Справа № 373/2382/25
Провадження № 3/373/657/25
25 серпня 2025 року Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
02 серпня 2025 року о 20.42 год ОСОБА_1 на 90 км автодороги М03 керував транспортним засобом марки «ФОРТЕ 200Р» без державного номерного знака, не маючи права керування транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
В суді неповнолітній ОСОБА_1 , в присутності матері ОСОБА_2 , свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та розкаявся. Також зазначив, що на даний час не навчається та не працює, доходів не має, проживає за рахунок матері.
Обставини справи підтвердилися протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 410431 від 02.08.2025, довідкою Інформаційного порталу Національної поліції України від 03.08.2025, іншими матеріалами адміністративної справи.
Оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, визнано щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не виявлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу притягуваного до адміністративної відповідальності, його вік, відсутність доходів, відсутність доказів порушення ним ПДР в минулому, з урахуванням положень ст. 13 КУпАП щодо застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КУпАП, суспільну небезпеку скоєного, ступінь вини ОСОБА_1 , з метою виховання останнього та запобігання вчинення нових правопорушень, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 захід впливу у виді попередження.
Вважаю, що застосування такого заходу буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню неповнолітнім нових правопорушень.
Відповідно до норм ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Зазначена норма закону не передбачає сплату судового збору особою, яку піддано заходам впливу, передбаченихст.24-1 КУпАП .
Оскільки до ОСОБА_1 застосовується адміністративний захід впливу у виді попередження, а не адміністративне стягнення, тому в цьому випадку сплата ним судового збору не передбачена ст.40-1 КУпАП .
З врахуванням викладеного, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, керуючись ст. 13, 241, 401, 33, 252, 268, 283 КпАП України,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Застосувати відносно ОСОБА_1 захід впливу, передбачений ст. 241 КУпАП, у виді попередження
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Я. І. Керекеза