Справа № 442/6421/25
Провадження № 2-о/442/486/2025
"25" серпня 2025 р. м. Дрогобич
Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, за участю заінтересованої особи - Дрогобицької міської ради Львівської області, -
22.08.2025 заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить: встановити родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
Вирішуючи питання про відкриття провадження суддею встановлені обставини, які свідчать про невідповідність заяви вимогам цивільно-процесуального кодексу, виходячи з наступного.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175, 177, 297 ЦПК України.
Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Якщо в заяві не зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Крім цього, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів.
І тільки у разі наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
В даному ж випадку заявницею зазначено проте, що в її свідоцтві про народження її прізвище зазначена як ОСОБА_3 , прізвища батька та матері також вказано як ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження та смерті батька заявниці зазначено ОСОБА_4 . В той же час в заяві не вказано про неможливість отримання документів на підтвердження родинних відносин з батьком, зокрема, щодо отримання актових записів, на підставі яких було видано зазначені свідоцтва про народження чи смерті.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесення виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право.
У своїй заяві заявниця вказує про те, що зверталась до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав, проте їй було усно відмовлено. При цьому, вказані обставини не підтверджені, письмова відмова нотаріуса відсутня.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Пунктом 2.1. гл. 8 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
При цьому установлено, що заявником до заяви надано копію письмового доказу під назвою "свидетельство о рождении", який складено іноземною мовою. При цьому переклад його українською мовою відсутній, що позбавляє суд можливості оцінити його зміст
Також переклад має бути завіреним належним чином.
Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту, зокрема, прав та інтересів фізичних осіб. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що заявник, звертаючись до суду з відповідною заявою, з метою ефективного захисту своїх законних інтересів, зобов'язаний оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.
При цьому враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
За таких обставин дану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 297 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, за участю заінтересованої особи - Дрогобицької міської ради Львівської області - залишити без руху.
Запропонувати заявнику у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Роз'яснити заявнику, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута їй.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Головуюча-суддя Курус Р.І.