22 серпня 2025 рокуСправа № 280/10839/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із зазначенням відомостей про додаткові види грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Рішення суду набрало законної сили 17.02.2025 року.
Виконавчий лист судом у цій справі позивачу не видавався.
11.08.2025 до суду через підсистему “Електронний суд» надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю, в якій просить, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у 10-денний строк подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №280/10839/24 в частині виготовити довідку про грошове забезпечення з та із зазначенням відомостей про додаткові види грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у правильному розрахунку.
Ухвалою суду від 12.08.2025 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/10839/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 письмові пояснення щодо обставин виконання рішення суду у справі №280/10839/24 разом із наявними доказами на їх підтвердження, а у разі невиконання рішення суду - пояснення щодо причин, які зумовили таке невиконання.
Від відповідача надійшло клопотання 19.08.2025 про долучення доказів.
Так, обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, заявник зазначив, що на виконання рішення відповідач підготував довідку № 328/с від 24.02.2025 року. Посадовий оклад становить 6660,00 грн., оклад за військовим званням 1930,00 грн., надбавка за вислугу років 3865,00 грн., надбавка за доступ до державної таємниці 666,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 65% 5315,70 грн. та премія 160% 6992,00 грн. Відповідачем неправильно були розраховані надбавка за особливості проходження служби 65%, (6660,00 +1930,00+ 3865,00)*0,65=8095,75 грн. та премія 140% 6660,00*1,4=9324 грн. відповідно до розрахунків окладу.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом частини першої статті 382 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Своєю чергою, норми статті 287 КАС регулюють особливості провадження у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; норми статей 382-382-3 визначають порядок подання та розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; норми статті 383 КАС України унормовують особливості визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Тобто, наведеними нормами законодавець установив різні види (правові форми) здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, однією із яких є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання.
Звернувшись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, представник позивача не обґрунтувала та не навела мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Водночас аналіз положень абзацу першого частини першої статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Втім, як слідує із матеріалів заяви, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №280/10839/24 відповідач видав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 роки із зазначенням у такій довідці надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії у розмірі 160%, однак з розмірами таких надбавки та премії позивач фактично не погоджується.
З наведеного суд висновує, що позивач фактично не погоджується із діями, вчиненими відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №280/10839/24, яке набрало законної сили.
Однак, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із зазначенням відомостей про додаткові види грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Своєю чергою, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду є однією із форм судового контролю та регламентовано положеннями статті 383 КАС України, частиною першої якої передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У зв'язку з наведеним у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/10839/24,- відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.В. Сіпака