20 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 420/10614/25
провадження № 2-іс/340/735/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (надалі - позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), у якому просить:
- стягнути з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 65378,60 грн., на бюджетний рахунок - UА778999980314010512000015746, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Подільськ/18010300.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010300) у сумі 65378,60 грн. Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань сплачені не були, надіслана податкова вимога від 18.07.2024 форми «Ф» №0048815-1308-1532 не виконана, а тому податковий орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.
Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІДС.
Ухвала суду від 16.06.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження двічі надсилалась відповідачу за адресою реєстрації його місця проживання: « АДРЕСА_1 ».
18.07.2025 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610265921119, яким було надіслано копію вказаної ухвали відповідачу, повернулося на адресу суду з відміткою від 17.07.2025 “за закінчення терміну зберігання».
Також, 06.08.2025 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610269359857, яким було повторно надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачу, повернулося на адресу суду з відміткою від 05.08.2025 “за закінчення терміну зберігання».
Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 по справі №9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.
Таким чином, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
16.06.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків, довідки про заборгованість та розрахунків податкового боргу встановлено, що за позивачем обліковується податковий борг у сумі 65378,60 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010300) (а.с. 4, 5, 9-10).
Заборгованість по платежу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код класифікації доходів бюджету 18010300) у сумі 65378,60 грн виникла у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення форми “Ф» №0253751-2408-1123-UA51120190000044451 від 15.05.2024, яка було надіслане на податкову адресу відповідача, однак поштове відправлення не вручене адресату та повернуте поштовим відділенням із відміткою про не вручення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 8).
Вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалось, доказів іншого відповідачем не надано.
18.08.2024 позивач оформив на ім'я відповідача податкову вимогу №0048815-1308-1532 (форма "Ф") на суму 100794,45 грн, яка була направлена йому засобами поштового зв'язку (відправлення №0600943694661), однак не вручена адресату та повернута відправнику із відміткою про не вручення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 6-7).
Зазначена податкова вимога в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого не надано.
З огляду на те, що відповідач станом на день подання позову заборгованість добровільно не погасив, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути її в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що правові та організаційні засади у сфері справляння податків і зборів, зокрема стягнення сум узгоджених грошових зобов'язань, визначає Податковий кодекс України.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-IV (далі - Кодекс), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно (підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Кодексу).
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7, підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно із піунктом 42.2. статті 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 59.3. цієї статті, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що податковим органом сформовано і направлено за податковою адресою відповідача податкове повідомлення-рішення (форми “Ф») в сумі 65378,60 грн, однак відправлення повернуте до податкового органу з відмітками про не вручення «за закінченням терміну зберігання».
18.08.2024 позивач оформив на ім'я відповідача податкову вимогу №0048815-1308-1532 (форма "Ф") на суму 100794,45 грн, яка була направлена йому засобами поштового зв'язку (відправлення №0600943694661), однак не вручена адресату та повернута відправнику із відміткою про не вручення «за закінченням терміну зберігання».
Поряд з цим, відповідно до пункту 42.5 статті 42 Кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Враховуючи наведені вище положення пункту 42.5 статті 42 Кодексу, суд приходить до висновку, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються такими, що вручені відповідачу, а відповідно до пункту 56.17 статті 56 Кодексу дані суми є узгодженими.
Оскільки після виставлення такої вимоги сума податкового боргу відповідачем не погашалася, підстав для виставлення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.
Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача у сумі 65378,60 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010300) повністю підтверджений і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
За правилами підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право, в тому числі, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
В свою чергу, згідно пункту 41.1. статті 41 Кодексу контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що суму заборгованості у розмірі 65378,60 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд -
Позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 65378 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят вісім) грн 60 коп. на бюджетний рахунок UA778999980314010512000015746, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526; отримувач коштів: ГУК в Одеській області/м. Подільськ/18010300.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, вулиця Семінарська, 5, місто Одеса, Одеська область, 65044);
Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК