СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/367/25
ун. № 759/8696/24
18 серпня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Черток Олександра Федоровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло подання від приватного виконавця Черток О.Ф. щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Зазначене подання обґрунтовано невиконанням боржником судового рішення про стягнення боргу у розмірі 47248,99 грн. на користь ТОВ "ФК "Сіті Фінанс".
Виконавче провадження № НОМЕР_1 було відкрито приватним виконавцем 07.02.2025 року. Були винесені постанови про арешт майна та коштів боржника. Згідно з наданими відповідями, у боржника не виявлено нерухомого майна , автотранспортних засобів , офіційних доходів та пенсійних виплат. Також зазначено, що на рахунках боржника в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Універсал Банк», АТ "Укрсиббанк", ПАТ "БАНК ВОСТОК" відсутні кошти. Приватний виконавець кілька разів виходив за адресою реєстрації боржника ( АДРЕСА_1 ), але провести виконавчі дії не вдалося, оскільки двері ніхто не відчиняв. Сусіди боржника повідомляли, що вона проживає за цією адресою , а пізніше, що вона виїхала за межі України.
Приватний виконавець також направляв боржнику виклики з вимогою з'явитися до нього, але боржник не з'являлась та пояснень не надавала. Згідно з інформацією Державної міграційної служби України, на ім'я боржника оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон. За даними Державної прикордонної служби України, боржник перетинала кордон у період з 07.02.2025 по 22.07.2025 та наразі тривалий час перебуває за межами України. Приватний виконавець вважає, що дії боржника свідчать про ухилення від виконання судового рішення.
Суд розглядає подання згідно ч.4 ст. 441 ЦПК України без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Судом встановлено, що 22.08.2024 Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" борг за кредитним договором у розмірі 37 724,72 грн., судовий збір 3 028,00 грн. та витрати на правову допомогу 1400,00 грн.
07.02.2025 приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
07.02.2025 року були винесені постанови про стягнення основної винагороди та мінімальних витрат.
Постанови були направлені боржнику рекомендованим листом, який повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
07.02.2025 винесено постанову про арешт майна боржника , а також коштів боржника
Запити до фіскальної служби, Пенсійного фонду та податкової служби показали відсутність доходів та офіційної роботи у боржника.
За даними МВС, за боржником не зареєстровано автотранспортних засобів.
За даними Державного реєстру речових прав, за боржником нерухомого майна не зареєстровано.
Запити до банківських установ виявили наявність рахунків у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Універсал Банк», АТ "Укрсиббанк", ПАТ "БАНК ВОСТОК", але на них відсутні кошти для погашення заборгованості.
Приватний виконавець кілька разів здійснював вихід за адресою боржника ( АДРЕСА_1 ): 20.02.2025, 11.04.2025, 16.07.2025. Двері не відчиняли, про що складалися акти та залишались вимоги.
Боржнику надсилалися виклики з вимогою з'явитися, але вона не з'являлася.
За даними Державної прикордонної служби України, боржник перетинав кордон у період з 07.02.2025 по 22.07.2025 та наразі тривалий час перебуває за межами України.
Відповідно до ч. 1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
В той же час, відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 р. «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Один лише факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, для застосування вказаного заходу державному виконавцю необхідно довести наявність умисних дій боржника, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення. У поданні не наведено обґрунтувань того, що зазначений захід, який просить застосувати до боржника сприятиме та дозволить виконати рішення суду. Зазначений захід, про який йдеться у поданні за тих доказів, що надає приватний виконавець є порушенням права особи щодо вільного вибору місця проживання, вільного залишення території України, наданого Конституцією України (ст. 33).
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.
Суд, розглянувши надані матеріали, дійшов висновку, що подання приватного виконавця не підлягає задоволенню. Відповідно до статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення у разі ухилення особи від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням. Однак, ухилення від виконання судового рішення має бути умисним, тобто особа свідомо, цілеспрямовано ігнорує виконання своїх зобов'язань.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право особи на вільне пересування є фундаментальним правом, і будь-яке його обмеження повинно бути обґрунтованим, пропорційним та застосовуватися як крайня міра. Хоча приватний виконавець вжив деякі заходи, як-от надсилання викликів та запитів, ці дії не можуть вважатися вичерпними для доведення умисного ухилення від виконання судового рішення. У наданих матеріалах відсутня інформація, яка б підтверджувала, що приватний виконавець здійснив розшук майна боржника за кордоном або звертався до іноземних компетентних органів, враховуючи наявну інформацію про її перебування за межами України. Також не надано жодних доказів того, що боржник має фінансові можливості виконати судове рішення, але умисно цього не робить.
Посилання на те, що боржник не отримує кореспонденцію, не є достатнім доказом ухилення, оскільки причиною може бути її відсутність за місцем реєстрації, а не умисне ігнорування. Висновки суду, що боржник «тривалий час перебуває за межами України», не є достатнім доказом того, що саме цей факт є свідченням ухилення від виконання рішення.
Таким чином, надані матеріали не дають суду підстав вважати, що приватний виконавець вжив усіх можливих заходів для примусового виконання рішення, а також не доводять умисний характер ухилення боржника від виконання зобов'язань.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 258, 260, 441 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України», суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Черток Олександра Федоровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Петренко