вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/441/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Димерської селищної ради, Державної екологічної інспекції Столичного округу
до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ»
про стягнення 173031,94 грн.
за участю представників:
прокурора:Набок Ю.В. - посвідчення від 01.03.2023 № 069103
позивачів:не з'явились
відповідача:Зубчук О.Р. - адвокат, ордер від 03.04.2025 серія АІ № 1863321
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Вишгородської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Димерської селищної ради (далі - перший позивач), Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - другий позивач) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» (далі - відповідач) про стягнення 173031,94 грн. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач, як лісокористувач, в порушення положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Лісового кодексу України не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України та збитки державі в розмірі заявленої до стягнення суми.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2025 відкрито провадження у справі та прийнято вказану позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у даній справі. Запропоновано позивачам надати суду письмові пояснення щодо поданого прокурором позову та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Учасники справи повідомлені про відкриття провадження у справі в порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копій ухвал в електронній формі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.05.2025 о 15.30.
Через систему «Електронний суд» від Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» надійшов відзив на позовну заяву від 15.04.2025 (вх. № суду 5123/25 від 25.04.2025), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що відсутній причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та шкідливими наслідками у вигляді завдання шкоди незаконною порубкою, також відсутня й провина відповідача. Відповідач у силу дії форс-мажорних (введення воєнного стану на території України та встановлення комендантської години на території України) обставин не мав можливості та в повній мірі здійснювати заходи щодо охорони лісів. За твердженнями відповідача, розрахунок шкоди нанесеному лісовому господарству за вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерев по філії «Димерське лісове господарство» від 12.04.2024 є неналежним доказом по даній справі та не може бути розглянутим судом. Прокурором та позивачами не визначено та не доведено, які конкретні дії, виконання яких покладено на відповідача законом, не були ним вчинені.
В судовому засіданні призначеному на 06.05.2025, дослідивши клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні прокурора та представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, поновив відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняв відзив до розгляду.
Через систему «Електронний суд» від Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» надійшла заява про залишення позову без розгляду від 12.05.2025 (вх. № суду 6409/25 від 12.05.2025), в якій відповідач просить суд залишити без розгляду позовну заяву прокурора на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з мотивів того, що матеріали справи свідчить про відсутність належного обґрунтування з боку прокурора щодо повноважень Димерської селищної ради та Державної екологічної інспекції Столичного округу на подання позову у цій справі. Прокурор визначив у позовній заяві органи, які не мають передбаченого законом права на звернення до суду з цим позовом. У матеріалах справи відсутні обставини, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Державною екологічною інспекцією Столичного округу як юридичною особою з повною процесуальною дієздатністю своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Сам факт незвернення Інспекції до суду, відсутність інформації про проведення перевірок, а також невиражене заперечення щодо вжиття прокуратурою представницьких заходів не є, на думку відповідача, підтвердженням неналежного виконання обов'язків цим органом. Окрім цього, прокурором не надано доказів проведення перевірки компетентного органу щодо дотримання законодавства або встановлення фактів неналежного виконання ним функцій. Це, у свою чергу, є необхідною умовою для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави або звернення до суду як позивача. Таким чином, звертаючись із цим позовом до суду, прокурор фактично перебирає на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу та намагається зобов'язати відповідача до вчинення певних дій у судовому порядку, оскільки уповноваженими на це органами цього здійснено протиправно (на думку позивача) не було. Наведені обставини, на переконання відповідача, вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Через систему «Електронний суд» від Вишгородської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 15.05.2025 (вх. № суду 6654/25 від 16.05.2025), в якій прокурор наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Прокурор, зокрема, вказує, що ним детально зазначено порушення вимог лісового законодавства, яке здійснив відповідач, як постійний лісокористувач, за результатами чого наявна шкода у розмірі ціни даного позову. Саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубка дерев невстановленими особами та заподіяна шкода. Вина та протиправна поведінка Філії «Димерське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» полягає у тому, що філією не дотримано вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень від самовільної порубки на підпорядкованій їй території, не забезпечено збереження не призначених для порубки дерев, не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не дотримано вимог законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Розрахунок шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, здійснюється відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. У даному конкретному випадку розрахунок збитків проведено помічником лісничого Федіром Налапко, який відповідно до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, уповноважений визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству. Фіксування порід дерев їх кількості та діаметрів пнів проведено лісничим Катюжанського лісництва філії «Димерське лісове господарство» Богданом Сергієм Андрійовичем за участю майстра лісу Катюжанського лісництва Сябрука Сергія Миколайовича 12.04.2024 за результатами чого складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства. За таких обставин, вищевказані акт огляду та розрахунок розміру завданих збитків є належними та допустимими доказами у справі, що розглядається, а розмір шкоди у сумі 173031,94 грн. підтверджується відповідним розрахунком, проведеним уповноваженою особою самого відповідача.
Через систему «Електронний суд» від Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» надійшли заперечення на відповідь на відзив від 16.05.2025 (вх. № суду 6690/25 від 16.05.2025), в яких відповідач наводить власні спростування на доводи прокурора, викладені у відповіді на відзив. Відповідач, зокрема, вказує, що в його діях відсутній склад цивільного правопорушення, а отже відсутні підстави для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев. Відповідач не погоджується з висновком прокурора щодо здійсненого розрахунку шкоди, позаяк наданий розрахунок не містить даних щодо того, який індекс інфляції застосовано, та на підставі якого документа його отримано, відтак, не може бути підставою для встановлення розміру шкоди. Розрахунок не містить даних про те, яким чином та із застосуванням якого вимірювального засобу здійснювалися заміри діаметрів пнів при оформленні розрахунку завданої шкоди та чи проходив такий прилад повірку. Дані вимірювального засобу, яким здійснювалися заміри пнів, мають суттєве значення при розгляді даної справи, адже за відсутності вказаних даних неможливо встановити достовірність вихідних даних які використовувались для проведення обрахунку шкоди відповідно до чинних норм.
В поданих запереченнях на відповідь на відзив від 16.05.2025 (вх. № суду 6690/25 від 16.05.2025) відповідач, зокрема, просить суд залишити без розгляду позовну заяву прокурора.
Через систему «Електронний суд» від Вишгородської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі від 20.05.2025 (вх. № суду 6892/25 від 20.05.2025) щодо правильності обчислення розміру шкоди, спричиненої незаконною порубкою дерев.
Через систему «Електронний суд» від Вишгородської окружної прокуратури надійшли заперечення від 26.05.2025 (вх. № суду 7166/25 від 26.05.2025) на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в яких прокурор зазначає, що Вишгородська окружна прокуратура Київської області достатньо та належним чином обґрунтувала захист інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та органу місцевого самоврядування до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з нездійсненням Державною екологічною інспекцією Столичного округу та Димерською селищною радою захисту інтересів держави в суді, як суб'єктами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження.
В судовому засіданні призначеному на 24.06.2025, дослідивши заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» про залишення позову без розгляду від 12.05.2025 (вх. № суду 6409/25 від 12.05.2025) та клопотання, яке міститься в прохальній частині заперечень на відповідь на відзив від 16.05.2025 (вх. № суду 6690/25 від 16.05.2025) про залишення позову без розгляду, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні прокурора та присутнього в судовому засіданні в режимі відеоконференції представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в їх задоволенні, з огляду на те, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду з мотивів наведених відповідачем.
Присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що неявка позивачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників позивачів за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні та представника відповідача, присутнього в судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 26.10.2022 № 804 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 «Про деякі питання реформування управління лісової галузі» створено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 944 «Про припинення Державного підприємства «Димерське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено Державне підприємство «Димерське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). Згідно пункту 8 цього наказу Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Димерське лісове господарство».
Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 05.01.2023 № 217 за філією «Димерське лісове господарство» закріплено майно, права та обов'язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 05.01.2023 № 48 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Димерське лісове господарство».
Відповідно до п. 1.1. Положення про Філію «Димерське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Положення), затвердженого Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 26.12.2023 № 2059, Філія «Димерське лісове господарство» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України».
Підпунктом 2.2.2 п. 2.2 Положення визначено, що предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно з п. 3.1 Положення Філія є відокремленим структурним підрозділом ДСГП «Ліси України», яке не має статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 7.8 Положення Філія здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянка, які знаходяться у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», оренді або інших речових правах та закріплені за Філією наказом Генерального директора ДСГП «Ліси України».
Працівниками філії «Димерське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 12.04.2024 лісничим Катюжанського лісництва Богдан Сергієм Андрійовичем, за участю майстра лісу Катюжанського лісництва Сябрук Сергія Миколайовича у кварталі 38 виділ 8 Катюжанського лісництва філії «Димерське лісове господарство» ДП «Ліси України» було виявлено незаконну рубку 12 дерев породи сосна звичайна (сироростуча) та сосна звичайна.
За результатами незаконної рубки дерев посадовими особами філії «Бориспільське лісове господарство» ДП «Ліси України» складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 12.04.2024 та здійснено розрахунок шкоди нанесеної лісовому господарству за вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерев по філії «Димерське лісове господарство» ДП «Ліси України» Катюжанське лісництво квартал 38 виділ 8.
Відповідно до розрахунку шкоди нанесеної лісовому господарству за вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерев по філії «Димерське лісове господарство» ДП «Ліси України» Катюжанське лісництво квартал 38 виділ 8, проведеного помічником лісничого Федіром Налапко, розмір шкоди згідно такс (додаток 1 до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008) становить 173031,94 грн.
На підставі наказу філії «Димерське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» «Про проведення службового розслідування» від 19.04.2024 № 110/20.13, комісією у складі головного лісничого «Димерського лісового господарства», начальника відділу лісового господарства, охорони та захисту лісу і провідного інженеру лісового господарства, проведено службове розслідування виявлених самовільних рубок, в тому числі виявленої 12.04.2024 у кварталі 38 виділ 8.
Відповідно до висновку службового розслідування від 23.04.2023, затвердженого директором філії «Димерське лісове господарство» ДП «Ліси України» розмір шкоди, нанесений внаслідок скоєння незаконної порубки у кварталі 38 виділ 8 Катюжанського лісництва філії «Димерське лісове господарство» ДП «Ліси України», обрахований згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 за незаконну порубку 12 пнів (дванадцять) дерев: сосни звичайної (сироростучої) - d44 см(2шт), d37 см(2шт), d40,5см(lшт), d45см(шт), d43см(lшт), d47см(Iшт), d41см(Iшт), 42см(2шт); сосни звичайної (сухостій)-d30см(1шт) - загальною масою 10,33м. куб, не виявленим лісопорушником, становить 173031,94 грн.
Висновок службового розслідування від 23.04.2024 затверджено наказом філії «Димерське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» «Про результати проведення службового розслідування» від 24.04.2024 № 117/20.13, яким вирішено питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб та посилено контроль за державною охороною філії по недопущенню та своєчасному виявленню лісопорушень.
У наказі філії «Димерське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» «Про результати проведення службового розслідування» від 24.04.2024 № 117/20.13, вказано, що проаналізувавши матеріали перевірки, посадові інструкції, пояснення Катюжанського лісництва лісничого Сергія Богдана та майстра майстерської дільниці № 2 Сергія Сябрука, надані матеріали, інші документи, комісія із розслідувань прийшла до висновку, що відповідно до пункту 4.2 посадової інструкції майстра лісу філії «Димерське лісове господарство» ДП «Ліси України» та що відповідно до пункту 4.1 і 4.3 посадової інструкції лісничого філії «Димерське лісовс господарство» ДП «Ліси України», затвердженої директором філії, наявний склад дисциплінарного правопорушення, яке полягає в невиконанні своїх службових обов'язків.
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор посилається на те, що ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ», як лісокористувач в порушення положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Лісового кодексу України не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісового фонду України в розмірі заявленої до стягнення суми 173031,94 грн.
Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Стаття 63 Лісового кодексу України визначає зміст ведення лісового господарства, відповідно до якого ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є: забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Згідно статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, які передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
Загальновизнаним є поділ відповідальності за галузевою структурою на кримінальну, адміністративну, дисциплінарну і цивільно-правову.
Кримінальна відповідальність - це особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється офіційна оцінка поведінки особи як злочинної на підставах, передбачених КК України. Зазначена відповідальність реалізується в обвинувальному вироку суду та включає визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), призначення покарання або обрання інших заходів примусу, встановлених кримінальним законом, судимість та інші правові наслідки засудження.
Цивільно-правова відповідальність - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов'язків, зобов'язань, що пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав другої сторони.
Цивільно-правова відповідальність полягає в застосуванні до правопорушника в інтересах другої сторони або держави установлених законом або договором правових заходів впливу, що має для нього негативні, економічно невигідні наслідки майнового характеру, а саме: відшкодування збитків; виплата неустойки (штраф, пеня); відшкодування шкоди; виконання основних обов'язків.
Вина - невід'ємна ознака правопорушення. У кримінальному праві відповідальність без вини неможлива. Згідно з КК України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у скоєнні злочину, тобто та, яка умисно або з необережності скоїла передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.
У цивільному праві в окремих випадках, прямо встановлених у законі або договорі, цивільно-правова відповідальність може настати і при відсутності вини.
Розширення меж цивільно-правової відповідальності обумовлюється різними чинниками, зокрема, підвищеною небезпекою певних видів діяльності, різним професійним рівнем учасників цивільних правовідносин, характером відносин тощо. Наявність випадків відповідальності без вини також обґрунтовується специфікою цивільно-правових санкцій, які, як правило, мають майновий характер і реалізують компенсаторно-відновлювальну функцію.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20).
Відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив належне виконання покладених на нього законодавством обов'язків, допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування третіми особами дерев.
Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність дій відповідача направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
Відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди.
Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що відсутній причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та шкідливими наслідками у вигляді завдання шкоди незаконною порубкою, також відсутня й провина відповідача, адже останній всіма силами намагався запобігти вчинення незаконної рубки на території Катюжанського лісництва філії «Димерське лісове господарство»: філією «Димерське лісове господарство» була проведена службова перевірка та службове розслідування, розроблений акт огляду місця правопорушення та складений розрахунок завданої шкоди, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються судом з огляду на те, що обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Виявлення відповідачем незаконної порубки дерев на території Катюжанського лісництва філії «Димерське лісове господарство», проведення службової перевірки та службового розслідування, розроблення акту огляду місця правопорушення та складення розрахунку завданої шкоди жодним чином не впливає на дотримання відповідачем, як постійним лісокористувачем, визначеного законодавством та положенням обов'язку з забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, чого відповідачем дотримано не було.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 положення філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Предметом діяльності філії є, зокрема: забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок; запобігання злочинам і адміністративним порушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Отже, філія відповідача здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства, проте факт вчинення вказаного правопорушення природоохоронного законодавства свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу від незаконної рубки.
Відповідач мав можливість і повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за підконтрольною йому територією, де виявлено незаконну вирубку, проте не здійснював належних заходів з охорони лісу.
Посилання відповідача на те, що він у силу дії форс-мажорних (введення воєнного стану на території України та встановлення комендантської години на території України) обставин не мав можливості та в повній мірі здійснювати заходи щодо охорони лісів, зокрема, у зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 відповідач був позбавлений можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони лісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною та виключає наявність провини з боку відповідача, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються судом з огляду на таке.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Постановою Кабінету Міністрів від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
Зазначенні вимоги законодавства стосуються проведення заходів державного нагляду (контролю) уповноваженими особами у діяльності суб'єктів господарювання.
Згідно п. 2.1 Положення про Філію, філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Підпунктом 2.2.2 п. 2.2 Положення визначено, що предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Враховуючи наведене, посадові особи Філії «Димерське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» не мали заборон щодо проведення заходів із охорони лісів від незаконних рубок.
З приводу посилання відповідача на форс-мажорні обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
Згідно ст. 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Під час комендантської години заборонено пересуватися вулицями, якщо це не пов'язано з виконанням службових або надзвичайних обов'язків. Підтвердженням наявності таких обов'язків є відповідна перепустка, яка дає право на вільне пересування під час комендантської години. При цьому заборонена будь-яка діяльність, яка перешкоджає роботі військових, правоохоронних та інших органів.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо факту звернення Філії «Димерське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» до відповідної військової адміністрації про видачу її працівникам відповідних перепусток на вільне пересування під час комендантської години з метою здійснення патрулювання лісів.
Також суд зауважує, що відповідачем не доведено, що незаконні порубки відбулися саме в час доби коли діяла комендантська година.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що Філія «Філії «Димерське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», предметом діяльності якої є, зокрема, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, не позбавлена можливості з виконання обов'язків із захисту лісів від незаконних рубок.
Посилання відповідача на те, що розрахунок шкоди нанесеному лісовому господарству за вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерев по філії «Димерське лісове господарство» від 12.04.2024 є неналежним доказом по даній справі та не може бути розглянутим судом, не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, з огляду на таке.
Згідно з розрахунком шкоди нанесеної лісовому господарству за вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерев по філії «Димерське лісове господарство» ДП «Ліси України» Катюжанське лісництво квартал 38 виділ 8, проведеного помічником лісничого Федіром Налапко, розмір шкоди згідно такс (додаток 1 до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008) становить 173031,94 грн..
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, здійснено відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, з урахуванням індексації цін.
Суд звертає увагу на те, що розрахунок шкоди виконаний самим відповідачем.
Перевіривши здійснений розрахунок наведеного прокурором розміру шкоди, суд погоджується з правильністю його нарахувань. Належними та допустимими доказами відповідач не довів, що розрахунок шкоди нанесеному лісовому господарству за вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерев по філії «Димерське лісове господарство» від 12.04.2024, з урахуванням наявних в матеріалах справи інших доказів, є неналежним доказом по даній справі та не може бути розглянутим судом.
Оскільки відповідач не надав доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення незаконної рубки лісу, суд дійшов висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
З огляду на викладене, вимога прокурора про відшкодування відповідачем завданої державі шкоди в сумі 173031,94 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Димерської селищної ради, Державної екологічної інспекції Столичного округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» про стягнення 173031,94 грн. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) на користь Димерської селищної ради (вул. Соборна, 19, смт. Димер, Вишгородський р-н, Київська обл., 07330, ідентифікаційний код 04359488) 173031 (сто сімдесят три тисячі тридцять одну) грн. 94 коп. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу.
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 25.08.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк