ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"22" серпня 2025 р. Справа № 918/463/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Саврій В.А.
судді Крейбух О.Г.
розглянувши заяву Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Крейбух О.Г., судді Саврія В.А. від розгляду справи №918/463/22
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області 26 травня 2025 року у справі №918/463/22 (суддя Романюк Р.В.)
за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.04.2025 у справі №918/463/22 заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника - задоволено.
Покладено на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" перед Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України".
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 , як з особи, яка відповідно до закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на користь банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" 5 072 250 093,17 грн.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/463/22 у складі: головуюча суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М.
Листом від 21.05.2025 матеріали справи № 918/463/22 було витребувано із Господарського суду Рівненської області.
30.05.2025 від Господарського суду Рівненської області надійшов лист №918/463/22/669/25 у якому вказано, що матеріали справи № 918/463/22 були направлені до Касаційного господарського суду супровідним листом від 30.05.2025, вх.918/463/22/667/25.
12.08.2025 із Господарського суду Рівненської області надійшли матеріали справи.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/620 від 12.08.2025, у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Миханюк М.В. в період з 04.08.2025 по 01.09.2025 включно, а також судді - члена колегії Тимошенка О.М. в період з 04.08.2025 по 05.09.2025 включно, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №918/463/22 між суддями від 12.08.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи №918/463/22 у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.04.2025 у справі №918/463/22 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів всім учасникам справи.
18.08.2025 на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року у справі №918/463/22. Призначено справу №918/463/22 до розгляду на 13 жовтня 2025 року об 12:00 год. Зупинено дію ухвали Господарського суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року у справі №918/463/22.
22 серпня 2025 року від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Крейбух О.Г., судді Саврія В.А. від розгляду справи №918/463/22.
Вказана заява обгрунтована тим, що у заявника є обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів Коломис В.В., Саврій В.А., Крейбух О.Г., під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.04.2025 у справі №918/463/22 якою було задоволено заяву АТ "Укрексімбанк" про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.
Такі сумніви у заявника виникли у зв'язку з тим, що апеляційна скарга апелянтом - ОСОБА_1 підготовлена, підписана, зареєстрована та відправлена, як учасникам провадження у справі про банкрутство, так і Північно-західному апеляційному господарському суду 20.05.2025 - тобто у межах 10-ти денного строку. Про це наголошує і сам апелянт у своїй апеляційній скарзі.
Таким чином, апелянтом ОСОБА_1 процесуальний строк на подання апеляційної скарги не пропущений, підстав для поновлення такого строку у суду апеляційної інстанції не було, а відтак підстави для зупинення дії ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.04.2025 у справі №918/463/22 - відсутні.
Разом з тим, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025, серед іншого, зупинено дію ухвали Господарського суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року у справі №918/463/22
Таким чином, з огляду на вищенаведене, а також з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суду при розгляді даної справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості апеляційного господарського суду та забезпечення довіри до судової влади України, АТ "Укрексімбанк" вважає за доцільне та необхідне скористатися правом на подання заяви про відвід суддів Коломис В.В., Саврій В.А., Крейбух О.Г.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7, 8 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Оскільки, заява АТ "Укрексімбанк" про відвід колегії суддів надійшла до суду поза межами судового засідання, дана заява відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 39 ГПК України розглядається судом у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши заяву АТ "Укрексімбанк" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Крейбух О.Г., судді Саврія В.А. від розгляду справи №918/463/22, прийшла до висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно слід зазначити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як на підставу для відводу від розгляду справи, заявник фактично посилається на незгоду з процесуальними рішеннями колегії суддів, а саме, з ухвалою апеляційного господарського суду в частині зупинення дії оскаржуваної ухвали, що саме по собі не є підставою для відводу судді. Вчинення суддями дій у межах їх процесуальних повноважень не свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності суддів, оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких у даному випадку адвоката сторони не влаштовує.
При цьому, незгода заявника з судовими рішеннями є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для їх відводу від розгляду даної справи.
Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, не вмотивовані та не підтверджені жодними доказами і ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки зводяться лише до оцінки процесуальних дій суду, з огляду на що, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Керуючись ст. ст. 35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Визнати заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Крейбух О.Г., судді Саврія В.А. - необґрунтованою.
2. Передати справу для проведення автоматизованого розподілу та визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючої судді Коломис В.В., судді Крейбух О.Г., судді Саврія В.А. від розгляду справи №918/463/22.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Крейбух О.Г.