсутні належні та достовірні докази того, що огляд позивача проведений в повному обсязі, як того вимагає глава 3 розділу II Положення № 402.
Наведене зумовлює висновок суду про те, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено, з урахуванням яких факторів зроблено висновок про придатність позивача до військової служби, оскільки медичний огляд позивача проведений не в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку твердженням позивача про невідповідність висновків відповідача та неврахування його комплексного діагнозу: бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба І стадії, 2-го ступеня ризику, остеоритоз правого колінного суглобу І ступеня, остеохондроз шийного відділу хребта, хронічний панкреатит, суд повторно зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Відтак, суд не оцінює надану позивачем медичну документацію щодо його діагнозу, оскільки це перебуває поза межами компетенції суду.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Водночас, проведеним судовим розглядом встановлено порушення процедури проведення медичного огляду позивача, а тому спірна довідка є такою, що прийнята відповідачем без урахування усіх передбачених Положенням №420 факторів, що характеризують стан здоров'я позивача.
Належним способом захисту порушеного права позивача суд вважає зобов'язання відповідача повторно провести медичний огляд (обстеження) ОСОБА_1 щодо визначення ступеню придатності до військової служби відповідно до приписів чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військово-лікарняної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 20» (просп. Героїв Харкова, буд. 179, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61068, код ЄДРПОУ 34017656) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою від 04.12.2024 року №202/1/538.
Зобов'язати Військово - лікарняну комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд (обстеження) ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) щодо визначення ступеню придатності до військової служби відповідно до приписів чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військово-лікарняної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 25.08.2025.
Суддя Супрун Ю.О.