25.08.2025 Справа № 756/9913/24
Унікальний № 756/9913/24
Провадження № 1-кп/756/787/25
25 серпня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладача - ОСОБА_11 ,
під час проведення засідання у кримінальному провадження № 12024100050001069 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований: АДРЕСА_1 , має на утриманні дитину, одружений, раніше не судимий,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Російської федерації, уродженець Астраханської області РФ,тимчасово проживав: АДРЕСА_2 , хостел, раніше не судимий на території України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Таджикістана, фактично проживав: АДРЕСА_3 , раніше не судимий на території України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_4 , раніше судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі, військовослужбовець,
які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України,
Прокурор звернулась з клопотанням про продовження строку дії раніше застосованого до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Прокурор посилається на обґрунтованість висунутого особам обвинувачення, на існування ризиків у кримінальному провадженні, та на неможливість запобігти існуючим ризикам застосуванням до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_10 заперечили проти клопотання прокурора та просили змінити йому запобіжний захід на більш м'який, у виді домашнього арешту. Захисник посилається на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні просив суд змінити запобіжний захід ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт за поданою раніше суду адресою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_5 і захисник ОСОБА_9 заперечили проти клопотання прокурора та просили змінити йому запобіжний захід на більш м'який, зокрема визначивши останньому розмір застави. Захисник посилається на недоведеність ризиків, викладених у клопотанні прокурора, що передбачені ст. 177 КПК України.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_6 обвинувачується у спільному з іншими обвинуваченими вчиненні кримінального правопорушення, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12 (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном, в умовах воєнного стану, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 25.03.2024 р. обвинувачений ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 р. під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З серпня 2024 року справа знаходиться в провадженні суду. Востаннє ухвалою суду від 12.03.2025 р. обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він не одружений, є раніше судимим за вчинення особливо тяжких злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі, має місце проживання, є військовослужбовцем.
Водночас, суд звертає увагу, що під час розгляду справи було допитано потерпілого ОСОБА_12 , під час допиту якого обвинувачений ОСОБА_6 вів себе агресивно, погрожував останньому фізичною розправою.
Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінального правопорушення у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).
Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, порука, застава, домашній арешт, не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення, та негативної репутації обвинуваченого.
Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, з урахуванням наведених даних про його особу, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.
З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_6 слід задовольнити. З цих же мотивів, суд відхиляє доводи захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 на домашній арешт.
ОСОБА_5 обвинувачується у спільному вчиненні кримінального правопорушення, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12 (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном, в умовах воєнного стану, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.
Із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 25.03.2024 року обвинувачений ОСОБА_13 затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 27.03.2024 р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення суми застави. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Востаннє ухвалою слідчого судді обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.08.2024 р., та вирішено не визначати розмір застави. В подальшому запобіжний захід без визначення застави продовжено.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, є громадянином Російської федерації, на території України мешкає тривалий час, однак не має зареєстрованого чи постійного місця проживання, на території України не має міцних соціальних зв'язків, його сім'я залишилась в Росії. Також обвинувачений зазначив, що був судимий на території Росії, та втік від правоохоронних органів в Україну.
Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності із наведеними даними про його особистість, те, що інкримінується вчинення кримінального правопорушення у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).
Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, порука, застава, домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.
Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, а також з урахуванням наведених даних про його особу, то на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.
З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_13 слід задовольнити.
ОСОБА_4 обвинувачується у спільному вчиненні кримінального правопорушення, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12 (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном, в умовах воєнного стану, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.
Крім того, із клопотання прокурора та доданих до нього документів встановлено, що 27.03.2024 року ухвалою слідчого судді до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді обвинуваченому продовжено тримання під вартою до 18.08.2024 р. без визначення застави. В подальшому запобіжний захід без визначення застави продовжено.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він офіційно не одружений, є громадянином Таджикістану, є раніше не судимим на території України, перебував у розшуку у іншому кримінальному провадженні, не має постійного або зареєстрованого місця проживання, є військовослужбовцем за контрактом.
Водночас, у ході судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 до суду подано письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби за адресою: АДРЕСА_5 .
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Виходячи із тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності із наведеними даними про його особистість, враховуючи те, що інкримінується вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб за попередньою змовою, обізнаність обвинуваченого про місце проживання та інші анкетні дані потерпілого і свідків, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого чи свідків (п. 3 ст. 177 КПК України).
Суд приходить до висновку про доведеність прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, порука, застава, не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.
Оцінку доводам клопотання захисника ОСОБА_8 щодо можливості застосування до обвинуваченого домашнього арешту за зазначеною раніше адресою, суд вже надавав в попередніх ухвалах, і такі аргументи не змінились, нових обставин суду не надано.
Оскільки, обвинуваченому інкримінуються обставини вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства і погрозою такого насильства, то з урахуванням наведених даних про його особу, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати розмір застави обвинуваченому.
З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_4 слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 369, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 жовтня 2025 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 жовтня 2025 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 жовтня 2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Суддя ОСОБА_1