Справа № 755/6588/25
"25" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіної Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Заявою-договором від 25 жовтня 2021 року № 002/12204358-SP у розмірі 62 196,84 грн, що складається з: 34 209,65 грн заборгованості по тілу кредиту, 27 987,19 грн заборгованості по відсотках, та понесені позивач судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 жовтня 2021 року ОСОБА_2 підписано Заяву №925515 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank.
ОСОБА_2 з 25 жовтня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви № 925515 з номером Креди ного договору № 002/12204358-SP.
Позивач вказує. що позичальнику надано послугу з кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000,00 грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 35 000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом складає 0,22 %. Строк користування кредитом 12 місяців з автоматичною пролонгацією до 25 жовтня 2023 року.
Позивач вказує. що банк виконав умови договору, надавши позивачу можливість користування кредитними коштами, у спосіб визначений договором, натомість відповідач умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого станом на 26 січня 2025 року утворилась заборгованість, яка складає суму у розмірі 62 196,84 грн, що складається з:
34 209,65 грн заборгованості по тілу кредиту, 27 987,19 грн заборгованості по відсотках.
19 травня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами, повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», станом на день ухвалення рішення, відповідач процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2021 року ОСОБА_2 складена заява-анкета щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank.
Відповідно до пункту 1. Заяви анкети, цією заявою клієнт приєдналась до Публічної пропозиції в цілому (вступної частини, частини 1, та 2) та:
1.1.Визнає, що при здійсненні подальшої між нею та Банком подальшої електронної взаємодії через мобільний додаток, всі правочини (у тому числі, але не виключно заяви на відкриття рахунків, угоди про отримання споживчого кредиту, угоди про розміщення вкладів, інші заяви, договори, угоди, листи, повідомлення, Розрахункові документи, тощо) можуть вчинятись з банком з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та аналогу печатки банку, зразок яких наведено в частині 1 Публічної пропозиції;
1.2.2. відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України на ім'я клієнта;
1.2.3. надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000,00 грн, з урахуванням умов визначених в публічній пропозиції та тут.
Відповідно до тарифів, які введено в дію з 30 квітня 2021 року процентна ставка за встановленим кредитним лімітом складає 0,22 % в день.
Відповідно до довідки виданої АТ «Таскомбанк» 03 березня 2025 року № 7119/47.7 ОСОБА_2 з 25 жовтня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети № 925515 з номером кредитного договору від 25 жовтня 2021 року № 002/12204358-SP, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк»
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Банком зобов'язання за договором виконались, а відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.
Наданим банком розрахунком заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 25 жовтня 2021 року № 002/12204358-SP встановлено загальний розмір заборгованості - 62 196,84 грн, що складається з: 34 209,65 грн заборгованості по тілу кредиту, 27 987,19 грн заборгованості по відсотках.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачем не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним між сторонами кредитним договором, та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов'язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та штрафним санкціям за користування кредитами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, а також сплати неустойки, передбаченої договором, у разі прострочення.
Відповідач (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що розрахунок в частині наявності використаних і не повернутих кредитних коштів, як такий, що не оспорений і не спростований відповідачем, є правильним і відповідає дійсності, а тому відповідно до цього розрахунку відповідач має непогашену заборгованість за кредитом в розмірі
62 196,84 грн, що складається з: 34 209,65 грн заборгованості по тілу кредиту, 27 987,19 грн заборгованості по відсотках.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутністю або його погашення чи часткового погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов'язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 2422,40 грн, які підлягали сплаті позивачем при зверненні з даним позовом до суду (3 028,00 грн * 80/100).
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за заявою договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за Заявою-договором від 25 жовтня 2021 року
№ 002/12204358-SP у розмірі 62 196 (шістдесят дві тисячі сто дев'яносто шість) гривень 84 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,400 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 серпня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30 код ЄДРПОУ 09806443);
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).