22 серпня 2025 року м.Київ № 320/13028/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.07.2023 № 1336 про застереження ПАТ ЦЕНТРЕНЕРГО щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.07.2023 № 194-р про усунення порушення ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що оскаржувані постанова та розпорядження прийняті безпідставно з огляду на те, що містять лише перелік порушень без належного обґрунтування. Крім того, на переконання позивача, відповідачем не обґрунтувано і не доведено правомірність обраного ним розміру штрафних санкцій, що встановлені у спірній постанові та розпорядженні.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувана постанова є такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п'ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем самостійно були виправлені встановлені під час перевірки помилки до початку розгляду питання щодо відповідальності ліцензіата на засіданні НКРЕКП, у зв'язку з чим регулятором було правомірно застосовано застереження. В частині правомірності спірності розпорядження, НКРЕКП вказано, що вимоги оскаржуваного розпорядження було виконано товариством в повному обсязі.
Також, відповідач разом з відзивом на позовну заяву направив до суду клопотання з проханням розглядати справу у відкритому судовому засіданні з його участю.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Водночас, зміст клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Більш того, у клопотанні не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 308 (далі - Ліцензійні умови).
Період, який перевірявся в ході такої перевірки - з 01.01.2019 по 31.12.2022 р. Перевірка тривала з 30.05.2023 по 26.06.2023 р.
За результатами перевірки НКРЕКП був складений акт перевірки від 26 червня 2023 року № 289.
25.07.2023 року позивач отримав від відповідача постанову від 18.07.2023 № 1336 “Про застереження ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».
Спірною постановою № 1336 вирішено застерегти ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначаються Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ст.19 Закону № 1540-VIII НКРЕКП здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб'єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
Частиною 3 статті 22 Закону № 1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Враховуючи вищезазначене вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону про НКРЕКП, а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.
Висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та у справі № 640/10904/19 від 27.06.2023.
Пунктами 11-12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII передбачено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; та розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
Особливості здійснення державного контролю НКРЕКП на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг врегульовано статтею 19, 22 Закону про НКРЕКП та положеннями Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428).
Пунктом 4.2. Порядку № 428 передбачено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки з?ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки, з обов?язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, НКРЕКП має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до ліцензіата відповідальності, передбаченої законодавством.
Крім того, відповідно до пункту 10.1 Порядку № 428, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.
Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку № 428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.
Рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п?яти робочих днів з дня прийняття.
Таким чином, у Регулятора наявні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю), прийняття рішень про застосування санкцій, та прийняття рішень про усунення виявлених порушень.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Розпорядження НКРЕКП від 18.07.2023 № 194-р про усунення порушення ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії суд вказує про відсутність правових підстав для її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до Розпорядження №194-р Ліцензіат зобов?язаний у термін до 01 жовтня 2023 року усунути порушення підпункту 5 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року № 308, щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме пунктів 2 та 5 Тимчасового порядку дій суб?єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об?єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 лишня 2022 року № 689 (далі - Тимчасовий порядок), щодо надання до НКРЕКП інформації згідно з додатками 1 - 3 до Тимчасового порядку.
При цьому, як встановлено судом, листом від 02 жовтня 2023 року № 21/3953 на виконання Розпорядження № 194-р, ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» надано до НКРЕКП інформацію відповідно до вимог пунктів 2 та 5 Тимчасового порядку. Отже, вимоги Розпорядження № 194-р Ліцензіатом (позивачем) виконано, у зв'язку з чим судом встановлено відсутність станом на час судового розгляду справи негативних правових наслідків оскаржуваного розпорядження НКРЕКП № 194-р для позивача.
Стосовно обґрунтованості постанови НКРЕКП від 18.07.2023 № 1336 “Про застереження ПАТ ЦЕНТРЕНЕРГО щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» суд вказує наступне.
За результатами проведеної перевірки Регулятором складено Акт планової перевірки від 26 червня 2023 року №289, яким встановлено ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з виробництва теплової енергії, за наслідками чого прийнято постанову від 18.07.2023 № 1336 «Про застереження ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».
Суд вказує, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов?язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
До того ж, пунктом 2.4 Методології визначено, що дискреційні повноваження мають такі ознаки:
1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;
2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта форм реагування на цей юридичний факт;
3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;
4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень - видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;
5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;
6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п'ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20 та від 21.03.2023 у справі № 640/17821/21.
В частині суті встановлених відповідачем під час планової перевірки ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» суд вказує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у порушення п. 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 та пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) “Звіт про сплату внеску на регулювання» додатка 2 до Порядку № 491 ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» було непправильно розраховано та відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії у форми звітності № 20-HK (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» за період І квартал 2019 року - III квартал 2021 року, що призвело до наявності заборгованості.
ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» 25.10.2021 надало до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області виправлені звіти за 2018-2021 роки та сплатило заборгованість, що виникла після коригування, але не повністю, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 0,20 тис. грн, яку ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» сплатило під час проведення перевірки, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу від 21.06.2023 № 1739.
Враховуючи, що ліцензіатом (ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО») виправлено помилку та сплачено заборгованість за зазначене порушення до ліцензіата, то відповідачем правомірно застосовано застереження. Належних пояснень та доказів на спростування вказаній позиції позивачем не надано.
Крім того, як вбачається з акту перевірки, у порушення п. 3.1 глави 3 Ліцензійних умов щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, щодо забезпечення ліцензіатом достовірності інформації, зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» некоректно відображено показник рядка 205 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» у формі звітності № 4-HKPE-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 за період II - IV квартали 2019 року та І - IV квартали 2020 - 2022 років, а також у Додатку 3 до форми звітності № 4-НКРЕКП за аналогічний період, при цьому показник рядка 190 «Товарна продукція» відображено в свою чергу вірно.
Також ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» невірно відобразило по Зміївській ТЕС показник рядка 275 «Корисний відпуск енергії чи реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та рядка 190 «Товарна продукція» у формі звітності №4-НКРЕКП за I- IV квартал 2021 року, а також по Зміївській та Вуглегірській ТЕС - показник рядка 030 «витрати на оплату праці» та рядка 035 «відрахування на соціальні заходи», що в свою чергу призвело до невірного відображення показника рядка 005 «Виробнича собівартість продукції (послуг)».
Під час проведення перевірки ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» надало скориговані форми звітності № 4-HKPK разом з Додатком 3.
Враховуючи, що ліцензіатом (ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО») виправлено помилку та надано скориговані форми звітності за вищезазначене порушення, то відповідачем правомірно застосовано застереження. Належних пояснень та доказів на спростування вказаній позиції позивачем не надано.
З акту перевірки додатково вбачається, що у порушення підпункту 2 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не надано до НКРЕКП відомості про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (зміна планових та фактичних обсягів виробництва теплової енергії) за 2019, 2020 та 2021 роки.
ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» під час проведення перевірки надано до НКРЕКП відомості про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії за 2019 - 2022 роки.
Враховуючи, те що ліцензіатом було надано до НКРЕКП оновлені відомості про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії за 2019 - 2022 роки, за зазначене порушення до Ліцензіата відповідачем правомірно застосовано застереження.
Також, актом перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 5 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов щодо виконання рішення органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме:
- пункту 2 постанови НКРЕКП від 07.07.2021 № 1085 «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» щодо подання до органу ліцензування документів, якими доповнено перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою.
Відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1085 «Про затвердження змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» ліцензіати, які провадять господарську діяльність у сфері теплопостачання, повинні привести свою господарську діяльність у відповідність до вимог цієї постанови та протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності повинні подати до відповідного органу ліцензування документи, якими доповнено перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії, а саме до 08 жовтня 2021 року надати до НКРЕКП інформацію про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб?єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» згідно з додатком 4 до Ліцензійних умов.
