ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 серпня 2025 року Справа № 918/749/24(918/1079/24)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: К.Кириченко адвокат (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство"
на додаткове рішення Господарського суду Рiвненської областi, ухвалене 07.07.2025, повне рішення складено 20.07.2025,
у справі № 918/749/24(918/1079/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ДМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство"
про стягнення заборгованості в розмірі 796 892,35 грн
у межах справи № 918/749/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство"
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" про стягнення заборгованості в розмірі 796 892,35 грн.
Господарський суд Рівненської області рішенням від 16.06.2025 у справі № 918/749/24(918/1079/24) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" про стягнення заборгованості в розмірі 796 892,35 грн задоволив.
Присудив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" 371 900,00 грн заборгованості, 243 888,50 грн пені, 37 515,93 грн 3 % річних, 143 587,92 грн інфляційних втрат та 9 562,71 грн витрат по оплаті судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Рiвненської областi від 07.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" від 21.06.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24) - задоволено.
Присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 300,00 грн /т. 1 а.с. 212-215/.
Відповідач ТОВ "Рівненське аграрне підприємство", не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 07.07.2025 у цій справі скасувати та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні вимог ТОВ "Три ДМ" про стягнення 11 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу /т. 2 а.с. 2-6/.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:
- ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції не звернув увагу на обґрунтовані доводи відповідача про пропущений позивачем строк на подання доказів про розмір судових витрат;
- відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;
- клопотання про поновлення строку на подання доказів ТОВ "Три ДМ" не подавалося, доказів у підтвердження поважності причин пропуску на подання доказів позивач також не подав;
- у даному випадку позивач не заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів, у зв'язку з чим позивачем втрачено право на подання доказів та, відповідно, задоволення такої заяви;
- серед ключових доказів у підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу є договір про надання правничої допомоги № 16/25-3 ВЦД 20.01.2025, укладений з адвокатським об'єднанням та Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 згідно договору про надання правничої допомоги № 16/25-3 від 20.01.2025, що датований 31.01.2025;
- у позивача були всі можливості подати вказані докази вчасно (до винесення рішення у справі 16.06.2025).
- при цьому позивач також мав можливість вказати суду поважні причини пропуску строку на подання цих доказів, але таким правом позивач не скористався;
- тобто право на подання доказів протягом п'яти днів з дня винесення рішення не є безумовним та вимагає від сторони відповідних заяв та повідомлень поважності причин неподання таких доказів раніше, чого позивачем зроблено не було, що виключає задоволення його заяви.
За наведених обставин скаржник вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи додаткове рішення не дослідив всіх обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, у зв'язку з чим, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.07.2025 справу № 918/749/24(918/1079/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Юрчук М.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.07.2025 у справі № 918/749/24(918/1079/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на "20" серпня 2025 р. о 12:00 год. /т. 2 а.с. 24/.
Ухвалою суду від 12.08.2025 задоволено клопотання представника ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 35/.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Тимошенка О.М. у період з 04.08.2025 по 05.09.2025, судді - члена колегії Юрчука М.І. у період з 11.08.2025 по 05.09.2025 включно, проведено їх заміну у судовій справі № 918/749/24(918/1079/24), протокол від 19.08.2025, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Саврій В.А., Коломис В.В.
Ухвалою суду від 19.08.2025 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Саврій В.А., Коломис В.В. прийнято справу № 918/749/24(918/1079/24) до свого провадження.
В судове засідання 20.08.2025 з'явився представник відповідача. Позивач участь уповноваженого представника не забезпечив.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 29.07.2025 явка представників сторін в судове засідання 20.08.2025 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки його неявка не перешкоджає перегляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16 червня 2025 року у справі № 918/749/24(918/1079/24) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" 371 900 грн 00 коп. заборгованості, 243 888 грн 50 коп. пені, 37 515 грн 93 коп. 3 % річних, 143 587 грн 92 коп. інфляційних втрат та 9 562 грн 71 коп. витрат по оплаті судового збору.
23 червня 2025 року на адресу Господарського суду Рівненської області від ТОВ "Три ДМ" надійшла заява від 21.06.2025 про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" на користь ТОВ "Три ДМ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 300 грн 00 коп. /т. 2 а.с. 178/-180/.
02.07.2025 від ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" до суду першої інстанції надійшли заперечення на заяву ТОВ "Три ДМ" про ухвалення додаткового рішення у справі, якими просило відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24) /т. 2 а.с. 195 - 196/.
Додатковим рішенням Господарського суду Рiвненської областi від 07.07.2025 заяву ТОВ "Три ДМ" від 21.06.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24) - задоволено, стягнуто з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" на користь ТОВ "Три ДМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 300,00 грн /т. 1 а.с. 212-215/.
Додаткове рішення аргументоване тим, що витрати позивача на правову допомогу у розмірі 11 300,00 грн є пропорційними до предмету спору та ціни позову, відповідають критеріям реальності, розумності та співрозмірності.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване додаткове рішення скасувати, виходячи з наступного.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що до основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати).
За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 907/850/22.
Отже колегія суддів, досліджуючи та оцінюючи дотримання вимог 124, 129, 221 ГПК України, дійшла висновку, що підстави для розподілу витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута з постановленням відповідного судового рішення, і з цим пов'язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Три Дм" у позовній заяві, зокрема, просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, при цьому попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу позивачем не надано /т. 1 а.с. 1-11/.
На підтвердження понесених витрат в сумі 11 300,00 грн позивач до заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового судового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24 надав договір про надання правничої допомоги від 20.01.2025 № 16/25-3, укладений між адвокатським об'єднанням "Кобра" (далі - Адвокатське об'єднання") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" (далі - Клієнт); Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2025 № 1 на суму 8 300 грн 00 коп.; Акт приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2025 № 2 на суму 3 000 грн 00 коп.; платіжну інструкцію від 31.01.2025 № 2338 на суму 8 300 грн 00 коп. та платіжну інструкцію від 18.06.2025 № 2863 на суму 3 000 грн 00 коп.
Правову допомогу за договором про надання правничої допомоги від 20.01.2025 № 16/25-3 надавав Клієнту адвокат Басюк Олександр Петрович.
До матеріалів справи долучено ордер на надання правничої допомоги Серії ВК № 1157808 від 21.01.2025 адвоката Басюка Олександра Петровича, виданий Адвокатським об'єднанням "Кобра" на підставі договору про надання правової допомоги від 20.01.2025 № 16/25-3.
Сторони підтвердили факт надання правничої допомоги на загальну суму 11 300,00 грн в підписаних актах приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2025 № 1 та від 18.06.2025 № 2.
Вищезазначені акти приймання-передачі підписані повноважними представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.
Клієнт повністю розрахувався за отримані послуги, перерахувавши Адвокатському об'єднанню кошти в сумі 11 300,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 31.01.2025 № 2338 на суму 8 300,00 грн та від 18.06.2025 № 2863 на суму 3 000,00 грн.
Водночас частиною 1 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Крім цього статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що в інших заявах, клопотаннях процесуального характеру, поданих ТОВ "Три Дм" до прийняття рішення місцевим господарським судом, відсутні докази, які б підтверджували розмір понесених ним судових витрат, як і заявлення про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у суді першої інстанції або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому ТОВ "Три Дм" клопотання про поновлення строку на подання доказів що підтверджують розмір понесених судових витрат також не заявлялося.
Зазначене вище не встановлювалось та не було взято до уваги судом першої інстанції.
Разом з тим Договір про надання правової допомоги № 16/25-3 від 20.01.2025, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 31.01.2025 та платіжна інструкція № 2338 від 31.01.2025 про сплату 8300,00 грн існували на момент ухвалення 16.06.2025 місцевим господарським судом рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24).
Натомість ТОВ "Три Дм" у заяві про розподіл витрат та ухвалення додаткового судового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24) від 21.06.2025 жодним чином не обгрунтовано неможливість подання до суду до закінчення судових дебатів у справі вказаних договору про надання правової допомоги № 16/25-3 від 20.01.2025, акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 31.01.2025 та платіжної інструкції № 2338 від 31.01.2025, як доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правову допомогу.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у ТОВ "Три Дм" була можливість надати докази на відшкодування судових витрат до закінчення судових дебатів у справі у суді першої інстанції, як того вимагає ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 Верховний Суд у складі об'єднаної палата Касаційного цивільного суду, пославшись на постанову Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, зробив висновки щодо застосування статті 246 Цивільного процесуального кодексу України (є аналогічною статті 221 ГПК України; ці норми однаково регулюють порядок подання доказів розміру понесених судових витрат, зокрема, в разі пропуску встановленого строку (до закінчення судових дебатів у справі)) та наголосив:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Верховний Суд неодноразово посилався на вказані висновки (постанови від 25.09.2024 у справі № 910/1007/22, від 12.12.2024 у справі № 911/826/23, від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24, від 16.04.2025 у справі № 910/14752/23).
В даному випадку ТОВ "Три ДМ" не зверталося до Господарського суду Рівненської області із клопотанням про поновлення строку на подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правову допомогу.
Отже наведене вище свідчить про недотримання ТОВ "Три Дм" вимог ГПК України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, оскільки позивач ТОВ "Три Дм" до прийняття рішення у справі під час судових засідань у суді першої інстанції не заявляв попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які ним понесені і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, не заявляв клопотання про поновлення строку на подання таких доказів, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява ТОВ "Три Дм" про розподіл витрат та ухвалення додаткового судового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24) від 21.06.2025 не підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та порушення норм процесуального права.
У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" підлягає задоволенню, додаткове рішення Господарського суду Рiвненської областi від 07.07.2025 у справі № 918/749/24(918/1079/24) необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Три Дм" про розподіл витрат та ухвалення додаткового судового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24) від 23.06.2025.
Керуючись ст. 126, 129, 244, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" - задоволити.
Додаткове рішення Господарського суду Рiвненської областi від 07 липня 2025 року у справі № 918/749/24(918/1079/24) скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Три ДМ" від 21.06.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/749/24(918/1079/24).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Справу № 918/749/24(918/1079/24) повернути Господарському суду Рівненської області.
Повну постанову складено "22" серпня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.