Справа № 299/334/23
Іменем України
29 липня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Джуга С. Д., Собослой Г. Г.
з участю секретаря Гусоньки З. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Виноградівського районного суду від 26 червня 2023 року, ухвалене суддею Кашуба А. В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотримані за життя пенсійні виплати, -
В січні 2023 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотримані за життя пенсійні виплати.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою та проживає в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на обліку в управлінні ПФУ у Володарському районі Донецької області, тимчасово окупованій території і не могла фізично її покинути.
З 01 червня 2018 року виплату пенсії було призупинено, оскільки бабуся не пройшла верифікацію відомостей. Згідно листа управління ПФУ бабусі нараховувалася, але не виплачувалася пенсія в розмірі 124 024, 60 грн. за період з 25.05.2019 р. по 30.11.2021 р. (при цьому період з 01.06.2018 р. по 25.05.2019 р. залишився у повітрі).
Після смерті бабусі позивачка розпочала процедуру прийняття спадщини. Згідно заповіту від 02.06.2007 року все своє майно бабуся заповіла внучці (позивачці) ОСОБА_1
28 квітня 2022 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стойка С. М. для відкриття спадкової справи. Після цього нотаріус здійснив усі необхідні запити щодо прийняття у спадщину всієї суми нарахованої, але не виплаченої пенсії та отримав відповідь управління ПФУ від 14.06.2022 р. про те, що сума пенсії становить тільки 124 024, 60 грн. З приводу цієї суми приватним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину. Однак, коли позивачка звернулася до управління ПФУ із відповідним свідоцтвом про право на спадщину, то відповідач зменшив розмір належних пенсійних виплат до суми 108 363, 45 грн. Позивачка не погоджується з цим та вважає, що має право на спадкування усіх пенсійних виплат за увесь період з 01.06.2018 р. по 30.11.2021 р. і даний період не може бути обмежений трьома роками звернення до органів пенсійного фонду. З огляду на це, позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті бабусі недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01.06.2018 р. по 30.11.2021 р. та стягнути з відповідача недоотримані за життя пенсійні виплати в розмірі 173 634, 42 грн. (а.с.1-6).
Рішенням Виноградівського районного суду 26 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01.06.2018 р. по 30.11.2021 р.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотримані за життя ОСОБА_2 пенсійні виплати за період з 01.06.2018 р. по 30.11.2021 р. в розмірі 173 634, 42 грн.
Вирішено питання про судові витрати (а.с.98-104).
На це рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подали апеляційну скаргу. Зазначають, що ОСОБА_2 зупинено виплату пенсії з 01.06.2018 року. За поновленням виплати пенсії остання не зверталася. Сума недоотриманої пенсії в розмірі 108 363, 45 грн. за період з 16.10.2019 р. по 30.11.2021 р. обліковується в Головному управління ПФУ в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого Порядку виплати ипенсій, не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам. Оскільки пенсія після припинення її виплати не нараховувалася для виплати ОСОБА_2 , то така не може бути нарахована й виплачена також і позивачці ОСОБА_1 , що повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у своїх постановах від 26 лютого 2020 року (справа № 243/2404/19) та від 16 грудня 2020 року (справа № 428/12730/19). Крім того, прийняття певного рішення про виплату чи відмову у виплаті пенсії належить до дискреційних повноважень відповідача, втручання до яких є недопустимим. У зв'язку з цим апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необґрунтоване, а в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.107-114).
У судове засідання в апеляційній інстанції учасники справи не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду належним чином.
Від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд справи без її участі.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є спадкоємницею померлої ОСОБА_2 , а отже має право на пенсійні виплати, які остання недоотримала за час свого життя.
Такі висновки місцевого суду є помилковими, зроблені без належного з'ясування усіх обставин справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення по суті позовних вимог (п.1, 4ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 N? 254 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України від 15.04.2014 N? 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 N?637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення (поновлення) виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам» здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою згідно з Порядком оформленням і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі-довідка), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 N?509 (далі - Порядок N?509).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року N? 788 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова) у разі надходження до Пенсійного фонду України або до його територіальних органів інформації від Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Національної поліції, Державної міграційної служби, Міністерства фінансів, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що особа повернулась до покинутого місця постійного проживання, або особою подано документи, що містять недостовірні відомості для призначення (відновлення, продовження виплати) пенсії, виплата пенсії продовжується після особистого звернення особи, проходження ідентифікації у порядку, визначеному в абзаці четвертому цього пункту, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та за відсутності підстав, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 12 Закону України від 20.10.2014 N? 1706 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно положень ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року N? 1706 (далі закон 1706), підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, зокрема, є повернення до покинутого місця постійного проживання або подання завідомо недостовірних відомостей.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку, як одержувач пенсії за віком та мала статус внутрішньо переміщеної особи з 2014 року. Виплату пенсії ОСОБА_2 зупинено з 01.06.2018 згідно зі ст. 12 Закону № 1706. За поновленням виплати пенсії ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України не зверталась.
До Управління надійшов запит приватного нотаріуса Стойки Світлани Миколаївни від 26.05.2022 N? 111/01-16 щодо наявності пенсійних грошових сум на ім?я померлої ОСОБА_2 для оформлення спадкових прав спадкоємця.
При надані відповіді на запит нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії органи Пенсійного фонду України вказують розмір недоотриманих сум пенсій на дату формування довідки про суму недоотриманої пенсії та обов?язково зазначають, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати відповідно до свідоцтва про право на спадщину.
Листом від 14.06.2022 N? 0500-1518-8/41275 Управлінням було повідомило приватного нотаріуса про те, що недоотримана пенсія у зв?язку зі смертю, яка входить до спадщини ОСОБА_2 становить 124 024,60 грн.
Для надання відповіді на лист приватного нотаріуса уповноваженим органом Пенсійного фонду було проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв?язку зі смертю з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону N?1058 «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов?язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об?єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами: право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов?язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.
Так, у відповідності до статті 1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв?язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров?я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім?ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Підстави та порядок виплати недоотриманої пенсії у зв?язку зі смертю пенсіонера визначені статтею 52 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року N?1058 (далі - Закон N? 1058).
Частиною першою статті 52 Закону N? 1058 встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв?язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім?ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім?ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім?ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім?ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім?ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Подання та оформлення документів для виплати недоотриманої пенсії померлого, що увійшла до складу спадщини, регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року N? 22-1, (далі - Порядок N?22-1).
Пунктом 2.26 Порядку N? 22-1 визначено, що для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв?язку з відсутністю членів сім?ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадшини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв?язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Позивачка ОСОБА_1 ,, як спадкоємець, 17.10.2022 звернулась до відділу обслуговування громадян N?2 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та надала заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв?язку із смертю пенсіонера, свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Оскільки жодних відомостей чи належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку передбаченого ст. 46 Закону 1058 позивачкою не надано, розрахунок суми недоотриманої пенсії було здійснено з моменту подання заяви відповідно до норм чинного законодавства.
Сума недоотриманої пенсії 108 363.45 грн. за період з 16.10.2019 по 30.11.2021, що належала одержувачу ОСОБА_2 нарахована відповідно до статті 46 Закону N?1058 і обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 N?1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
У свою чергу відповідно до Порядку N?1165 пенсійні виплати за минулий період проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
3 огляду на положення статей 72, 73 Закону 1058, кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом N? 1058, забороняється.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України.
Згідно з положеннями пунктів 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов?язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Крім того, право на пенсію нерозривно пов?язане з особою пенсіонера, якому вона призначена, нарахована та виплачується.
Як встановлено ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов?язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Право на пенсію та інші соціальні виплати не входить до складу спадщини, адже має на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у соціальних та трудових відносинах.
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім?ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадшини.
Оскільки пенсія ОСОБА_2 після припинення її виплати не нараховувалась для виплати, тому вона не може бути нарахована та виплачена й позивачці.
Вищевикладене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 лютого 2020 року по справі N? 243/2404/19-ц, а також у постанові від 16 грудня 2020 року по справі N? 428/12730/19.
Більше того, відповідно до статті 58 Закону N?1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд здійснювати заходи віднесені до компетенції Пенсійного фонду України. Відповідно до норм чинного законодавства, органи Пенсійного фонду України наділені виключними дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб?єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у законах критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб?єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше буде порушено принцип розподілу влади.
Таким чином, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких с неприпустимим.
Слід зазначити, що розрахунок суми недоотриманої пенсії, яка не була нарахована ОСОБА_2 за її життя, входить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, тобто суд не вправі на підставі власних розрахунків, вийшовши за межі своєї компетенція, приймати рішення стосовно питань віднесених до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду.
Окремо слід також зазначити, що до складу спадкового майна входять лише нараховані, але не виплачені пенсійні виплати, а право на пенсійні виплати (яке не було реалізовано) відповідно до статті 1219 ЦК України до складу спадщини не входять.
З огляду на це, враховуючи вимоги закону щодо окремого порядку нарахування та виплати пенсії, в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п.1, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити.
Рішення Виноградівського районного суду від 26 червня 2023 року, - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотримані за життя пенсійні виплати - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 серпня 2025 року.
Головуючий:
Судді: