8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1681/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Мирко Ірини Сергіївни ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ-Спарк" (62441, Харківська обл., смт Циркуни, вул. Горького, 26)
про стягнення 886 069,24 грн.
за участю представників:
позивача - Циганенко А.І., ордер серії АН №1685756 від 06.05.2025,
відповідача - не з'явився,
Позивач, Фізична особа-підприємець Мирко Ірина Сергіївна звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ-Спарк", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 886069,24 грн. в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов договору про надання послуг №Т-08/2021-13 від 06.08.2021 в частині оплати наданих послуг.
Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10632,83 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2025 у справі № 922/1681/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 17.06.2025 об 11:00.
21.05.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Мирко Ірини Сергіївни надійшло повідомлення про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (вх. №12260), яке досліджено та приєднано до матеріалів справи.
21.05.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Мирко Ірини Сергіївни надійшло повідомлення про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (вх. №12261), яке досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі № 922/1681/25 відкладено підготовче засідання на 15.07.2025 о 10:20.
20.06.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14607) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
27.06.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №15202), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2025 у справі № 922/1681/25 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2025 о 10:20.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 у справі № 922/1681/25 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2025 о 10:20.
Позивач у судове засідання 12.08.2025 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю та стягнути грошові кошти в сумі 886069,24 грн. в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов договору про надання послуг №Т-08/2021-13 від 06.08.2021 в частині оплати наданих послуг.
Відповідач у судове засідання 12.08.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 29.07.2025 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Отже, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 06.08.2021 між Фізичною особою-підприємцем Мирко Іриною Сергіївною (консультант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІ-Спарк" (Компанія) було укладено договір про надання послуг №Т-08/2021-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого, консультант зобов'язався надати Компанії (відповідачу) послуги з комп'ютерного програмування; виробництва електронних компонентів; виробництва змонтованих електронних плат; видання іншого програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; діяльності із керування комп'ютерним устаткуванням; іншої діяльності у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язаної з ними діяльності; надання інших інформаційних послуг, а відповідач зобов'язався виплатити консультанту винагороду за надані послуги.
02.10.2023 сторони уклали додаткову угоду до Договору у зв'язку із зміною персональних даних позивача. Так, відповідно до п. 1 Договору Сторони домовилися, що розмір винагороди за послуги фіксується в Актах приймання-передачі наданих послуг (далі - «Акт»). Після закінчення надання послуг за будь-який період консультант надсилає Компанії Акт, де визначається розмір платежу, належного позивачці та перелік наданих послуг. За відсутності будь-яких спорів щодо змісту такого документу з боку відповідача, останній зобов'язаний підписати та повернути один примірник Акту позивачу протягом двадцяти днів з моменту отримання. Виплата винагороди здійснюється відповідачем в безготівковій формі на поточний рахунок позивача протягом п'ятнадцяти робочих днів після підписання сторонами відповідного Акту.
Також, у підпункті 9.3 пункту 9 Договору сторони дійшли згоди про те, що будь-які повідомлення, запити, дозволи або інший обмін інформацією, який вимагається або дозволений за цим Договором (далі - «Комунікація»), здійснюються письмово, включно шляхом обміну листами, їх факсовими копіями, повідомленнями електронної пошти, комунікацією у системах обліку запитів чи завдань або засобами інших електронних систем комунікації, які використовуються Сторонами. Будь-яка Комунікація вважатиметься такою, що була погодженою та наданою Стороною, якщо інша Сторона має обґрунтовані підстави вважати, що Комунікація була отримана від уповноваженого представника Сторони. Такий уповноважений представник може були посадовою особою, директором, працівником, радником чи індивідуальним підрядником Сторони, який призначений Стороною виконувати певні завдання чи бути відповідальним за певну Комунікацію. Для цілей цього Договору, електронні/скановані копії документів та повідомлення електронної пошти мають юридичну силу. Сторони беззаперечно погодилися, що Акт може підписуватися з використанням факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису. Зразки відповідного аналога власноручних підписів Сторін містяться у Договорі, який слід вважати письмовою згодою Сторін про використання відповідних форм відтворення підписів. Акт, підписаний у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається оригіналом первинного документу та може використовуватися Сторонами для будь-яких цілей.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання про що зазначено в актах приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивача, позивачем були надані послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за І квартал 2022 року на суму 54743,00 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивача, позивачем були надані послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за ІІ квартал 2022 року на суму 50253,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивача, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за ІІІ квартал 2022 року на суму 45293,35 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивачки, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за IV квартал 2022 року на суму 58368,69 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивачки, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за І квартал 2023 року на суму 1168,00 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивачки, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за II квартал 2023 року на суму 25016,00 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивачки, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за III квартал 2023 року на суму 145880,20 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від «06» серпня 2021 р.», який був підписаний ЕЦП позивачки, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за IV квартал 2023 року на суму 145258,25 грн.
Згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивачки, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за I квартал 2024 року на суму 196350,00 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021, який був підписаний ЕЦП позивачки, остання надала послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення за II квартал 2024 року на суму 163738,75 грн.
Таким чином, за 2022, 2023 роки та I і II квартали 2024 року позивачка надала відповідачу послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення на загальну суму 886069,24 грн. (54743,00 + 50253,00 + 45293,35 + 58368,69 + 1168,00 + 25016,00 + 145880,20 + 145258,25 + 196350,00 + 163738,75).
03.04.2025 на підставі пункту 1, підпункту 9.3 пункту 9 Договору позивачка направила на адресу відповідача (e-mail: anton.varavin@gmail.com) підписані нею ЕЦП всі вище перелічені Акти приймання-передачі виконаних робіт.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що вищевказані Акти приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021 не були підписані відповідачем та не були повернуті позивачу протягом двадцяти днів з моменту їх отримання, також відповідач не надав будь-яких заперечень щодо змісту вказаних Актів.
Таким чином, позивачем у позові вказано, що станом на дату подання даного позову відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за договором №T-08/2021-13 від 06.08.2021 в загальному розмірі 886069,24 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Відповідач проти позову заперечив повністю, в обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг № Т-08/2021-13 від 06.08.2021. Протягом спірного періоду (згідно позову - 2022, 2023 року, І та ІІ квартали 2024 року) позивач надавала відповідачу послуги, які оплачувались відповідачем, а саме: за І квартал 2022 року в сумі 54743,00 грн; за ІІ квартал 2022 року в сумі 50253,00 грн; за ІІІ квартал 2022 року в сумі 6993,00 грн; за ІV квартал 2022 року в сумі 58368,69 грн; за І квартал 2023 року в сумі 1168,00 грн; за ІІ квартал 2023 року в сумі 5214,00 грн; за ІІІ квартал 2023 року в сумі 77664,20 грн; за ІV квартал 2023 року в сумі 8306,00 грн; за І квартал 2024 року в сумі 4838,00 грн; за ІІ квартал 2024 року в сумі 83308,00 грн; за ІІІ квартал 2024 року в сумі 5280,00 грн.
Всупереч положенню п. 1 договору позивач не надсилала актів приймання- передачі наданих послуг, що, однак, враховуючи довірливі на той час відносини між сторонами, не викликало особливих заперечень з боку відповідача (хоча усні нагадування про це час від часу пред'являлись).
Всі оплати за послуги вчинялись на підставі положення п. 1 договору, згідно якого сторони дійшли згоди про те, що винагорода за послуги може виплачуватись консультанту у вигляді авансових платежів.
Протягом трьох років позивачем жодним чином не оспорювались отримані суми винагороди, не заявлялись вимоги про переоцінку вартості спожитих послуг, не надавались акти.
Фактична поведінка сторін протягом чинності договору свідчить про взаємну задовільність як отриманими послугами, так і винагородою, сума якої відповідає їх вартості.
Також, на обґрунтування своїх заперечень відповідачем зазначено про те, що до позову позивач долучила скріншот сторінки електронної пошти «ira.larina.98@gmail.com», яка не відповідає електронній пошті, вказаній у договорі (в редакції додаткової угоди від 02.10.2023 року) - «ira.s@techspark.engineermg», а отже не задовольняє вимозі п. 9.3 договору, відповідно до якого будь-яка комунікація вважатиметься такою, що була погодженою та наданою стороною, якщо інша сторона має обґрунтовані підстави вважати, що комунікація була отримана від уповноваженого представника сторони». У відповідача не було обґрунтованих підстав вважати, що лист, надісланий з пошти «Ірини Ларіної» дійсно має відношення до позивача.
До того ж, файл з назвою «Акти T-Spark.zip» при завантаженні і спробі відкрити виявився пошкодженим, з причини чого відповідач не дізнався про його вміст та не може підтвердити вірогідність наявності в ньому тих актів, що додані позивачем до позову.
Щодо самих актів, наданих позивачем разом з позовом відповідачем зазначено про те, що вказані акти є штучно виготовленими, не відповідають ні законодавству, ні договору та містять недостовірну інформацію. Так, в супереч абз. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» жоден з актів не містить дати складання. При цьому, з протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що всі вони підписані (а ймовірно й створені) в один день 01.04.2025 року.
Тобто, відповідач протягом трьох років надавала послуги відповідачу з поквартальними періодами (акти вона сама вирішила зробити за квартали), однак не намагалась їх оформити документально, не отримувала за це жодних коштів (як вбачається з вищевказаного - отримувала, але приховала це в позові, намагаючись ввести суд в оману), та не мала претензій. Сама лише така поведінка викликає сумніви в позиції позивача.
Крім того, суми в актах виконаних робіт жодним чином не обґрунтовані, до позову не надано жодних доказів надання послуг відповідачу такої вартості (взагалі немає доказів наданих послуг, чим міг би скористатись відповідач та заявити зустрічний позов про повернення авансових платежів, але не хоче вподібнюватися позивачу у перекручуванні фактів).
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Як вбачається з актів, доданих до позову, послуги в них не конкретизовані за змістом та обсягом і взагалі нічим не відрізняються між собою - «послуги з розробки програмного і апаратного забезпечення». Різниця полягає лише в сумах винагороди, що без визначення одиниці виміру операції незрозуміло як має співвідноситись з номенклатурою послуг.
Відповідно до п. 1 договору «консультант зобов'язується надавати компанії послуги після отримання відповідного замовлення від компанії», а «розмір винагороди за послуги визначається залежно від складності, терміновості та поточних вимог компанії».
Позивачем не надано ні замовлень від відповідача, яким би відповідали складені нею акти, ні вимог відповідача, що б могли вплинути на визначення різного розміру сум винагороди щокварталу. Не надано й детальних письмових звітів про надані послуги (згідно п. 9.5 договору).
Відповідачем також зазначено про те, що відповідно до п. 1 договору дійсно саме консультант (позивач) надсилає акти, тобто виступає ініціатором процедури документального оформлення, але там чітко вказано, що «розмір винагороди ... фіксується сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг». Не сам позивач за власним бажанням визначає будь-яку суму, а ця сума визначається обома сторонами договору. Але жодних переговорів, обговорень тощо з приводу вартості послуг між сторонами не було. Відповідач оплачував поточні послуги, а позивач без зауважень приймала суми протягом трьох років.
Доказів про іншу вартість послуг, їх зміст, їх відповідність певним замовленням відповідача та про взагалі хоч якісь калькуляції і логіку обрахунку заявлених сум - позивачем не надано.
Крім того, відповідачем у відзиві зазначено про те, що позивач у тексті позову посилається на надіслання актів відповідачу (відповідач наполягає, що не отримував їх від позивача) та зазначає, що як законом, так і Договором передбачене відповідне право позивача на складання одностороннього Акту виконаних робіт, а відповідач безпідставно відмовився від належного оформлення прийняття виконаної роботи. Відповідачем зазначено про те, що ні законом, ні договором складання одностороннього акту не передбачено та сторони не підписували додані до позову акти. Відповідач заперечує як їх отримання, так і їх зміст.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором послуг.
Статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у Договорі чітко погоджено порядок надання послуг, обсяг та відповідно порядок оплати. Послуги позивачки (в Договорі - Консультант) оплачуються в безготівковій формі на поточний рахунок позивачки протягом п'ятнадцяти робочих днів після підписання Сторонами відповідного Акту (пункт 1 Договору).
