справа № 691/1260/21
провадження № 1-кп/691/96/25
20 серпня 2025 рокум.Городище
Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду заяву обвинуваченої про відвід судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
встановила:
У провадженні суду перебуває вище вказане кримінальне провадження.
Обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні заявила відвід судді ОСОБА_3 та подала відповідну заяву, посилаючись на те, що до складу колегії суддів у справі по її обвинуваченню включено суддю ОСОБА_3 , щодо якої у обвинуваченої наявні сумніви у її неупередженості під час розгляду справи. Так, у судді ОСОБА_3 перебувала на розгляді цивільна справа, у ході розгляду якої, суддею винесено неправомірне рішення, яким обвинувачену залишено без майна та житла.
Захисник ОСОБА_6 підтримав думку обвинуваченої, просив відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду даного кримінального провадження, оскільки суддя є упередженою відносно його підзахисної.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення заявленого відводу, вважає його безпідставним, не обґрунтованим та таким, що призводить до затягування строків розгляду кримінального провадження. Вважає, що ухвалене суддею ОСОБА_3 рішення у цивільній справі, з яким не згідна обвинувачена ОСОБА_7 , є підставою для його оскарження у апеляційному та касаційному порядку, а не підставою для відводу судді в кримінальному провадженні.
Потерпілий ОСОБА_8 підтримав думку прокурора.
Вислухавши учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ст. 75, 76 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його
неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
За правилами ч. 1, 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Статтею 56 вище указаного Закону визначено, що суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді.
Стандарт безсторонності та неупередженості ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість/безсторонність судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського Суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984). Об'єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій - це критерій суб'єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об'єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об'єктивно, справедливо. Об'єктивність судді має розглядатися у двох аспектах - як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем. Разом з тим при розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді.
Колегією суддів установлено, що у зв'язку зі звільненням у відставку судді Городищенського райсуду ОСОБА_9 , який входив до складу колегії суддів по
розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.02025, у складі колегії суддів замінено суддю ОСОБА_9 на суддю ОСОБА_3 .
Заявляючи відвід судді ОСОБА_3 , обвинуваченою ОСОБА_7 та її захисником ОСОБА_6 не надано жодного доказу, на підтвердження того, що суддя має упереджене ставлення до обвинуваченої. Незгода з ухваленим суддею ОСОБА_3 рішенням у цивільній справі, може бути предметом розгляду в апеляційному порядку, та не має відношення до кримінального провадження, що розглядається.
Колегія суддів вбачає, що доводи обвинуваченої ОСОБА_7 ґрунтуються лише на її особистому ставленні до судді ОСОБА_3 та незгода з ухваленим суддею рішенням в іншій справі не на користь обвинуваченої.
Також суддя ОСОБА_3 самовідводу не заявляла, що свідчить про те, що суддя вважає за можливе розглянути дане кримінальне провадження об'єктивно та неупереджено.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що заявлений обвинуваченою відвід судді ОСОБА_3 є надуманим і необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 75, 81 КПК України, колегія суддів
постановила:
У задоволені заяви обвинуваченої ОСОБА_7 про відвід судді Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2