Справа № 755/12515/25
Провадження №: 3/755/4674/25
"15" серпня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Дніпровського УП ГУНП у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП,
07 липня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-2 КУпАП, яку на підставі протоколу про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 07 липня 2025 року визначено для розгляду судді Вовк О.І. та передано у провадження судді (справа № 755/12515/25, провадження № 3/755/4674).
Крім того, 07 липня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП, яку на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 липня 2025 року передано у провадження судді Вовк О.І. (справа № 755/12516/25, провадження № 3755/4675/25).
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року справу про адміністративне правопрушення № 755/12515/25 (провадження № 3/755/4674/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-2 КУпАП та справу про адміністративне правопрушення № 755/12516/25 (провадження № 3/755/4675/25), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП об'єднано в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно № 755/12515/25 (провадження № 3/755/4674/25).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 28 червня 2025 року, о 19 год 30 хв за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , у присутності своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що полягало в умисних діях, а саме: штовхала, давала стусани, через ревнощі безпідставно звинувачувала, погрожувала, чим спричинила емоційну невпевненість неповнолітньої ОСОБА_3 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 28 червня 2025 року, о 19 год 30 хв за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме умисні дії, які полягали в стусанах, штовханнях, погрозах, безпідставних ревнощах та звинуваченнях, чим завдала йому фізичного та психологічного болю, що призвело до моральної, психологічної та фізичної шкоди здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі ( пункт 8 статті 1 Закону).
Згідно статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явилась, однак подала до суду клопотання про розгляд адміністративних справ без її участі, при цьому надала письмові пояснення, в яких зазначила, що ніколи не вчиняла домашнє чи будь яке інше насильство по відношенню до своєї доньки ОСОБА_3 , зазначила, що виховує її з любов'ю та повагою. Однак її чоловік ОСОБА_2 навпаки чинить тиск на почуття доньки. Разом з тим, погрожує самій ОСОБА_1 , що переїде жити з донькою в іншу квартиру, при тому що ОСОБА_3 не хоче переїжджати, оскільки любить обох батьків. Також ОСОБА_1 звернула увагу, на той факт, що донька буде жити з нею незалежно від точки зору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки доньці рано приймати такі рішення. Стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 повідомила, що не погрожувала йому та не завдавала шкоди. Однак щодо наявності суперечок не заперечувала. Повідомила, що у її чоловіка нервовий розлад у зв'язку з постійними повітряними тривогами, і вона йому пробачає.
Потерпілий ОСОБА_2 у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки та їх поважність не повідомив.
Суддя дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушенн, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходить такого.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 319314 та № 319313 від 28 червня 2025 року; заявами потерпілого ОСОБА_2 від 28 червня 2025 року; рапортами працівника поліції взводу 1 роти 3 батальйону 2 полку 2 ( з ОЛБ) УПП у м. Києві ДПП О.Сараєва від 28 червня 2025 року; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА № 543619 від 28 червня 2025 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 ; відеозаписами, долученими на дисках до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах про адміністративні правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Отже, враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою виховання правопорушниці та попередження наступних правопорушень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в межах санкцій частини першої та частини другої статті 172-2 КУпАП, з урахуванням положень статті 36 КУпАП у виді штрафу.
Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому статтею 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя враховує те, що домашнє насильство не має систематичного характеру, у зв'язку із чим не вбачає необхідності направляти ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.
Положеннями статті 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наявних матеріалів суддею встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 173-2, 251, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення:
-за частиною першою статті 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.;
-за частиною другою статті 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
На підставі статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк