про відмову в забезпеченні позову
25 серпня 2025 року Справа 320/4037/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І. отримавши та розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо виключення позивача з військового обліку.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
08.07.2025 відділом діловодства суду зареєстровано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить суд:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , Тел. НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ), в тому числі видавати повістки, вносити в підсистему «Оберіг та інших підсистем Міністерства оборони України» відомості, призивати на військову службу до Збройних сил України, до набранням законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
05.08.2025 до відділу діловодства суду від позивача через підсистему "ЄСІТС" Електронний суд повторно надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить суд:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , Тел. НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти дії щодо затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ), в тому числі видавати повістки, вносити в підсистему «Оберіг та інших підсистем Міністерства оборони України» відомості, призивати на військову службу до Збройних сил України, до набранням законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати заяву до Національної поліції України про виключення даних із бази розшуку, зокрема з інформаційної системи «Армор»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити позначку про порушення правил військового обліку в мобільному додатку «Резерв+».
Отримавши вказану заяву суд звертає увагу, що процесуальні рішення у справі прийняті з урахуванням перебування судді у відпустці з 06.08.2025 по 22.08.2025.
Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, та документи додані до неї, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що з 06.03.2001 року його було виключено з військового обліку як засудженого. 09.05.2024 за наслідками проходження ВЛК позивачу було видано тимчасове посвідчення № 485 в якому вказано, що медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний обмежено придатним до військової служби по гр. 2, ст. 13-б, наказ МОУ 2008 р. №402.
Проте, в подальшому позивачу стало відомо, що він перебуває на обліку в ТЦК та СП як військовозобов'язаний, та інформація щодо виключення його з реєстру призовників внесена не була. На звернення позивача про виключення його з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що станом на день складання відповіді положення ч. 6 ст. 37 ЗУ від 25.03.1992 «Про військовий обов'язок і військову службу» вже не містить положень щодо виключення з військового обліку, у зв'язку з вчиненням тяжкого або особливо тяжкого злочину. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_8 направив на адресу позивача повістку про виклик, за якою позивач не з'явився у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Зокрема, позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 не надано відповідь на його заяву про виключення його з військового обліку та не внесене дані до відповідного реєстру, з чим позивач категорично не погоджується та вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Таким чином, з урахуванням того, що в подальшому позивачу повторно направлялись повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 він вказує на протиправне порушення його прав та побоювання, що відповідачем можуть бути застосовані силові, в тому числі незаконні, методи мобілізації та примусового доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_8 та подальшого направлення на службу, що у свою чергу унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з урахуванням того, що його оголошено у розшук.
Також позивач вказує, що існують ризики не виконання контракту відповідно до якого він має певні обов'язки і як наслідок для нього можуть настати несприятливі події, пов'язані з порушенням умов і строків контракту
Позивач вказує на те, що в разі призову його на військову службу під час мобілізації, він набуде нового статусу, статусу військовослужбовця, що ускладнить зобов'язання відповідача виключити його з військового обліку, виключити дані із бази розшуку, зокрема з інформаційної системи «Армор», та видалити позначку про порушення правил військового обліку в мобільному додатку «Резерв+», якщо рішення суду буде прийнято його користь. А тому, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити виконання рішення суду та унеможливити ефективний захист його прав як позивача.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в ній обґрунтування для вжиття відповідних заходів, підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновків та вказує наступне.
Перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача діями чи бездіяльністю відповідача з підстав зазначених та заявлених позивачем у позові та заяві про забезпечення позову, перевірка порушення відповідачем положень діючого законодавства при прийнятті рішення про поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , включення даних до бази розшуку, зокрема до інформаційної системи «Армор», та внесення позначки про порушення правил військового обліку в мобільному додатку «Резерв+», є обов'язком суду під час вирішення справи по суті, та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірним діям чи бездіяльності відповідача до ухвалення рішення по суті.
Факт наявності порушення прав останнього потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів лише під час розгляду справи по суті, а не шляхом подачі заяви про забезпечення позову, оскільки основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Також, суд зазначає, що вказані обґрунтування застосування заходів забезпечення позову з підстав того, що відповідач може вчинити дії мобілізаційного характеру щодо призову на військову службу, у зв'язку з чим можливе присвоєння нового статусу не є належним доводом та обґрунтуванням підстав подання заяви про забезпечення позову враховуючи положення діючого законодавства, щодо дій чи бездіяльності ТЦК під час оголошеного в країні воєнного стану, які відповідно підлягають перевірці судом в межах поданого позивачем адміністративного позову до суду.
Зокрема, суд вказує на те, що заява не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову, та не містить доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду. Позиція позивача ґрунтується на припущеннях, тобто на обставинах, які ймовірно можуть настати.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому та сама незгода позивача з рішенням про поновлення його на військовому обліку не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову лише через потенційну можливість призову позивача.
Надаючи оцінку вимогам позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати заяву до Національної поліції України про виключення даних із бази розшуку, зокрема з інформаційної системи «Армор», та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити позначку про порушення правил військового обліку в мобільному додатку «Резерв+», суд вказує, що такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на, те що вони є не співмірними з предметом позову, що порушує принцип пропорційності та не узгоджується з вимогами статей 150 - 154 КАС України.
Запропоновані заходи не мають безпосереднього зв'язку із предметом спору та не є належним способом забезпечення виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І. І.