Перевіркою було встановлено, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не надано до НКРЕКП в термін до 08 жовтня 2021 року інформацію про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб?єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» згідно з додатком 4 до Ліцензійних умов.
ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» надано до НКРЕКП інформацію про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб?єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» з порушенням встановленого терміну на 279 днів;
- пунктів 2 та 5 Тимчасового порядку дій суб?єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об?єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.07.2022 № 689 (далі - Тимчасовий порядок) в частині надання до НКРЕКП інформації згідно з додатками 1 - 3 до Тимчасового порядку.
Положеннями пункту 2 Тимчасового порядку визначено, що ліцензіати узагальнюють результати обстеження пошкоджених об?єктів виробництва електричної та/або теплової енергії та щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним, надають актуалізовану інформацію на електронну адресу НКРЕКП ugp@nerc.gov.ua у форматі Excel згідно з додатком 1 до цього Тимчасового порядку та на офіційну електронну адресу НКРЕКП із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Положеннями пункту 5 Тимчасового порядку ліцензіатів зобов?язано щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним, надавати до НКРЕКП на електронну адресу НКРЕКП up@nerc.gov.ua та на офіційну адресу НКРЕКП із накладенням кваліфікованого електронного підпису: детальний перелік виконаних заходів, відновлювальних робіт щодо об?єктів виробництва електричної та/або теплової енергії та/або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій (у форматі Ехсеl згідно з додатком 2 до цього Тимчасового порядку); дефектні акти (акти технічного огляду тощо), фото або відеоматеріали наслідків пошкодження (за наявності); інформацію (у вигляді накладних або довідок з бухгалтерського обліку (у форматі pdf)) про вартість використаних матеріалів і обладнання, а саме повторного використання (б/в), невикористаного нового, що знаходиться на складах компанії, гуманітарної допомоги; перелік обладнання (із зазначенням об?єктів), отриманого та використаного як гуманітарна допомога станом на звітну дату та за звітний період (у форматі Excel згідно з додатком 3 до цього Тимчасового порядку); відповідні акти виконаних робіт в електронній формі (у форматі pdf), а також електронний варіант інформаційної моделі програмного кошторисного комплексу; обгрунтування вартості матеріалів та обладнання (цінові пропозиції (прайси) виробників, результати публічної закупівлі тощо).
При цьому, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у 2022 році не подано до НКРЕКП документи та інформацію, визначену положеннями пункту 2 та 5 Тимчасового порядку. 3 урахуванням наданих ПАТ «Центренерго» пояснень, за дані порушення до Ліцензіата відповідачем правомірно застосовано застереження.
Крім того, як вбачається з акту перевірки, у порушення підпункту 10 пункту 3.2. глави 3 Ліцензійних умов щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії фактичні витрати та доходи Вуглегірської ТЕС, Зміївської ТЕС та Трипільської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» від господарської діяльності з виробництва теплової енергії не відповідають структурам затверджених тарифів на виробництво теплової енергії на 2020 - 2022 роки.
Також, у порушення підпункту 17 пункту 3.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов?язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» сплачено за IV квартал 2022 року внески на регулювання із порушенням на 1 день.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 491 внески на регулювання сплачуються щоквартально суб?єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Отже Порядком № 491 не передбачено перенесення останнього дня сплати внесків у зв?язку з його припаданням на вихідний день.
Таким чином, враховуючи, що порушення та наслідки порушення були повністю усунуті ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» до початку розгляду питання щодо відповідальності ліцензіата на засіданні НКРЕКП до позивача застосовано санкцію у вигляді застереження, що знайшло своє правомірне та обґрунтоване відображення у постанові НКРЕКП від 18.07.2024 № 1336 «Про застереження ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».
Враховуючи вищевикладене, проведення планової перевірки дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень НКРЕКП, а оскаржувана постанова та розпорядження НКРЕКП прийняті в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством країни, а тому, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановлені висновки суду та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Оскільки адміністративний позов до задоволення не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.