“21» серпня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасника судового провадження:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 22 вересня 2025 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На думку апелянта, обвинувачення є недоведеним, а докази, якими мотивовано клопотання прокурора, не доводять існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
У суд першої інстанції надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів, яке у судовому засіданні підтримав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі, та у випадку доведення вини у вчиненні кримінальних правопорушень, обвинуваченому загрожує реальне позбавлення волі. Тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих йому злочинів, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує в разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, обвинувачений може переховуватися від суду.
На переконання суду першої інстанції, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам, які не зменшилися та продовжують існувати.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу.
Прокурор про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
На розгляді в Корабельному районному суді м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України КК України. Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , відносяться: за ч. 1 ст. 115КК України - до особливо тяжкого злочину, та за вчинення якого передбачено покарання у виді на строк від семи до п'ятнадцяти років; за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України - до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
23.07.2025 прокурор подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримав в судовому засіданні. В обґрунтування клопотання зазначено, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою спливає, однак ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому, залишаються та можуть зашкодити виконанню процесуальних обов'язків. Застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на думку прокурора, не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків обвинуваченого.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»). За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали. В поданій апеляційній скарзі обвинувачений висловлює незгоду із обвинуваченням, а також оспорює висновки суду в частині доведеності ризиків, які виправдовують його подальше тримання під вартою.
Проте, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення з наведених в апеляційній скарзі підстав.
З матеріалів, наданих апеляційному суду, вбачається, що наразі триває судовий розгляд кримінального провадження №12024152050000516 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Рішення про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 постановлено за наслідками розгляду клопотання прокурора, тобто в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України.
Хоча апелянт висловив доводи, з яких вбачається його незгода із обвинуваченням, проте колегія суддів зазначає, що на даному етапі судового розгляду апеляційний суд не вправі вирішувати питання щодо правової оцінки пред'явленого обвинувачення, оскільки не має законних на те підстав для дослідження будь-яких доказів по суті обвинувачення.
Що стосується наявності ризиків, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів погоджується з висновками суду, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На наявність встановлених ризиків вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто існує ризик переховування обвинуваченого від суду.
ОСОБА_5 не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, не має постійного місця роботи та стабільного джерела прибутку, що у сукупності свідчить про відсутність у нього чинників, які б утримували обвинуваченого від вчинення спроб переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 може вжити заходи до здійснення тиску на потерпілих та свідків з метою зміни ними показань на його користь, тобто продовжує існувати ризик можливого впливу на свідків та потерпілих у такому кримінальному провадженні.
Продовжує існувати ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 раніше судимий, обвинувачується у тяжкому та особливо тяжких злочинах, за місцем проживання характеризується посередньо.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів
Оскаржуване рішення про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином вмотивовано та постановлено у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що встановленим ризикам неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду.
Доводи апелянта про наявність підстав для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не заслуговують на увагу, зважаючи на ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, та з урахуванням встановлених ризиків.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам ч. 1 ст. 370 КПК України, є обґрунтованим, законним та вмотивованим. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1, 424, 532 КПК України,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7