печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33308/25-к
пр. 1-кс-28865/25
13 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного у кримінальному провадженні № 12021000000001359 від 02.11.2021,
14.07.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного у кримінальному провадженні 12021000000001359 від 02.11.2021, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2025 року у справі №757/6608/25-к, а саме: на автомобіль BMW530i VIN: НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2 .
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Зазначається, що з часу накладення арешту із ТЗ не було здійснено жодної слідчої дії, спрямованої на встановлення обставин, які можуть бути використанні під час кримінального провадження. Інше обґрунтування клопотання полягає у відсутності підстав для накладення арешту,як збереження речових доказів.
Адвокат ОСОБА_3 направила на адресу суду заяву, згідно якої на фіксуванні судового процесу технічними засобами не наполягала. Клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та скасувати арешт з ТЗ, який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Прокурор до судового засідання не з'явився, направив на адресу суду письмові заперечення, згідно яких проти задоволення клопотання заперечує в повному обсязі, оскільки підстави для збереження такого арешту на даний час не перестали існувати. Арештоване майно перебувало в користуванні особи, яка причетна до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.311 КК України. Проведення слідчий (процесуальних) дій, унеможливлюється відсутністю ОСОБА_5 на території України, що дає підстави стверджувати останній переховується від правоохоронних органів та суду.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001359 від 02.11.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255 КК України.
Встановлено, що члени злочинної організації займаються незаконним перевезенням, пересиланням, зберіганням та незаконним збутом в особливо великих розмірах прекурсору «фенілнітропропен» в спеціально створених телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_38» та «WhatsApp»-месенджері «ІНФОРМАЦІЯ_37», розміщуючи оголошення про незаконний збут прекурсору «фенілнітропропен».
Досудовим розслідуванням встановлено, що до складу злочинної організації, окрім інших, входять ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_34 , ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_35 та ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_36 .
Так, серед переліку причетних до правопорушення осіб, наявний ОСОБА_5 , який під час інкримінованих подій використовував транспортний засіб BMW 530I VIN: НОМЕР_3 державний номерний знак НОМЕР_4 який на праві приватної власності належить його дружині - ОСОБА_4 .
Автомобіль є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень на якому здійснювалось перевезення та збут прекурсору «фенілнітропропен», а отже його вилучено та поміщено на зберігання на спеціальному майданчику ГУНП в Миколаївській області.
04.02.2025 постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від вказаного автомобіля визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 27.02.2025 клопотання задоволено. Накладено арешт на майно, яке було вилучено 03.02.2025 в ході проведення обшуку транспортного засобу BMW 530I VIN: НОМЕР_3 державний номерний знак НОМЕР_4 який належить ОСОБА_4 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12021000000001359 від 02.11.2021.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши письмові докази та заперечення, якими сторони обгрунтовують свої доводи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав товариства та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.
Справедливість зазначеного висновку слідчого судді простежується з аналізу ухвали Київського апеляційного суду від 10.07.2025, по справі №757/6608/25-к, якою за аналогічних підстав відмовлено в задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2025.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2025 у кримінальному провадженні № 12021000000001359 від 02.11.2021 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1