22.07.2025 Справа № 469/229/24
2/469/112/25
22 липня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,
учасники справи і їх представники:
позивач ОСОБА_1 - не з"явився
представник позивача - адвокат Швець В.Ф. (в режимі відеоконференцзв"язку)
відповідач ОСОБА_2 - не з"явився
представник відповідача - адвокат Румянцев О.Г. (в режимі відеоконференцзв"язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
08 лютого 2024 року адвокат Слюсарчук Д.Д., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача на користь позивача у порядку регресу 511000,00 грн., посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17 липня 2022 року, з вини відповідача було завдано матеріальну шкоду власниці транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , на користь якої рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 10 квітня 2023 року з позивача ОСОБА_1 як власника джерела підвищеної небезпеки стягнуто матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 511000,00 грн. На виконання рішення суду позивач відшкодував ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду.
Оскільки у постанові Арцизького районного суду Одеської області від 03 серпня 2022 року у справі № 492/656/22 встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а також факт його протиправної поведінки, як заподіювача шкоди, що є умовою для відповідальності за пошкодження майна, 511000,00 грн. підлягають стягненню в порядку регресу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
08 березня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача адвокат Швець В.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що відповідач винен у вчиненні ДТП, що підтверджено постановою про адміністративне правопорушення та рішеннями суду у цивільних справах, які набрали законної сили, а тому зобов"язаний відшкодувати завдану шкоду. На виконання рішення Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 сплатив кошти ОСОБА_3 , так як ОСОБА_2 дійсно використовував належний ОСОБА_1 транспортний засіб для вантажних перевезень.
Представник відповідача адвокат Румянцев О.Г. у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що потерпіла повинна була звертатися за стягненням шкоди до ОСОБА_2 , проте заявила такі вимоги до ОСОБА_1 , тому рішення суду за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 не грунтується на нормах законодавства і свідчить про домовленість вказаних осіб між собою з метою отримання ОСОБА_3 подвійного відшкодування, так як вона не позбавлена можливості заявити вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди, і суд такий позов задовольнить, так як ОСОБА_2 є винною особою; суд у справі за позовом ОСОБА_3 не врахував, що належний їй транспортний засіб є фізично знищеним, а тому визначений рішенням Приморського районного суду міста Одеси розмір шкоди є неправильним.
У наданих до суду письмових поясненнях щодо позову представник відповідача ОСОБА_4 зазначав, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 встановлено, зокрема, відсутність доказів того, що ОСОБА_2 на час настання пригоди був працівником ОСОБА_1 , перебував з ним у трудових відносинах чи відносинах з підряду, тому сторона відповідача звільнена від доказування зазначених обставин, оскільки вони встановлені судовим рішенням. Хоча ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, але у момент ДТП ним не володів, отже, обов'язку з відшкодування заподіяної ОСОБА_2 шкоди у ОСОБА_1 не було, але замість оскарження рішення суду позивач добровільно його виконав в той же день. ОСОБА_2 є зобов'язаною особою з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки в момент вчинення ДТП саме він на правовій підставі зі згоди власника володів транспортним засобом, тому вважає, що Приморський районний суд міста Одеси повинен був відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , у зв'язку із чим ОСОБА_2 подана апеляційна скарга на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року. Крім того, судом у рішенні у справі № 522/15043/22 не враховано повністю зміст застосованих висновків Верховного Суду. З огляду на наведене вище вважав поведінку позивача недоробросовісною.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.
Оскільки інтереси сторін у судовому засіданні представляли їх представники, за відсутності потреби отримання особистих пояснень сторін суд відповідно до вимог ст.223 ЦПК України постановив розглядати справу за їх відсутності.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Арцизького районного суду Одеської області від 03 серпня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме у тому, що він 17 липня 2022 року о 10.53 год., керуючи транспортним засобом "DAFXF95.480", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом BOLGAN L 4047-EUR, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по автомобільній дорозі Одеса-Рені 180 км, відволікся від керування, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався у зустрічному напрямку, чим порушив п.п.2.3.б, 11.2 Правил дорожнього руху України. У результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.17-19).
Виходячи з викладеного, оскільки постановою Арцизького районного суду Одеської області від 03 серпня 2022 року встановлено, що саме через винні дії відповідача ОСОБА_2 сталася ДТП, що не заперечується представником відповідача, зазначені обставини не підлягають доказуванню у цій справі на підставі ч.6 ст.82 ЦПК України.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року у справі № 522/15043/22 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 51100,00 грн. (а.с.20-23).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника адвоката Румянцева О.Г. відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123861342).
Таким чином, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року у справі № 522/15043/22 набрало законної сили.
З акту приймання передачі грошових коштів від 10 квітня 2023 року вбачається, що на виконання умов рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/15043/22 від 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 кошти в сумі 511000,00 грн. (а.с.25).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 10 квітня 2023 року у справі № 522/15043/22 встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу "DAFXF95.480", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля МАN TGX 18.440 держ. номер НОМЕР_1 , визначається такій, що дорівнює ринковій вартості досліджуваного ТЗ на дату події без врахування отримані в ДТП 17 липня 2022 року пошкодження і складає 903 390 грн., страховою компанією було виплачено відшкодування у загальному розмірі 229000 грн.
Пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення віднесена до основних засад судочинства.
Судове рішення є обов'язковим до виконання (ч.1 ст.129-1 Конституції України).
Законність рішення Приморського районного суду м.Одеси від 10 квітня 2023 року у справі № 522/15043/22 відповідно до ЦПК України може бути оскаржена у апеляційному та касаційному порядку і не може бути предметом розгляду у цій справі.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що зазначене рішення набуло законної сили, суд не бере до уваги посилання представника відповідача адвоката Румянцева О.Г. на неправильність висновків суду під час ухвалення зазначеного рішення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, яка зазнала збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так як заподіяна власнику автомобіля МАN TGX 18.440, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 майнова шкода є наслідком неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 , він зобов"язаний відшкодувати її у повному обсязі, розмір якого встановлений рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 10 квітня 2023 року у справі № 522/15043/22.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки позивачем, як власником транспортного засобу, здійснено відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної діями відповідача, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання представника відповідача на існування домовленості між позивачем та ОСОБА_3 носять характер припущення та не підтверджені під час розгляду справи; факт виконання позивачем рішення Приморського районного суду м.Одеси, за відсутності доказів існування такої домовленості, свідчить про дотримання позивачем Конституції та законів України, а не про його неправомірну поведінку.
Суд зважає на те, що відповідач входив до складу учасників справи № 522/15043/22, та мав можливість, реалізувавши відповідні права, надавати свої пояснення, докази, оскаржувати рішення суду у вказаній справі.
Таким же припущенням є і посилання представника відповідача на можливе подвійне стягнення шкоди у разі заявлення до відповідача відповідних вимог ОСОБА_3 , оскільки для запобігання цьому існують правові норми, передбачені п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України.
На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 5110,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) у порядку регресу 511000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір на користь держави 5110,00 грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 01 серпня 2025 року.
Суддя: