м. Вінниця
22 серпня 2025 р. Справа № 120/4350/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005),
Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (вул. О. Борисенка, 7, м. Рівне, 33028)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 №023830000955 від 24.02.2025 про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язання відповідача 1 здійснити позивачеві з 17.02.2025 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням відомостей про заробітну плату згідно довідки №3 від 11.01.2001, виданою Вінницькою виробничо-комерційною фірмою «Вінницянафтопродукт», та довіки №М-24-2564/24-30 від 23.01.2018, виданої Архівним відділом Вінницької міської ради.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 17.02.2025 звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії. Розгляд вказаної заяви здійснював відповідач 2, який в підсумку прийняв рішення №023830000955 від 24.02.2025 про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Вважаючи таке рішення відповідача 2 протиправним, позивач, з метою його скасування, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
08.04.2025 за вх.№22716/25 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 14.04.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.04.2025 за вх.№27700/25 та 18.08.2025 за вх.№52452/25 до суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідачі наголошують, що подані позивачем довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами чи актом зустрічної перевірки. Через відсутність належного підтвердження заробітку підстав для врахування цих даних при перерахунку пенсії немає. Саме тому позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача 1, де отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.02.2025 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок його пенсії (зміна періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000) з урахуванням відомостей про заробітну плату згідно довідки №3 від 11.01.2001, виданою Вінницькою виробничо-комерційною фірмою «Вінницянафтопродукт», та довідки №М-24-2564/24-30 від 23.01.2018, виданої Архівним відділом Вінницької міської ради.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснював відповідач 2.
Так, за результатами опрацювання заяви позивача і доданих до неї документів, відповідачем 2 прийнято рішення № 023830000955 від 24.02.2025 про відмову в перераухнку пенсії.
Підставою для відмови слугувала відсутність первинних документів або акту перевірки вищевказаних довідок про заробітну плату.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача 2, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно пп.3 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Крім того, в п. З Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, ч. З ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Враховуючи наведене вище, вбачається, що перерахунок розміру пенсії за період до 01 липня 2000 року можливо здійснити при умові підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, для підтвердження достовірності наданих довідок територіальні органи Пенсійного фонду мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб-підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій контрольно-перевірочної роботи, передбачених законом. До таких документів відносяться копії особових рахунків, платіжних відомостей, інших первинних документів, що підтверджують зазначену у довідках заробітну плату або пільговий стаж. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Таким чином, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 24.04.2018 у справі №686/6278/17, від 12.06.2019 у справі №752/21038/16-а, від 04.05.2022 у справі №819/946/18, від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 17.02.2025 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про перерахунок його пенсії (зміна періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000) з урахуванням відомостей про заробітну плату згідно довідки №3 від 11.01.2001, виданою Вінницькою виробничо-комерційною фірмою «Вінницянафтопродукт», та довідки №М-24-2564/24-30 від 23.01.2018, виданої Архівним відділом Вінницької міської ради.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснював відповідач 2.
Так, за результатами опрацювання заяви позивача і доданих до неї документів, відповідачем 2 прийнято рішення № 023830000955 від 24.02.2025 про відмову в перераухнку пенсії.
В оскаржуваному рішенні відповідача 2 як підставу для відмови у перерахунку пенсії зазначено, що до заяви позивача не додано первинних бухгалтерських документів або акту перевірки довідок про заробітну плату.
Проте така аргументація є неправомірною та суперечить вимогам чинного законодавства.
Законодавство не вимагає від пенсіонера додавати до таких довідок первинні бухгалтерські документи чи самостійно ініціювати зустрічну перевірку.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право і обов'язок витребовувати у підприємств, установ, організацій та архівних установ документи, необхідні для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість виданих довідок та достовірність зазначених у них відомостей. Аналогічні положення містить і п. 4.2 Порядку №22-1, яким передбачено, що орган, який призначає чи перераховує пенсію, у разі потреби зобов'язаний витребувати додаткові документи, провести перевірку або звернутися до відповідних організацій для підтвердження інформації.
Таким чином, саме Пенсійний фонд уповноважений і зобов'язаний здійснювати перевірку достовірності довідок про заробітну плату, у тому числі шляхом витребування первинних бухгалтерських документів чи проведення зустрічної перевірки.
Пенсіонер не може бути зобов'язаний самостійно отримувати та подавати первинні документи або забезпечувати їх перевірку, оскільки така вимога виходить за межі його прав та можливостей. Натомість обов'язок підтвердження достовірності довідок прямо покладено на органи Пенсійного фонду, які мають відповідні повноваження, ресурси та інструменти.
Суд зазначає, що підставою для відмови у врахуванні певної довідки може бути те, що за наслідками проведеної перевірки не підтверджено дані зазначені у довідці або дані зазначені у довідці не відповідають первинним документам, тощо.
Отже, рішення відповідача 2 № 023830000955 від 24.02.2025 про відмову у перерахунку позивачеві пенсії з мотивів відсутності первинних документів чи акту перевірки є протиправним, оскільки позивач не зобов'язаний надавати такі документи разом із заявою. Покладення тягаря доказування достовірності довідок про заробітну плату на пенсіонера суперечить як букві закону, так і його меті - забезпечити реалізацію конституційного права громадянина на соціальний захист. Відсутність дій з боку відповідача 2 щодо перевірки наданих довідок свідчить про неналежне виконання цим органом своїх функцій і не може бути підставою для відмови у реалізації права позивача на справедливий розрахунок пенсії.
Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 №023830000955 від 24.02.2025 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то суд зауважує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Водночас, у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд також звертає увагу, що він не наділений повноваженнями самостійно перевіряти достовірність довідок чи здійснювати оцінку первинних бухгалтерських документів, оскільки це належить до виключної компетенції пенсійних органів. Разом з тим відповідач 2, отримавши заяву позивача та відповідні довідки, не реалізував передбачені законом повноваження для перевірки їх достовірності, а обмежився формальною відмовою, що суперечить принципу повного й об'єктивного розгляду поданих документів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача від 17.02.2025 про перерахунок пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 023830000955 від 24.02.2025 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2025 про перерахунок пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. О. Борисенка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.08.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна