Справа № 276/1459/25
Провадження по справі 1-кс/276/268/25
20 серпня 2025 року селище Хорошів
Слідчий суддя Хорошівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
18.08.2025 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обгрунтування скарги зазначив, що у провадженні суду перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 125 КК України. Судовий розгляд відбувся 15.07.2025 об 11:00 год. В судове засідання не з'явився обвинувачений ОСОБА_5 . Ухвалою від 19.06.2025 суд застосував до обвинуваченого ОСОБА_5 примусовий привід у судове засідання, виконання якого доручив ВП №3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області. Однак ухвалу суду не виконано та обвинуваченого у судове засідання не доставлено. 15.07.2025 на адресу суду надійшов рапорт працівника ВП №3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, у якому зазначено про те, що у телефонній розмові ОСОБА_5 зобов"язався особисто з"явитись у судове засідання. Суд вказаний рапорт не розцінив як належне виконання ухвали суду про примусовий привід обвинуваченого, оскільки обвинувачений зобов'язаний прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу. У зв'язку з цим до обвинуваченого повторно застосовано привід. 05.08.2025 року ОСОБА_3 повідомив на лінію 102 про вчинення злочину. На наступне судове засідання, що відбулось 18.08.2025, обвинувачений втретє не з'явився. На переконання заявника, уповноваженими особами ВП №3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області допущено бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У судовому засідання ОСОБА_3 просив задовольнити скаргу з підстав, зазначених у скарзі. Окрім цього повідомив, що на судове засідання, яке відбулось 18.08.2025, представниками відділення поліції повторно не виконано вимоги ухвали про привід та не повідомлено суд про причини невиконання.
Представник Відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області на розгляд скарги не прибув, направивши до суду матеріали справи про результати розгляду звернення ОСОБА_3 .
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, оскільки працівники поліції вживали заходи щодо забезпечення явки обвинуваченого в судове засідання, у зв'язку з чим останній зобов'язався самостійно прибути до суду. Також, поліцейським надано суду рапорт щодо виконання ухвали суду про примусовий привід.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя ухвалив розглянути скаргу за відсутності представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та долучені матеріали, заслухавши доводи заявника та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, настає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
Викладене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Згідно з рапортом поліцейського ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , 05.08.2025 надійшо повідомлення зі служби «102» про те, що 05.08.2025 о 9:58 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_3 , представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є потерпілим у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, ЄРДР №12024065460000034, повідомив, що працівники ВП №3 не виконали рішення суду та не доставили на судове засідання під примусовим приводом ОСОБА_5 , яке проходило 15.07.2025. Просить розібратися.
Перевіряючи наявність підстав для зобов'язання уповноважених осіб органу поліції внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , слідчий суддя зазначає, що інформації, яка викладена останнім у скарзі, щодо обставин можливого вчинення кримінального правопорушення недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Так, зі змісту рапорту поліцейського від 05.08.2025, ОСОБА_3 не повідомляв про місце вчинення кримінального правопорушення, не конкретизовано яке саме рішення суду не виконано (яким судом постановлено та дату цього рішення). При цьому, заявник просив «розібратися» в ситуації, а вимог щодо необхідності внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального за ст. 382 КК України не заявляв.
Також ОСОБА_3 не подавав до відділення поліції письмову заяву про вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, не був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України.
Окрім того, за змістом скарги на бездіяльність слідчого, ОСОБА_3 просить зобов'язати ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області невідкладно внести до ЄРДР відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 382 КК України, та розпочати досудове розслідування.
Частина 1 статті 382 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Частина 2 зазначеної статті стосується тих самих дій, якщо вони вчинені службовою особою.
Відповідно до вказаних норм кримінальна відповідальність настає саме за умисне невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Слідчий суддя, в порядку доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, ознайомився з ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 15.07.2025, за змістом якої ухвалою від 19.06.2025 суд застосував до обвинуваченого ОСОБА_5 примусовий привід у судове засідання, виконання якого доручив ВП №3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області. Однак ухвалу суду не виконано та обвинуваченого у судове засідання не доставлено. 15.07.2025 на адресу суду надійшов рапорт працівника ВП №3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, у якому зазначено про те, що у телефонній розмові ОСОБА_5 зобов'язався особисто з'явитись у судове засідання.
Відтак, хоча поліцейським і не виконано привід, проте ним вживались заходи для забезпечення явки обвинуваченого до суду шляхом повідомлення його по телефону, у зв'язку з чим останній зобов'язався особисто з'явитись у судове засідання. Також, поліцейський надав суду рапорт із зазначенням вказаних обставин.
Слідчий суддя дійшов висновку, що у зверненні ОСОБА_3 не вказано об'єктивних даних, які могли свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення та відомостей, що підтверджували б реальність конкретної події кримінального правопорушення.
У свою чергу, за зверненням ОСОБА_3 проведено перевірку, відібрано пояснення у заявника та інспектора поліції.
Слідчий суддя вважає, що саме лише твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення не може свідчити про те, що зазначений факт дійсно мав місце і що описані у заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Що стосується доводів заявника про те, що в наступні судові засідання, які відбулись після 15.07.2025, обвинуваченого ОСОБА_5 також не було доставлено, то слідчий суддя зазначає, що вказані факти не були предметом звернення від 05.08.2025, а тому не підлягають врахуванню при оцінці дій чи бездіяльності працівників правоохоронного органу.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Керуючись ст. 9, 27, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань- відмовити.
Матеріали справи №3261 щодо результатів розгляду звернення ОСОБА_3 повернути ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 25.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1