Враховуючи положення пункту 1 Договору відповідач у строк 20 днів з моменту отримання Актів від позивачки повинен був здійснити їх підписання або надати обґрунтовані зауваження неприймання послуг за ними.
Відповідач відповідного належного реагування на отримані від позивача Акти не здійснив та протягом 20 днів не повідомив позивачку про обґрунтовані зауваження щодо виконаної нею роботи.
Отже, у даному випадку, як законом, так і Договором передбачене відповідне право позивачки на складання одностороннього Акту виконаних робіт, а відповідач безпідставно відмовився від належного оформлення прийняття виконаної роботи. Відповідач отримав Акти 03 квітня 2025 року. 20-ти денний строк для підписання Актів чи подання обґрунтованих зауважень закінчився 23 квітня 2025 року.
Враховуючи вищенаведене, останнім днем, у який грошове зобов'язання мало бути виконане, було 14 травня 2025 року.
Отже, згідно встановлених у Договорі строків, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором на загальну суму в розмірі 886069,24 грн.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про те, що згідно з п. 1 договору про надання послуг №Т-08/2021-13 від 06.08.2021 розмір винагороди за послуги фіксується в Актах приймання-передачі наданих послуг (далі - «Акт»). Після закінчення надання послуг за будь-який період позивач надсилає відповідачу Акт, де визначається розмір платежу, належного позивачці та перелік наданих послуг.
Отже, Договором не передбачений строк для надсилання Акту, а тому позивач 03 квітня 2025 року надіслала ці Акти (за будь-які періоди - спірні за обставинами справи).
Стосовно електронної пошти «ira.larina.98@amail.com», суд звертає увагу на те, що Договором не було встановлено чіткого обов'язку для сторони відправляти повідомленнями електронної пошти тільки з «ira.S@techspark.engineermg» та в супровідному листі вказана не тільки електронна скринька «ira.S@techspark.engineering», а і її власник «Irina Myrko».
матеріали справи свідчать, що Акти скеровані відповідачу з супровідним листом, в якому було зазначено про надсилання згідно договору T-08/2021-13 від 06.08.2021 актів виконаних робіт та з проханням звірити та підписати акти, а також сплатити борг.
Отже, лист, надісланий з електронної скриньки «Irina Myrko» має відношення до контрагента за договором T-08/2021-13 від 06.08.2021, тобто позивача.
Також, із обставин справи слідує, що ще 24.06.2022 відповідачу (поштова скринька anton.varavin@qmail.com) позивачем було надіслано лист з поштової скриньки «Irina Larina
Щодо Актів приймання-передачі наданих послуг суд зазначає про те, що умовами Договору сторонами було задекларовано, що після закінчення надання послуг за будь-який період позивачка надсилає відповідачу Акт, де визначається розмір платежу, належного позивачці та перелік наданих послуг.
При цьому, вказаним договором не передбачений обов'язок позивача деталізувати надані послуги.
Отже, якщо відповідач вважав, що послуги не конкретизовані, то протягом двадцяти днів з моменту отримання Акту останній зобов'язаний був надати зауваження щодо змісту такого акту, проте доказів наявності відповідних зауважень відповідачем під час розгляду справи суду не надав та в матеріалах справи такі відсутні.
Таким чином, Акти приймання-передачі виконаних робіт за Договором №T-08/2021-13 на розробку програмного і апаратного забезпечення від 06.08.2021 є належними та допустимими доказами надання послуг відповідачу за вартістю, зазначеною в цих Актах.
Крім того, із умов Договору убачається, що сторонами не було погоджено про те, в якій формі відповідач має доводити позивачу замовлення.
Відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 Договору звіти подаються тільки на вимогу відповідача протягом 45 днів після отримання запиту.
За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
У свою чергу, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2019 року в справі №914/843/18.
Враховуючи викладене, відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.
Таким чином, факт наявності основної заборгованості за Договором в розмірі 886069,24 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими на вказану суму.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ-Спарк" (62441, Харківська обл., смт Циркуни, вул. Горького, 26, код ЄДРПОУ 43996635) на користь Фізичної особи-підприємця Мирко Ірини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 886069,24 грн. заборгованості та 10632,83 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Г
Повне рішення складено "22" серпня 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв