Провадження № 33/821/307/25 Справа № 697/468/25 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Колісник Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
22 серпня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю особи, яка притягнута до адмінвідповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), представника потерпілого ОСОБА_2 - адвокатки Назаренко А.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 25.03.2025 р., якою відносно
ОСОБА_1 , який народився
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської обл., має
середню освіту, пенсіонера, є особою з інва-
лідністю II групи, одруженого, проживає
АДРЕСА_1 ,
закрите провадження у справі про адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, -
Суд першої інстанції в постанові вказав, що відповідно до протоколу про адмінправопорушення, 15.02.2025 р. о 12:10 год. в м. Каневі по вул. Героїв Дніпра, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Peugeot, перед виконанням маневру повороту ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, чим порушив п. 10.4 ПДР України за що передбачена адмінвідповідальність відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування рішення про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.4 ПДР України, відповідно до якого водій перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги або розворотом повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку - водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам; водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Фабула обвинувачення, за висновком суду, не містить обов'язкової ознаки об'єктивної сторони - зокрема: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм та причинний зв'язок між таким порушенням та його наслідками. Дані схеми місця ДТП є неповними та не забезпечують можливості встановити розміщення смуг для руху та яке положення на проїжджій частині відносно смуг руху під час керування автомобілем Peugeot перед виконанням маневру повороту ліворуч зайняв ОСОБА_1 . Крім того, на схемі місця ДТП напрямок руху транспортного засобу Peugeot під керуванням ОСОБА_1 зображено паралельно до іншого транспортного засобу Nissan під керуванням ОСОБА_2 , без будь-якої її зміни, через що неможливо встановити, на якій самі ділянці проїзної частини автомобіль Peugeot змінив напрямок руху чи здійснив перестроювання. Вказане унеможливлює поза розумним сумнівом встановити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п. 10.4 ПДР України.
Відсутність обов'язкової інформації в схемі ДТП позбавила суд можливості встановити дійсні обставини справи та вину особи поза розумним сумнівом.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на оскарження судового рішення, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Клопотання про поновлення пропущеного строку обґрунтовує тим, що про розгляд справи відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції його, потерпілого ОСОБА_2 , не повідомляв, справу розглянуто без його участі. Про ухвалення оскаржуваної постанови потерпілий дізнався з отриманого листа ПАТ «Страхова група «ТАС», яке повідомило про необхідність повернення страхових виплат. 21.04.2025 р. він звернувся до Канівського міськрайсуду Черкаської обл. та отримав копію рішення, а тому пропустив строк на оскарження з поважних причин.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що факт скоєння ОСОБА_1 адмінправопорушення підтверджується наявними в матеріалах доказами, які є належними та допустимими, протокол про адмінправопорушення складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адмінправопорушення ЕПР 1 від 15.02.2025 р., водій ОСОБА_1 15.02.2025 р. о 12:10 год. в м. Каневі по вул. Героїв Дніпра, 1, керуючи автомобілем Peugeot перед виконанням маневру повороту ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, чим порушив п. 10.4 ПДР України - порушення правил повороту праворуч та ліворуч, за що передбачена адмінвідповідальність відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Водій ОСОБА_1 виїхав зі стоянки та стояв на своєму авто паралельно смузі руху, а він, ОСОБА_2 , рухався по своїй смузі руху та не змінював напрямку руху, а ОСОБА_1 раптово почав рух намагаючись повернути ліворуч та допустив зіткнення. Звертає увагу суду, що дії ОСОБА_1 полягали саме в порушенні п. 10.4 ПДР України і в провину йому ставилося саме порушення правил повороту. Судом не встановлено жодних обставин, які б спростовували допущене ОСОБА_1 порушення п. 10.4 ПДР України.
В своїй постанові суд зазначив, що фабула обвинувачення не містить обов'язкової ознаки об'єктивної сторони - зокрема: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм та причинний зв'язок між таким порушенням та його наслідками, але це не спростовує вини ОСОБА_1 , оскільки наслідки пошкодження транспортних засобів відображені в таблиці, що міститься на зворотній стороні схеми ДТП, визнані самим ОСОБА_1 , доводяться іншими матеріалами справи та зафіксовані страховою компанією. Жодним нормативно правовим актом не передбачено зазначення пошкоджень транспортних засобів в протоколі про адмінправопорушення, оскільки зазначені пошкодження зазначаються саме у схемі місця ДТП.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адмінправопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адмінвідповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення потерпілого ОСОБА_2 про розгляд справи про адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , копія рішення суду потерпілому також не направлялося. В матеріалах справи (а. пр. 14) є заява потерпілого ОСОБА_2 про видачу копії рішення суду від 25.03.2025 р. стосовно ОСОБА_1 , датована 21.04.2025 р., наявна розписка ОСОБА_2 про отримання копії постанови 21.04.2025 р. (а. пр. 18) та 29.04.2025 р. апеляційну скаргу було здано на пошту, тому апеляційний суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк на апеляційне оскарження.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представниці потерпілого ОСОБА_2 - адвокатки Назаренко А.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її, правопорушника ОСОБА_1 який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Згідно п. 10. 4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов до неправильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 10.4 ПДР України та складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд встановив, що 15.02.2025 р. о 12:10 год. в м. Каневі по вул. Героїв Дніпра, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Peugeot 405, р/номер НОМЕР_1 , перед виконанням маневру повороту ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, чим порушив вимоги п. 10.4 ПДР України, та допустив зіткнення з автомобілем Nissan Tiida, р/номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим скоїв адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті апеляційної скарги.
Згідно первинних пояснень водія ОСОБА_1 , наданих після ДТП, 15.02.2025 р. о 13:10 год. в м. Каніві по вул. Г. Дніпра він керував автомобілем Peugeot 405, р/номер НОМЕР_1 ,
перед перехрестям з вул. О. Кошового він зупинився перед поворотом ліворуч, увімкнув лівий покажчик повороту, пропустив автомобілі, які рухалися в зустрічному напрямку, та почав виконувати маневр повороту ліворуч і в цей момент відбулося зіткнення з автомобілем Nissan Tiida, р/номер НОМЕР_2 , водій якого хотів об'їхати його автомобіль з лівої сторони (а. пр. 5).
Згідно первинних пояснень потерпілого ОСОБА_2 , наданих після ДТП, 15.02.2025 р. о 13:10 год. в м. Каніві по вул. Г. Дніпра він керував автомобілем Nissan Tiida, р/номер НОМЕР_2 , зі швидкістю приблизно 40 км/год, попереду перед перехрестям з вул. О. Кошового помітив автомобіль Peugeot 405, р/номер НОМЕР_1 , який стояв ближче до парковки, не рухався із включеним лівим поворотом. Він вирішив, що водій планує рушити з місця, тому він зменшив швидкість руху, взяв лівіше та коли доїхав до перехрестя, водій Peugeot 405 різко почав рух та почав виконувати маневр повороту не зайнявши крайнє ліве положення, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів (а. пр. 7).
Ці обставини, встановлені працівниками поліції на час огляду, в повній мірі відображені на схемі ДТП та відповідають поясненням водіям, істотних суперечок під час апеляційного перегляду не було встановлено.
Згідно ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адмінправопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
ОСОБА_1 ознайомився з протоколом про адмінправопорушення, на момент складення зазначеного протоколу був згоден з ним, але в судовому засіданні суду першої інстанції заперечував свою вину, хоча винуватість останнього у вчиненні адмінправопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР 1 № 247777 від 15.02.2025 р. (а. пр. 1); схемою місця ДТП, з якою ознайомлені обидва водія, зауваження або заперечення відсутні, схема підписана водіями власноруч (а. пр. 3); поясненнями водія ОСОБА_2 (а. пр. 4); поясненнями водія ОСОБА_1 (а. пр. 5); фотографіями з місця ДТП ( а. пр. 28-33), рапортом працівника поліції (а. пр. 2).
Адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, за своїм змістом характеризується підвищеною суспільною небезпекою, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів. ОСОБА_1 допустив грубе порушення ПДР України, внаслідок чого відбулося ДТП, в результаті якого були пошкоджені транспортні засоби.
Підставою для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв'язку із настанням наслідків.
Причиною ДТП стало не виконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.4 ПДР України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів. При цьому пошкодження таких засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення правил дорожнього руху.
Наявні у справі докази в їх сукупності свідчать про те, що саме водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.4 ПДР України, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП. Стосовно висновків суду першої інстанції про відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , тому що до протоколу не надано достатніх та безсторонніх доказів, які дозволяють зробити висновок про доведеність факту вчинення ним правопорушення, то апеляційний суд наголошує, що такий висновок не ґрунтується на вимогах закону.
Суд першої інстанції в постанові вказав, що дані схеми місця ДТП є неповними та не забезпечують можливості встановити розміщення смуг для руху та яке положення на проїжджій частині відносно смуг руху під час керування автомобілем Peugeot 405 перед виконанням маневру повороту ліворуч зайняв ОСОБА_1 . Крім того, на схемі місця ДТП напрямок руху транспортного засобу Peugeot 405 під керуванням ОСОБА_1 зображено паралельно до іншого транспортного засобу Nissan Tiida під керуванням ОСОБА_2 , без будь-якої її зміни, через що неможливо встановити, на якій саме ділянці проїзної частини автомобіль Peugeot 405 змінив напрямок руху чи здійснив перестроювання. Вказане унеможливлює поза розумним сумнівом встановити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п. 10.4 ПДР України. Відсутність обов'язкової інформації в схемі дорожньо-транспортної пригоди позбавила суд можливості встановити дійсні обставини справи та вину особи поза розумним сумнівом.
Але такі висновки не ґрунтуються на матеріалах справи, тому що суд першої інстанції взагалі не дав ніякої оцінки поясненням другого учасника ДТП - ОСОБА_2 , які істотно відрізняються від встановлених судом обставин ДТП та дій водіїв, в яких вбачається обоюдне порушення ПДР України.
Також, на переконання апеляційного суду, схема ДТП, на якій працівник поліції відобразив положення автомобілів, яке вони займали безпосередньо на час огляду, та не повинен був описувати рух автомобілів до початку огляду місця ДТП, та інформація, яка відображена на схемі ДТП, відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регулюють відповідні відносини та цілком достатня для прийняття рішення апеляційним судом.
Таким чином, ДТП сталося внаслідок того, що водій ОСОБА_1 повинен був перед поворотом ліворуч зайняти відповідне ліве крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою, але він не виконав вимоги п. 10.4 ПДР України, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження.
З урахуванням викладеного, перевіривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши наявні у справі докази, виходячи із засад, закріплених у ст. 7 КУпАП, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. ст. 245 та 252 КУпАП, неправильно встановив фактичні обставини справи і дійшов помилкового висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення вимог п. 10.4 ПДР України та склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке зазначене у протоколі про адмінправопорушення.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині, тому що надані у справі докази в їх сукупності об'єктивно є достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин, у апеляційного суду наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та, відповідно до приписів п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, прийняття нової постанови, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адмінправопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, а саме трьохмісячного строку накладення стягнення, а апеляція потерпілого підлягає частковому задоволенню.
Стосовно доводів суду, що фабула обвинувачення у протоколі не містить обов'язкової ознаки об'єктивної сторони - зокрема: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг і т.п. чи іншого майна внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм та причинний зв'язок між таким порушенням та його наслідками, то апеляційний суд вважає, що оскільки в схемі ДТП, поясненнях водіїв вказано про пошкодження автомобілів саме внаслідок ДТП, то суд першої інстанції повинен був врахувати це та надати органу поліції можливість виправити ці недоліки, які самі по собі не можуть бути підставою для закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити потерпілому ОСОБА_2 строк на оскарження постанови Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 25.03.2025 р.
Постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 25.03.2025 р., якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі ст. 38 КУпАП провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А. В.