Справа № 308/11784/25
25 серпня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,
ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2025 позовну заяву позивача ОСОБА_1 в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства - залишено без руху.
22.08.2025 через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову, яку мотивовано тим, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться справа №308/11784/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства. Предметом спору по даній справі є встановлення факту батьківства ОСОБА_2 над трьома неповнолітніми дітьми, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . У зв'язку з тим, що 13 серпня 2025 року ОСОБА_2 був мобілізований для несення служби під час військового стану ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_1 з розташуванням в АДРЕСА_1 , зокрема до НОМЕР_5 навчального центру Збройних Сил України, при цьому маючи фактичну підставу для відстрочки на підставі пункту 3 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Оскільки, перебуваючи «у цивільному житті» не будучи військовим, ОСОБА_2 виконував всі функції та обов'язки батька: виховував дітей, проводив з ними дозвілля, забезпечував сім'ю, не було необхідності у встановленні факту батьківства, оскільки діти називали його батьком. Так як, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 є мобілізованим для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , а потім передислокований до ВЧ НОМЕР_6 , то звернулись до суду для встановлення факту батьківства та законного оформлення відстрочки від призову під час мобілізації та має переживання, то ОСОБА_2 буде відправлений на лінію фронту до прийняття рішення суду про встановлення факту батьківства і вже не повернеться звідти. Також ОСОБА_2 повідомив, що його передислокували і зараз він знаходиться у військовій частині НОМЕР_7 в АДРЕСА_2 . Одним із доказів щодо підтвердження факту батьківства та родинних зв'язків між особами с проведення ДНК експертизи, клопотання про необхідність проведення якої також буде подано. У разі невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити чи зробити неможливим відібрання взірців біологічного матеріалу від відповідача для проведення судово-молекулярної генетичної експертизи для встановлення батьківства відповідача та в результаті унеможливить виконання рішення суду по суті. Тому вважає, що необхідно подати до суду цю заяву про забезпечення позову, а саме заборонити ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_7 чи будь-якому іншому військовому підрозділу відправляти, відсилати, відряджати солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на лінію фронту до прийняття рішення судом в даній справі по суті.
На підставі наведеного просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити військовій частині НОМЕР_1 з розташуванням у АДРЕСА_1 , військовій частині НОМЕР_7 або будь-якому іншому військовому підрозділу відсилати / відряджати / відправляти солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для виконання завдань на лінію фронту до прийняття рішення судом в даній справі по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
В силу положень ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову, яку подано до відкриття провадження у справі.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимогами статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову шляхом:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів заявника, які гарантують за результатами вирішення справи реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Крім цього, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам (ч. 3 ст. 151 ЦПК України), а також мають бути безпосередньо пов'язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заява позивачки спрямована на вжиття заходів, що впливають на подальше проходження військової служби відповідачем, шляхом встановлення заборони військовій частині або іншому військовому підрозділу відправляти відповідача на лінію фронту.
Суд зазначає, що забезпечення позову, про яке просить позивач, - не відповідає вимогам адекватності в розумінні ЦПК України.
Адекватність такого заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Суд роз'яснює позивачу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів, які повинні запобігти можливим обставинам, що може істотно ускладнити чи унеможливити саме виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.149 ЦПК України).
Заявник посилається на ті обставини, що 13 серпня 2025 року ОСОБА_2 було мобілізовано для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , а потім передислоковано до ВЧ НОМЕР_6 , позивачка звернулися до суду для встановлення факту батьківства та законного оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки мають переживання, що ОСОБА_2 буде відправлений на лінію фронту до прийняття рішення суду про встановлення факту батьківства і вже не повернеться звідти.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси позивача, права якого можуть бути порушені у зв'язку із незастосуванням відповідних заходів.
В даному випадку, суд вважає, що незастосування заходів забезпечення позову в тому вигляді, які вони зазначені в резолютивній частині заяви позивача про забезпечення позову (з урахуванням предмету позову), ніяким чином не відповідають змісту та меті заходів забезпеченню позову, встановлених ЦПК України.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує заявника у праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч.2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда