Справа № 397/1112/24
н/п : 1-кп/397/86/25
20.08.2025 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого- судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Олександрівка клопотання представника потерпілої про доповнення судового розгляду по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2024 року № 12024120000000702, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,суд
В провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
До початку судового засідання представником потерпілої ОСОБА_4 подано клопотання про доповнення судового розгляду, яке обгрунтовано тим, що покази обвинуваченої ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні суттєво відрізняються від наданих показів під час судового розгляду, тому з метою спростування показів обвинуваченої, доведення її неправдивості просить суд витребувати у прокурора та дослідити в судовому засіданні протокол допиту ОСОБА_7 від 25.06.2024 року в якості свідка та відеозапис; дослідити в судовому засіданні протокол допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваної від 06.08.2024 та відеозапис; допитати додатково потерпілу ОСОБА_8 щодо посткримінальної поведінки обвинуваченої; за наявності письмової згоди обвинуваченої ОСОБА_5 допитати в якості свідка її захисника ОСОБА_9 .
Представник потерпілої в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, надала до суду клопотання про про те, що немає можливості за сімейними обставинами взяти участь в судовому засіданні, клопотання свого представника підтримала та просила задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вимоги представника потерпілої зазначені в клопотанні є недоцільними, оскільки їх задоволення призведе до затягування розгляду справи по суті. Також зазначив, що протокол допиту ОСОБА_5 від 25.06.2024 року до суду в якості доказів не надавався, оскільки нормами КПК передбачено безпосереднє дослідження судом доказів в процесі судового розгляду, тому витребування протоколу допиту обвинуваченої в якості свідка є необгрунтованим. Крім того, допит адвоката обвинуваченої не узгоджується з нормами КПК. Щодо додаткового допиту потерпілої зазначив, що потерпіла ОСОБА_8 допитувалася в судовому засіданні, крім того остання не позбавлена права висловити свою позицію в судових дебатах в тому числі і з урахуванням показів наданих обвинуваченою ОСОБА_5 , тому підстав для її повторного допиту немає.
Обвинувачена та захисник заперечували проти задоволення клопотання представника потерпілої. Обвинувачена ОСОБА_5 щодо протоколу допиту її як свідка, який просить витребувати представник потерпілої пояснила, що протокол не містить її показань, оскільки вона відмовилася їх надавати у відповідності до ст. 63 КУ, про всі обставини вчинення кримінального правопорушення надала покази безпосередньо в судовому засіданні.
Суд вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання представника потерпілої вважає що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно із загальними засадами кримінального провадження, а саме принципом диспозитивності, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
За змістом частин першої, другої та шостої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Під час кримінального провадження, функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на сторони кримінального провадження, а не на суд, який лише досліджує надані докази та сприяє сторонам в реалізації їхніх прав, у разі якщо буде доведено перед судом, що такі права були обмежені або порушені.
Відповідно до вимог ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
З огляду на викладене та те, що обвинувачена ОСОБА_5 надала суду покази безпосередньо в судовому засіданні, тому вимоги представника потерпілої про витребування та дослідження в судовому засіданні протоколу допиту обвинуваченої як свідка від 25.06.2025 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо дослідження протоколу допиту обвинуваченої ОСОБА_5 в якості підозрюваної від 06.08.2024 та відеозапису то суд зазначає, що протокол та відеозапис були досліджені безпосередньо судом у судовому засіданні 26.02.2025 року в якому також були присутні потерпіла та її представник. Будь-яких зауважень чи коментарів до досліджених матеріалів від потерпілої та її представника не надходило, що підтверджується технічним записом судового процесу. Отже, суд вважає що заявлене клопотання в цій частині є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Щодо допиту адвоката обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_9 в якості свідка за наявності письмової згоди обвинуваченої ОСОБА_5 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 п.1 ст. 65 КПК України Не можуть бути допитані як свідки захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника.
Згідно з ч.3 ст. 65 КПК України особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
З огляду на приписи ст. 65 КПК України захисник може бути звільнений від обов'язку зберігати професійну таємницю щодо відомостей, які йому довірила підзахисна під час здійснення ним функцій захисника. Разом з тим, представник потерпілої заявляє клопотання про допит адвоката для отримання відомостей які відносяться виключно до його професійної діяльності, зокрема, тактики захисту в конкретному кримінальному провадженні, надання порад обвинуваченій ОСОБА_5 , а не про відомості, які довірила обвинувачена адвокату.
Також суд зазначає, що предметом розгляду кримінального провадження є порушення ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Водночас, представник потерпілої не зазначив та не обгрунтував, які обставини може підтвердити чи спростувати ОСОБА_9 в якості свідка в межах кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 . А тому в задоволенні клопотання в цій частині суд також відмовляє.
Щодо повторного допиту потерпілої ОСОБА_8 то суд зазначає, що за положеннями ч. 2 ст. 353 КПК України допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.
Частиною чотирнадцятою статті 352 КПК України встановлено, що свідок (в даному випадку потерпілий) може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з'ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався.
Потерпіла ОСОБА_8 допитана у судовому засіданні, яке відбулось 26.02.2025, при цьому суд надавав можливість як стороні обвинувачення, так і стороні захисту поставити потерпілій запитання, не обмежуючи сторони кримінального провадження часом допиту. Після її допиту, ні потерпіла, ні сторони кримінального провадження не зверталися до суду з клопотанням про її повторний допит. Жодна зі сторін кримінального провадження не повідомляла суду про те, що потерпіла може повідомити нові обставини, щодо яких вона раніше не допитувалася, не встановлено таких обставин для повторного допиту потерпілої і судом. Не містяться такі обставини і у клопотанні представника потерпілої.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити що потерпіла ОСОБА_8 не позбавлена права та фактичної можливості виступити в судових дебатах, які не обмежуються часом та висловити свою позицію з урахуванням показів, наданих обвинуваченою ОСОБА_5 .
Щодо тверджень представника потерпілої про необхідність дослідження посткримінальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5 то суд вважає за необхідне зауважити, що в процесі судового розгляду судом допитані свідки, які були безпосередніми очевидцями кримінального правопорушення, допитана потерпіла та обвинувачена. Всі зазначені особи надали суду покази, в тому числі і щодо посткримінальної поведінки обвинуваченої, а сукупність зібраних доказів у своєму взаємозв'язку будуть оцінені судом при прийнятті відповідного процесуального рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 7,22,23,65,93,95,352,353 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 від 19.08.2025 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1