Справа № 755/11910/25
Провадження №: 3/755/4514/25
"13" серпня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ,
за частиною п'ятою статті 126, частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
30 червня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 126 КУпАП, яку на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2025 року визначено для розгляду судді Вовк О.І. та передана у провадження судді (справа № 755/11910/25, провадження № 3/755/4514/25).
Також 30 червня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла справа про адміністративне правопрушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 130 КУпАП, яку на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 червня 2025 року передано у провадження судді Вовк О.І. (справа № 755/11943/25, провадження № 3/755/4542/25).
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2025 року,справу про адміністративне правопорушення № 755/11910/25 (провадження № 3/755/4514/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 126 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 755/11943/25 (провадження № 3/755/4542/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 130 КУпАП - об'єднати в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно № 755/11910/25 (провадження № 3/755/4514/25).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 354066 від 07 червня 2025 року, ОСОБА_1 07 червня 2025 року о 08 год. 30 хв. в місті Києві по площі Дарницькій, 1, керував автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим вчинив правопорушення повторно протягом року та порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 361274 від 14 червня 2025 року, ОСОБА_1 09 червня 2025 року о 09 год. 38 хв. в місті Києві по площі Дарницькій, 1, керував автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку зі згоди водія. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком КНП КМНКЛ «Соціотерапія» № 002501 від 12 червня 2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.
Заява про розгляд справи у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надходила.
Вирішуючи питання можливості проведення судового засідання у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 також повідомлявся про. дату судового засідання шляхом надсилання судової повістки на зазначений у матеріалах справи мобільний телефон.
Відповідно до наявних у справах довідок сформованих АСДС «Д-З», ОСОБА_1 електронні повістки про виклик в судове засідання призначене на 13 серпня 2025 року отримав завчасно, а саме 14 липня 2025 року. Крім цього, правом на забезпечення участі в судовому засіданні захисника, який міг би представляти інтереси ОСОБА_2 , останній не скористався.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене та приписи статті 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із пунктом 2.9а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини десятої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Так, з матеріалів справи убачається, що 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, про що свідчить постанова серії ЕНА № 3717836.
Відповідно до диспозиції частини третьої статті 130 КУпАП, відповідальність за вказаною нормою настає у разі якщо дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що постановами Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року у справі № 753/17553/24 та Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року у справі № 759/1150/25, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами адміністративних справ, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 354066 від 07 червня 2025 року; серії ЕПР1 № 361274 від 14 червня 2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3717836 від 24.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП; постановою Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року у справі № 753/17553/24; постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року у справі № 759/1150/25; висновком щодо результатів медичного огляду № 002501 від 12 червня 2025 року з результатом «Перебуває у стані наркотичного сп'яніння - солі, амфітамін», а також доданими до справ відеозаписами.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративних справ, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративних правопорушень, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, наявність обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкцій статтей 126, 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керуванням транспортними засобами з урахуванням приписів статті 36 КУпАП.
Крім цього, суд зауважує, що накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, судом не застосовується адміністративне стягнення передбачене частиною п'ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 КУпАП в частині оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_3 , належить на праві власності іншій особі.
Приписами абзацу третього статті 30 КУпАП визначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Так, постановою Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року у справі № 753/17553/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року у справі № 759/1150/25, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Таким чином, ОСОБА_1 до вчинення ним зазначених адміністративних правопорушень, не відбуто стягнення призначене постановою Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року у справі № 753/17553/24, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік (3 місяці) та стягнення призначене постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року у справі № 759/1150/25, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки (2 роки 6 місяців 25 днів).
Беручи до уваги вищевикладене, при призначенні ОСОБА_1 стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за вищевказаними постановами, а саме 2 роки 9 місяців 25 днів.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 30, 33, 36, 126, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення:
- за частиною п'ятою статті 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на день розгляду справи становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
- за частиною третьою статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на день розгляду справи становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на день розгляду справи становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі частини третьої статті 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накладеного постановою Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року у справі № 753/17553/24 та постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року у справі № 759/1150/25, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на день розгляду справи становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 (дванадцять) років 9 (дев'ять) місяців 25 (двадцять п'ять) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк