25 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 640/25477/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-ПРОМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС-ПРОМ» (далі - товариство, ТОВ «АВІС-ПРОМ», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0331250405 від 30.03.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та за висновками акта перевірки від 13.02.2020 №2659/26-15-04-06-16/40356489 товариство порушило граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0331250405 від 30.03.2020.
Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки податкова накладна від 20.08.2019 №28 була направлена для реєстрації в ЄРПН 13.09.2019, а зареєстрована в ЄРПН лише в понеділок 16.09.2019 о 06:44. Аналогічно податкові накладні за жовтень 2019 в кількості 41 шт. були направлені на реєстрацію в ЄРПН 15.11.2019, а зареєстровані в ЄРПН в понеділок 18.09.2019 о 08:00 грн. Відтак, на думку представника товариства, податкові накладні були направлені на реєстрацію в ЄРПН у строки, визначені п.201.10 ст.201 ПК України.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.32-34). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено обов'язок платника зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування у ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Водночас за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації ТОВ «АВІС-ПРОМ» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (акт від 13.02.2020 №2659/26-15-04-05-16/40356489) встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 887686,89 грн. Відповідач вважає, що ним правомірно відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України та за відсутності підстав для незастосування до платника податку за порушення ним граничного строку реєстрації в ЄРПН податкових накладних штрафу прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва дана справа передана на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «АВІС-ПРОМ» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
За результатами перевірки складено акт від 13.02.2020 №2659/26-15-04-06-16/40356489 (а.с.15-17, 35-36), відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем пункт 201.10 статті 201 ПК України граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
На підставі акта камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення №0331250405 від 30.03.2020, яким до ТОВ «АВІС-ПРОМ» за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у сумі 88768,69 грн (у розмірі 10% від загальної суми податку на додану вартість у накладних) (а.с.18, 27).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як установлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Приписами пункту 76.1 статті 76 ПК України установлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
З матеріалів справи слідує, ГУ ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «АВІС-ПРОМ» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН зі складанням акта перевірки, у якому зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с.15-17, 35-36).
Обов'язки зі складання податкових накладних та/або розрахунків коригування, їх реєстрації в ЄРПН визначені статтею 201 ПК України.
Так, згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та одночасно повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Між тим за результатами камеральної перевірки термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України несвоєчасно зареєстровано такі податкові накладні (за основною ставкою податку 10%):
від 20.08.2019 №28 (граничний строк реєстрації - 15.09.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 16.09.2019);
від 16.10.2019 №41, 42 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 17.10.2019 №43 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 18.10.2019 №45, 46, 67, 71, 72 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 21.10.2019 №№47, 54 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 22.10.2019 №55 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 23.10.2019 №№48, 49, 52, 66, 70 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 24.10.2019 №№32, 50, 56, 57, 59 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 25.10.2019 №33, 34 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 28.10.2019 №№35, 36, 51, 58, 60, 69 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 29.10.2019 №37, 38, 53, 61, 62, 73 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019);
від 30.10.2019 №№39, 40, 64, 68, 74 (граничний строк реєстрації - 15.11.2019, дата реєстрації в ЄРПН - 18.11.2019).
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи через призму наведених норм, судом встановлено, що позивачем порушено передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підтверджується актом про результати камеральної перевірки ТОВ «АВІС-ПРОМ» від 13.02.2020 №2659/26-15-04-06-16/40356489 (а.с.15-17, 35-36).
Обґрунтовуючи відсутність порушення, позивач вказує, що податкова накладна 20.08.2019 №28 направлена на реєстрацію в ЄРПН 13.09.2019, а податкові накладні, складені в період з 15 по 30 жовтня 2019 року, направлені на реєстрацію в ЄРПН 15.11.2019, тобто направлення в ЄРПН здійснено в межах строку, визначеного ПК України.
Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд зауважує наступне.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246, зі змінами на час спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктами 14, 15 Порядку №1246 також установлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
З системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України прямо передбачено, що якщо протягом операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8:00 до 20:00, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Жодних виключень зазначеною статтею не передбачено.
Таким чином, у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
При цьому встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у виді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) ДПС податкову накладну/розрахунок коригування у строк, встановлений статтею 201 цього Кодексу.
На переконання суду, платник податків не повинен нести відповідальність за ненадходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов'язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Тож для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за нереєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 у справі №820/3006/17, від 21 січня 2020 року у справі №826/7925/16, від 31 січня 2020 року у справі №821/819/17.
За сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідками вирішення спорів у таких правовідносинах (зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №280/1615/19), якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Крім того, при вирішенні вказаного спору судом взято до уваги приписи Порядку обміну електронними документами з контролюючими, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі - Порядок №557 на день виникнення спірних правовідносин), якими визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу.
Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
Таким чином, на підтвердження доводів своєчасного подання на реєстрацію податкових накладних позивач повинен був надати квитанції про результати перевірки податкових накладних (перша квитанція), у яких зазначається дата та години подання на реєстрацію податкових накладних.
Однак, позивач не надав належних та допустимих доказів та не довів, що ним своєчасно 15.09.2019 та 13.11.2019 направлено на реєстрацію вищевказані податкові накладні.
Оскільки позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних та не надав доказів на спростування встановлених контролюючим органом порушень, то суд виснуває, що відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям, визначеним в частині другій статті 2 КАС України, а отже відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій