вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2666/25
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА»
про забезпечення позову в справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА»
до фізичної особа-підприємець Ярмолюк Катерини Сергіївни
про стягнення 5 598, 00 грн
без повідомлення учасників справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особа-підприємець Ярмолюк Катерини Сергіївни про стягнення 5 598, 00 грн.
Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій останні просить суд:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно до фізичної особи-підприємця Ярмолюк Катерини Сергіївни в межах суми позову в розмірі 5 598, 00 грн, судового збору у розмірі 3028, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000, 00 грн;
- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти до фізичної особи-підприємця Ярмолюк Катерини Сергіївни в межах суми позову в розмірі 5 598, 00 грн, судового збору в розмірі 3028, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000, 00 грн, що знаходяться на всіх рахунках до фізичної особи-підприємця Ярмолюк Катерини Сергіївни у банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що її необхідно повернути заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.139 ГПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим при дослідженні матеріалів поданої заяви судом встановлено, що заявником не надано суду доказів сплати судового збору, що також підтверджується актом Господарського суду Київської області №07-13/64/2025 від 21.08.2025.
При цьому слід зазначити, що судовий збір згідно з ч.1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Отже, за подану заяву про забезпечення позову заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 514,00 грн. (0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), проте, вказані вимоги закону не виконав.
Крім цього, частиною 2 статті 139 ГПК України встановлено, що якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються, зокрема поштові індекси інших осіб.
У свою чергу заява про забезпечення позову, в супереч вимогам частини 2 статті 139 ГПК України, не містить поштового індексу відповідача.
Згідно з приписами ч.7 ст.140 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Водночас суд вказує, що статтею 9 Конституції України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Окрім того, у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» про забезпечення позову подана без додержання вимог ст.139 ГПК України, вона підлягає поверненню заявнику на підставі ч.7 ст.140 цього Кодексу.
При цьому, суд роз'яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.139, ч.7 ст.140, ст.234, 235 ГПК України, господарський суд
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» заяву про забезпечення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 235, 255, 256 ГПК України.
Суддя В.М. Антонова