21 серпня 2025 року Справа 160/23064/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 01 вересня 2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі п. 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання виконавчого листа №160/13979/20 виданого суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кореневим А.О.;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) відновити виконавче провадження НОМЕР_1 для подальшого виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 по справі №160/13979/20 (та відповідного виконавчого листа, виданого суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кореневим А.О. по справі №160/13979/20), яке набрало законної сили 11.01.2021, відповідно до його резолютивної частини в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вказаній нормі у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти позивача, оскільки це обов'язковий реквізит позовної заяви. Відповідно до ст.44, ст.47 КАС України позивач має право бути обізнаним про рух справи та особисто отримувати електронні документи. Крім того, до суду не надано доказів неможливості створення позивачем такої адреси. При цьому, суд враховує скорочений строк розгляду категорії спору.
Також, в порушення норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, оскільки це обов'язкові реквізити позовної заяви.
Найменування відповідача та його місцезнаходження у позовній заяві не відповідає визначеному коду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що суперечить п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Крім того, всупереч п.6 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися
Також, всупереч приписам ст.49 КАС України в позовній заяві не визначено статусу третьої особи та на чиїй вона стороні.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Стосовно строку звернення до суду з позовною заявою, представником позивача зазначено, що остання ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження 29.07.2025, тому вважає строк на подання позову спливає 08.08.2025.
Однак, така позиція є помилковою.
При цьому, суд враховує, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №160/13979/20 виданого 12.01.2021 зі строком пред'явлення до виконання до 11.01.2024 року.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.09.2022 згідно вимог п.11 ч.1 ст.39 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/13979/20 виданого 12.01.2021 закінчено.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Суд враховує, що виконавчий лист №160/13979/20 виданий 12.01.2021 зі строком пред'явлення до виконання до 11.01.2024 року, при цьому постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 01.09.2022, однак жодних доказів, що унеможливили своєчасне звернення до суду позивачем та його представником не надано.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Позивач не надав жодних доказів пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
При цьому, суд враховує, що згідно ч.6. ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду зі заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач просить витребувати документи у відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно п.4 ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Всупереч п.4 ч.2 ст.80 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України, клопотання позивача не відповідає встановленим нормам.
При цьому, суд звертає увагу, що приписами ст.ст.114-117 КАС України передбачені підстави та порядок, способи забезпечення доказів, вимоги до оформлення заяви тощо.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов'язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу та його представнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська