Справа №:755/15638/25
Провадження №: 2-з/755/193/25
"21" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючої судді Яровенко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на садовий будинок, загальною площею 154,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1288188780000). Свою заяву обґрунтовує наступним:
26.11.2021 між позивачем відповідачем був укладений договір позики, за умовами якого позивачка надала в борг відповідачу 40 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався їх повернути не пізніше 31.05.2025. Сплата процентів договором позики не передбачена. В обумовлений договором строк відповідач позичені грошові кошти не повернув, а останній час перестав відповідати на дзвінки позивачки, тому позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення боргу в судовому порядку.
Фінансове становище відповідача позивачці наразі невідомо, проте, судячи з того, що відповідач на момент настання строку повернення позики борг не повернув і перестав виходити на контакт з позивачем, можна припустити, що грошові кошти у останнього відсутні, принаймні у кількості, достатній для повернення боргу позивачці. Водночас, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачу на праві власності належать наступні об'єкти нерухомого майна- : Садовий будинок, загальною площею 154,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1288188780000);- Земельна ділянка (на якій розташований вищевказаний садовий будинок), кадастровий номер 8000000000:62:184:0005, загальною площею 0,06 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1285776280000);- Нежиле приміщення № 590, загальною площею 160,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 392193680000);
Гіпотетично, у разі задоволення позову, рішення суду про стягнення боргу могло б бути виконане за рахунок примусової реалізації одного з вищезазначених об'єктів нерухомості. Натомість декілька днів тому позивачка випадково виявила, що на початку вересня відповідач виставив на продаж свою нерухомість. За таких обставин, існує обґрунтоване припущення ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду про стягнення боргу, адже у разі відсутності у відповідача на момент набрання рішенням законної сили майна, на яке може бути звернено стягнення, і за рахунок якого можна було б виконати рішення суду примусово, зважаючи на чималу суму боргу, реально стягнути грогові кошти буде вкрай складно або взагалі неможливо.
У відповідності до ч. 4 ст. 153 ЦПК України, сторони в судове засідання не викликались.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Перевіривши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заяви про забезпечення позову, надані документи, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
Згідно із п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Разом з цим, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду..
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 149- 153, 157, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на садовий будинок, загальною площею 154,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1288188780000).
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Копію ухвали суду для виконання направити сторонам та до відповідних компетентних органів.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 21.08.2025 року.
Дані стягувача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Дані боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.О. Яровенко