441/494/25 2/441/499/2025
13.08.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Яворської Н.І.
за участі секретаря судових засідань Цап І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -
14.03.2025 адвокат Гриньо М.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,3808 га, що розташована на території Бучалівської сільської ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її бабця ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 - мати ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 14.03.2012 та витягу про державну реєстрацію прав №33470751 від 14.03.2012 померлій ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ 4321, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №66 від 08.08.1996 померлому ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,3808 гектарів, що розташована на території с. Литовка Бучалівської сільської ради, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Відповідно до рішення Бучалівської сільської ради від 01 лютого 2019 року №344 «Про уточнення статусу і назви населеного пункту Литовка Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області», вирішено вживати термін «село Литовка» щодо населеного пункту, який в деяких офіційних документах зазначено як «хутір ОСОБА_5 » чи «село Катериничі вулиця Литовка» на підставі офіційно прийнятого і зафіксованого статусу населеного пункту та його назви в Державному класифікаторі об'єктів адміністративно-територіального устрою України, тобто село Катериничі було перейменовано на село Литовка. Згідно довідки виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №99 від 26.02.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 , разом з ним на день смерті була зареєстрована ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до довідки виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №98 від 26.02.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 , була зареєстрована одна. Згідно довідки виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №100 від 26.02.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - дочка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - зять; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - внук та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - внучка. За життя, а саме 18 квітня 2005 року, бабця позивачки ОСОБА_4 склала заповіт, який було посвідчено сільським головою Бучалівської сільської ради, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: все своє майно, де б воно не було і де б воно не знаходилось заповіла своїй дочці ОСОБА_2 . Крім цього, за життя, а саме 21 січня 2020 року мати позивачки ОСОБА_2 , склала заповіт, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Бучалівської сільської ради, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Звернувшись до державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної Шаравара В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в т.ч. через розбіжності в документах, що посвідчують родинні відносини із спадкодавцем. Оскільки через допущені механічні помилки в даті народження матері позивачки ОСОБА_2 , та по-батькові бабці « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 » позивачка ОСОБА_1 не може оформити спадкові права у нотаріуса, тому вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не має можливості в інший спосіб, окрім як в судовому порядку належним чином оформити свої права на спадщину, просив позов задовольнити.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, 19.05.2025 її представник - адвокат Гриньо М.І. подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належно, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_2 від 27 березня 2003 року та серії НОМЕР_3 від 03 березня 2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 27 травня 2024 року.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 14.03.2012 та витягу про державну реєстрацію прав №33470751 від 14.03.2012 померлій ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ 4321, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №66 від 08.08.1996, померлому ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,3808 гектарів, що розташована на території с.Литовка Бучалівської сільської ради, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до рішення Бучалівської сільської ради від 01 лютого 2019 року №344 «Про уточнення статусу і назви населеного пункту Литовка Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області», вирішено вживати термін «село Литовка» щодо населеного пункту, який в деяких офіційних документах зазначено як «хутір ОСОБА_5 » чи «село Катериничі вулиця Литовка» на підставі офіційно прийнятого і зафіксованого статусу населеного пункту та його назви в Державному класифікаторі об'єктів адміністративно-територіального устрою України, тобто село Катериничі було перейменовано на село Литовка.
Згідно довідки виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №99 від 26.02.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 , разом з ним на день смерті була зареєстрована ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №98 від 26.02.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 , була зареєстрована одна.
Згідно довідки виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №100 від 26.02.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом із нею на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - дочка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - зять; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - внук та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - внучка.
За життя, а саме 18 квітня 2005 року, ОСОБА_4 склала заповіт, який було посвідчено сільським головою Бучалівської сільської ради, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: все своє майно, де б воно не було і де б воно не знаходилось заповіла своїй дочці ОСОБА_2 .
Крім цього, за життя, а саме 21 січня 2020 року ОСОБА_2 , склала заповіт, який було посвідчено секретарем виконавчого комітету Бучалівської сільської ради, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Звернувшись до державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної Шаравара В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивачці було повідомлено, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 21 січня 2020 року Бучалівською сільською радою Городоцького району Львівської області за реєстровим №01, на житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,3810 га, що розташована на території с. Литовка Бучалівської сільської ради Львівської області, передану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, належні померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,3808 га, що розташована на території с. Литовка Бучалівської сільської ради Львівської області, передану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , спадкоємцем до якого була його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 4321, виданого 08 серпня 1996 року Бучалівською сільською радою Городоцького району Львівської області, від імені якої 18 квітня 2005 року Бучалівською сільською радою Городоцького району Львівської області посвідчено заповіт за реєстровим № 36, в якому ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_2 , видати неможливо, оскільки згідно пункту 4.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року та зареєстрованого 22.02.2012 за № 282/20595: «Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин». У поданих документах, щодо видачі свідоцтв про право на спадщину на майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , є такі розбіжності: у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , виданому 27 травня 2024 року Комарнівською міською радою Львівського району Львівської області та у Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00145623660 від 29 жовтня 2024 року мати позивачки записана « ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_14 »; у Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_11 № 00009676420 від 29.10.2024 року мама вказана « ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_15 ». Крім цього, у поданих документах щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,3808 га, що розташована на території с.Литовка Бучалівської сільської ради Львівської області, передану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , спадкоємцем до якого була його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав є такі розбіжності: у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 , виданому 03 березня 2014 року виконавчим комітетом Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області та Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00115657662 від 09 січня 2025 року бабуся позивачки записана « ОСОБА_4 »; у Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження померлої ОСОБА_2 № 00038715626 від 09.01.2025 року мама вказана « ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , а мати записана ОСОБА_13 ; та у Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00065918647 від 09 січня 2025 року померла ОСОБА_4 записана ОСОБА_14 .
Отже, через допущені помилки в даті народження матері позивачки ОСОБА_2 , та по-батькові бабці « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 » позивачка ОСОБА_1 не може оформити спадщину у нотаріуса.
Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджується свідоцтвом про народження і укладення шлюбу позивачки серії НОМЕР_5 від 19.12.1970 і серії НОМЕР_6 від 2.09.1989 та свідоцтвом про народження і одруження її матері ОСОБА_15 серії НОМЕР_7 від 30.08.1961 і серії НОМЕР_8 , із яких вбачається, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та довідкою виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №100 від 26.02.2005, із якої також видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 30.08.1961 із якого вбачається, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою ОСОБА_4 та копією заповіту від 18.04.2005, посвідченим сільським головою Бучалівської сільської ради із якого вбачається, що ОСОБА_4 все своє майно де б воно не було і де б не знаходилось заповіла своїй дочці ОСОБА_2 .
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися безпосередньо до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
У відповідності до п.5 ч. 2 ст. 293, п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі факту родинних відносин між фізичними особами.
У відповідності до вимог ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно до Постанови Пленму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців.
Згідно ст.ст. 524, 525 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
За вимогами ч.1 ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Разом із тим, відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами ст.ст.1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За положеннями ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на день її смерті була зареєстрована і постійно проживала разом із нею в житловому будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області №100 від 26.02.2025 року, протягом встановленого законом строку від спадщини не відмовлялася.
Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендували на спадкове майно не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин і досліджені судом під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Оскільки при зверненні із позовом до суду із двома вимогами майнового характеру позивачкою недоплачено 1211 грн. 20 коп. судового збору, такий слід стягнути з неї в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
позов задовольнити.
Встановити факт родинних відносин і зокрема, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,3808 гектарів, що розташована на території с.Литовка (Бучалівської сільської ради) для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства і згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ 4321, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №66 від 08.08.1996 належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Яворська Н.І.