Справа № 216/6436/25
провадження 1-кс/216/2090/25
іменем України
14 серпня 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), -
13 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що слідчим суддею Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу 4 вересня 2024 року по справі № 214/4253/23 (провадження 1-кс/214/739/24) ухвалено рішення, яким зобов'язано слідчих відділення поліції № 4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області провести необхідні слідчі процесуальні дії відповідно задоволених клопотань та вказівок, встановивши строк для їх виконання - 3 (три) місяці з моменту отримання органом досудового розслідування даного рішення. Станом на 22 травня 2025 року ухвала Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 4 вересня 2024 року по справі № 214/4253/23 не виконана в повному обсязі, а саме - не проведені необхідні слідчі процесуальні дії відповідно задоволених клопотань та вказівок прокурора. 23 травня 2025 року вона звернулась до Криворізької центральної окружної прокуратури із заявою про вчинення злочину, передбаченому ст. 382 КК України. Керівником Криворізької центральної окружної прокуратури її заяву скеровано до Державного бюро розслідувань у м. Полтаві. 05 серпня 2025 року заявницею отримано відповідь від Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві від 15.06.2025 № О-3548/п-25/15-02-3- 3359/25, за змістом якого - відмовлено у внесені відомостей до ЄРДР посилаючись на ч. 1 ст. 2 КК України. Таким чином представники ДБР вважають що невиконання зазначеного рішення суду не є кримінальним правопорушенням, також не звернули увагу що досудове розслідування затягується та триває понад трьох років.
Також разом із скаргою, ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення строку на оскарження посилаючись на те, що відповідь від Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві від 15.06.2025 отримано заявницею лише 05 серпня 2025 року.
Дослідивши скаргу та клопотання про поновлення строку на подання скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст. 304 КПК України).
При цьому, слід зазначити, що при визначенні моменту вчинення бездіяльності, а у даному випадку невнесення відомостей до ЄРДР за заявою, є не дата отримання заявником відповіді від органу досудового розслідування, а дата вчинення бездіяльності, яка у цьому випадку настала через 24 години після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення..
У даному випадку, як видно з матеріалів скарги, заявник ОСОБА_2 звернулась до керівника Криворізької центральної окружної прокуратури із заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. 382 КК України 23 травня 2025 року, вказана заява отримана Криворізькою центральною окружною прокуратурою також 23 травня 2025 року, що підтверджується відтиском вхідного штампу, а тому кінцевим терміном для внесення відомостей до ЄРДР було 24.05.2025, отже, строк передбачений ст. 304 КПК України розпочинає свій відлік з 25.05.2025.
В той же час, заявниця звернувлась до слідчого судді зі скаргою лише 13 серпня 2025 року, тобто через два місяці після звернення з заявою про скоєння кримінального правопорушення.
Заявницею порушено питання про поновлення строку, в обґрунтування якого вона вказує, що їй до 05 серпня 2025 року не було відомо невнесення відомостей до ЄРДР. Однак такі доводи заявника слідчий суддя сприймає критично, так як з дня отримання підлягає оскарженню тільки процесуальне рішення, яке оформлене у формі постанови, а решта - протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності. Таким чином, саме відсутність інформації про внесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у встановлений ч. 1 ст. 214 КПК України строк є підставою для звернення до слідчого судді з відповідною скаргою. Також слідчий суддя зазначає, що обрахування строку оскарження бездіяльності заявником є помилковим, оскільки воно не ґрунтується на нормах КПК України, а очікування результатів розгляду заяви від 23 травня 2025 року та отримання відповіді від Державного бюро розслідувань у м. Полтаві області з цього приводу не є непереборною причиною, через яку ОСОБА_2 не мала би об'єктивної можливості подати відповідну скаргу у встановлений строк. При цьому, не звернення заявника зі скаргою на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у період із 25.05.2025 року по 13.08.2025 року обумовлене виключно її волею та жодним чином не пов'язане з дійсно істотними перешкодами/труднощами, які б об'єктивно унеможливили або ускладнили заявниці можливість своєчасно звернутися до суду зі скаргою, так як такі зі змісту скарги не випливають.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку для подання цієї скарги, слідчий суддя враховує, зокрема, що причини пропуску такого строку можуть вважатися поважними якщо вони безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено, об'єктивно та незалежно від волі особи, яка пропустила строк, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась зі скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
З урахуванням наведених положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зазначені заявником обґрунтування пропуску строку на звернення зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування слідчим суддею не можуть бути визнані поважними, оскільки наведені обставини не підтверджують поважності причин пропуску такого строку, та не є такими, які об'єктивно унеможливлювали її подання у визначений законом строк.
До клопотання про поновлення строку на подання скарги заявником не додано доказів на підтвердження неможливості звернутись до суду у межах встановленого ст.304 КПК України строку, не доведено, що пропуск встановленого законодавцем строку відбувся за поважних причин, які не залежали від його волі.
За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для поновлення строку, визначеного ст.304 КПК України, для подання скарги на бездіяльність органу досудового розслідування та приходить до висновку про відмову у його поновленні.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України і слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідча суддя, -
Відмовити ОСОБА_2 у поновлені строку для подання скарги.
Повернути ОСОБА_2 її скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Роз'яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, після усунення умов, визначених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання особою копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_3